ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.02.2022Справа № 910/13909/20
За заявою Закритого акціонерного товариства "Беллюс Фирніче" (45301, Естонська Республіка, повіт Ляяне-Вірумаа, волость Хальяла, селище Хальяла, шосе Раквере,23а, зареєстроване в комерційному реєстрі Естонської Республіки за №10229672)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реколсен" (02141, м. Київ, вул., Б.Гмирі,15, ідентифікаційний номер 36506320)
про банкрутство
Суддя Яковенко А.В.
Секретар судового засідання Смігунов В.В.
Представники учасників:
від заявника - Федорова С.В.,
від боржника - не з'явилися,
ліквідатор - не з'явилася,
від ОСОБА_1 - Цуркан М.М.
У вересні 2020 року до Господарського суду м. Києва надійшла заява Закритого акціонерного товариства "Беллюс Фирніче" про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Реколсен".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2020 № 910/13909/20 заяву Закритого акціонерного товариства "Беллюс Фирніче" про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Реколсен" було прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 19.10.2020 р., визначених автоматизованою системою арбітражних керуючих РязановуС.М., Борисенко О.М, Рибкіну Н.В. зобов'язано подати заяву про участь у справі.
02.10.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла заява арбітражного керуючого Сиволобова М.М. про участь у справі.
07.10.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла заява арбітражного керуючого Макового О.В. про участь у справі.
12.10.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла заява арбітражного керуючого Кіцула С.Б. про участь у справі.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.10.2020 відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 16.11.2020.
10.11.2020 до суду надійшла заява арбітражної керуючої Петровської Н.А. про участь у справі про банкрутство.
11.11.2020 до Господарського суду м. Києва надійшла заява ЗАТ "Беллюс Фирніче" про призначення розпорядником майна арбітражну керуючу Петровську Н.А.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.11.2020 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Реколсен". Визнано грошові вимоги Закритого акціонерного товариства "Беллюс Фирніче" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реколсен" у розмірі 21 868 769,73 грн. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Реколсен". Оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення № 65716 від 12.01.2021 про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Реколсен". Призначити розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Реколсен" арбітражну керуючу Петровську Наталію Андріївну. Встановлено оплату послуг арбітражної керуючої Петровської Наталії Андріївни (розпорядника майна) в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів заявника. Визначено дату проведення попереднього судового засідання на 25.01.2021.
28.12.2020 до суду надійшло повідомлення по справі від Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації.
04.01.2021 до Господарського суду м. Києва надійшли документи розпорядника майна на виконання вимог ухвали суду від 16.11.2020.
04.01.2021 до суду надійшло клопотання розпорядника майна арбітражної керуючої Петровської Н.А. про продовження строку, встановленого ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.11.2020.
12.01.2021 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання розпорядника майна про відкладення розгляду справи у попередньому засіданні.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2021 відкладено попереднє засідання суду на 24.03.2021.
22.02.2021 до суду надійшли відзиви розпорядника майна арбітражної керуючої Петровської Н.А. на заяви ЗАТ "Беллюс Фирніче" та ТОВ "Беллус УА" із грошовими вимогами до боржника.
22.03.2021 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання розпорядника майна про перерахування грошової винагороди
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.03.2021 відкладено розгляд справи у попередньому засіданні на 19.04.2021.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.03.2021 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Беллус УА" про визнання кредитором боржника на суму 594 499,12 грн., розгляд якої відбудеться у попередньому засіданні 19.04.2021.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.03.2021 прийнято заяву Закритого акціонерного товариства "Беллюс Фирніче" про визнання кредитором боржника на суму 8 578 751,78 грн., розгляд якої відбудеться у попередньому засіданні 19.04.2021.
05.04.2021 до суду надійшла від розпорядника майна довідка про відкриття рахунку у АТ КБ "Приватбанк" для перерахування її грошової винагороди за виконання повноважень у справі.
08.04.2021 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання розпорядника майна арбітражної керуючої Петровської Н.А. про припинення повноважень керівника боржника.
14.04.2021 до суду надійшло клопотання представника боржника про відкладення судового засідання.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.04.2021 визнано кредитором у справі № 910/13909/20 по відношенню до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реколсен": Закрите акціонерне товариство "Беллюс Фирніче" з грошовими вимогами на суму 30 518 081,51 грн., з яких: 70 560,00 грн. - вимоги першої черги, 30 447 521,51 грн. - вимоги четвертої черги; Товариство з обмеженою відповідальністю "Беллус УА" з грошовими вимогами на суму 599 036,12 грн., з яких: 4 540,00 грн. - вимоги першої черги, 594 499,12 грн. - вимоги четвертої черги. Встановлено дату проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів: 02.06.2021. Визначено дату проведення підсумкового судового засідання у справі № 910/13909/20 на 05.07.2021.
24.05.2021 до суду надійшов відзив боржника на заяву ТОВ "Беллус УА" про визнання кредиторських вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реколсен".
25.06.2021 до Господарського суду м. Києва надійшла заява арбітражної керуючої Петровської Н.А. про участь у справі про банкрутство.
25.06.2021 до суду надійшов звіт розпорядника майна у справі № 910/13909/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Реколсен".
25.06.2021 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання розпорядника майна про затвердження звіту про нарахування та виплату основної грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого - розпорядника майна у справі № 910/13909/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Реколсен".
25.06.2021 до суду надійшло клопотання голови зборів кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Реколсен" про призначення ліквідатором у справі арбітражної керуючої Петровської Н.А.
05.07.2021 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання розпорядника майна про розгляд справи без її участі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2021 затверджено звіт розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Реколсен" арбітражної керуючої Петровської Н.А. про нарахування та виплату основної грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат. Обов'язок з відшкодування витрат арбітражного керуючого та суми основної грошової винагороди, що залишилась не сплаченою покладено на Закрите акціонерне товариство "Беллюс Фирніче" (45301, Естонська Республіка, повіт Ляяне-Вірумаа, волость Хальяла, селище Хальяла, шосе Раквере,23а, зареєстроване в комерційному реєстрі Естонської Республіки за №10229672).
Постановою Господарського суду міста Києва від 28.07.2021 боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено Петровську Н.А.
До Господарського суду міста Києва надійшла заява арбітражної керуючої Петровської Н.А. про покладення солідарної відповідальності на керівника ТОВ "Реколсен".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2021 призначено розгляд заяви арбітражної керуючої Петровської Н.А. про покладення солідарної відповідальності на керівника ТОВ "Реколсен" у судовому засіданні на 20.12.2021.
10.12.2021 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання ліквідатора про встановлення розміру основної грошової винагороди та затвердження порядку формування фонду авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого та порядок використання.
16.12.2021 до Господарського суду міста Києва надійшли пояснення ОСОБА_1 на заяву арбітражної керуючої Петровської Н.А. про покладення солідарної відповідальності на керівника ТОВ "Реколсен".
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.12.2021 відкладено розгляд заяви арбітражної керуючої Петровської Н.А. про покладення солідарної відповідальності на керівника ТОВ "Реколсен", клопотання ліквідатора про встановлення розміру основної грошової винагороди та затвердження порядку формування фонду авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого та порядок використання у судовому засіданні на 07.02.2022.
14.01.2022 до суду надійшов проміжний звіт ліквідатора за період з 07.12.2021 по 10.01.2022.
14.01.2022 до Господарського суду м. Києва від ліквідатора надійшли письмові пояснення стосовно заяви про покладення солідарної відповідальності на керівника ТОВ «Реколсен».
02.02.2022 до суду надійшли додаткові пояснення ОСОБА_1 щодо заяви ліквідатора про покладення солідарної відповідальності на керівника ТОВ «Реколсен».
У судове засідання, призначене на 07.02.2022, з'явилися представники кредиторів та ОСОБА_1 .
Дослідивши заяву ліквідатора арбітражної керуючої Петровської Н.А. про покладення солідарної відповідальності на керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Реколсен», судом встановлено наступне.
Частина 6 статті 34 Кодексу України встановлює умови, за яких у боржника виникає обов'язок звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі, а саме: боржник зобов'язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
У разі порушення цих вимог, яке допущене керівником боржника, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи.
Аналізуючи вказану норму, а також положення ст.ст. 12, 44 Кодексу України з процедур банкрутства, якими визначаються права та обов'язки арбітражного керуючого та ліквідатора, судом відхиляються доводи керівника боржника, викладені у запереченнях щодо заяви розпорядника майна, а саме: щодо відсутності у арбітражної керуючої Петровської Н.А. повноважень на звернення до суду із заявою про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника, а також щодо розгляду судом заяви про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника у попередньому засіданні, саме коли вимоги кожного з кредиторів підлягають дослідженню судом.
По-перше, абзацом 2 частини 6 статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. Таким чином, законодавцем не визначено жодних обмежень щодо встановлення судом обставин покладення солідарної відповідальності на керівника боржника за незадоволення вимог кредиторів у тому числі у ліквідаційній процедурі банкрута.
Крім того, Кодексом України з процедур банкрутства не визначено коло осіб, які мають право звертатися до суду із заявою про покладення солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів на керівника боржника, що дозволяє зробити висновок про те, що розпорядник майна, здійснюючи свої повноваження, визначені у тому числі ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства, не позбавлений права звернутися до суду із заявою про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника.
Солідарна відповідальність керівника боржника - це вид спеціальної цивільно-правової відповідальності, відповідно до якої при здійсненні провадження у справі про банкрутство керівник боржника, який не звернувся до господарського суду у місячний термін у разі наявності загрози неплатоспроможності підлягає притягненню до солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів відповідно до заяви кредитора, після виявлення такого порушення ухвалою господарського суду. Будь-яких інших підстав притягнення до солідарної відповідальності Кодексом України з процедур банкрутства не передбачено.
Враховуючи, що підставою для звернення ліквідатором із заявою про солідарну відповідальність керівника Боржника стало порушення, прямо визначене частиною шостою статті 34 КУзПБ, а саме - недотримання боржником вимоги щодо обов'язку у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі загрози неплатоспроможності (якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами), то Суд щодо порядку доведення заявником, щодо необхідної і достатньої сукупності умов для встановлення судом наведеного порушення як підстави для застосування солідарної відповідальності зазначає про необхідність доведення заявником та встановлення судом двох юридичних фактів:
- порушення визначеного абзацом другим частини шостою статті 34 КУзПБ місячного строку;
- наявності у боржника протягом цього строку та/або більше ознак загрози неплатоспроможності боржника.
Щодо правил обчислення визначеного абзацом першим частини шостої статті 34 КУзПБ місячного строку та щодо порядку доведення учасником і встановлення судом ознак загрози неплатоспроможності Суд зазначає про таке.
Кодексом України з процедур банкрутства визначено поняття загрози неплатоспроможності - якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.
Отже умовами/складовими для встановлення щодо боржника такого складного за своїм змістом юридичного факту як загроза неплатоспроможності боржника є одночасна (зокрема протягом місячного періоду, визначеного частиною шостою статті 34 КУзПБ) наявність, в свою чергу, таких юридичних фактів:
- існування у боржника щонайменше перед двома кредиторами зобов'язань, строк виконання яких настав та визначається за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо);
- розмір всіх активів боржника є меншим, ніж сумарний розмір зобов'язань перед всіма кредиторами боржника, строк виконання яких настав за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо), тобто такий майновий стан боржника за всіма його показниками (основними фондами, дебіторською заборгованістю, строк виконання зобов'язань щодо якої настав, тощо), який за оцінкою сукупної вартості всіх активів Боржника очевидно не здатний забезпечити задоволення вимог виконання зобов'язань перед всіма кредиторами, строк виконання яких настав, ні у добровільному, ні у передбаченому законом примусовому порядку.
При цьому, з огляду на положення частини шостої статті 39 КУзПБ (згідно з якими однією із підстав для відмови господарським судом у відкритті провадження у справі є наявність за вимогами кредитора спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження) для існування загрози неплатоспроможності боржника, за відсутності між ним і кредитором спору про право, цей Закон не вимагає безспірності вимог кредиторів до боржника, тобто не вимагає прийняття судового рішення та/або видачу виконавчого документа щодо вимог кредитора до боржника, які (вимоги) стали підставою для звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Правильність цього висновку підтверджується положеннями частин другої, третьої та четвертої статті 34 КУзПБ, якими визначені вимоги до документів/доказів, що додаються як до заяви кредитора, так і до заяви боржника про відкриття провадження у справі про банкрутство, серед яких відсутня вимога про додання до відповідної заяви судового рішення та/або видачу виконавчого документа щодо вимог кредитора до боржника.
З викладеного випливає висновок, що обчислення визначеного абзацом першим частини шостої статті 34 КУзПБ місячного строку для обов'язку боржника звернутись із заявою про відкриття провадження у справі у разі загрози неплатоспроможності починається з того моменту, коли за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини між кредитором (кредиторами) та боржником (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо), одночасно має місце факт настання строку виконання боржником зобов'язань щонайменше перед двома його кредиторами (1) разом із фактом перевищення в той самий момент (звітний період) сумарного розміру цих зобов'язань над розміром всіх активів Боржника (2), які в сукупності і свідчать про ознаки загрози неплатоспроможності боржника.
Наведений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 02.03.2016 у справі № 6-2491цс15, а також з правовими позиціями, викладеними в постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 914/1033/17, від 11.05.2018 у справі № 914/1487/17, від 15.05.2018 у справі № 921/412/17-г/7, від 24.10.2018 у справі № 308/8645/15цс, від 05.12.2018 у справі № 589/2800/15-ц, щодо підстав виникнення зобов'язальних правовідносин, відповідно до яких:
- за своєю правовою природою судове рішення є засобом захисту прав або інтересів фізичних та юридичних осіб; за загальним правилом судове рішення забезпечує примусове виконання зобов'язання, яке виникло з підстав, що існували до винесення судового рішення, але не породжує таке зобов'язання, крім випадків, коли положення норм чинного законодавства пов'язують виникнення зобов'язання саме з набранням законної сили рішенням суду; рішення суду лише підтверджує наявність чи відсутність правовідносин і вносить у них ясність та визначеність;
- за змістом статті 11 Цивільного кодексу України зобов'язальні правовідносини виникають з актів цивільного законодавства, а рішення суду лише підтверджує наявність чи відсутність правовідносин і вносить у них ясність та визначеність.
При цьому зобов'язання боржника перед кредитором не має містити в своїй суті спору про право між кредитором та боржником.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть ті сами особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Судом в ухвалі від 16.11.2020 про відкриття провадження у справі про банкрутство було встановлено, що закрите акціонерне товариство "Беллюс Фирніче" постачало Товариству з обмеженою відповідальністю "Пуулукс" (яке у подальшому змінило назву на ТОВ "Реколсен", що підтверджується витягом із даними з ЄДРПОУ) протягом 2015-2019 років меблеву продукцію згідно рахунків, в яких зазначено асортимент продукції, вартість та кінцевий строк оплати, специфікацій, в яких зазначено асортимент продукції, списків упакування, в яких зазначено асортимент продукції, яка була передана заявником для перевезення, міжнародних товарно-транспортних накладних та сертифікатів руху та відривних листків книжок МДП із відмітками про проходження товару через митний контроль.
Так, відповідно до рахунків № А169872 від 27.09.2017, № А172172 від 10.11.2017, № А173446 від 01.12.2017, № А174634 від 21.12.2017, № А174683 від 22.12.2017, № А182199 від 03.05.2018, № А184989 від 12.07.2018, № А186055 від 06.08.2018, № А186372 від 10.08.2018, № А187432 від 30.08.2018, № А188751 від 24.09.2018, № А188991 від 28.09.2018, № А191073 від 09.11.2018, № А191672 від 21.11.2018, № А192634 від 11.12.2018, № А193229 від 20.12.2018, № А194587 від 25.01.2019, № А195323 від 08.02.2019, № А196739 від 07.03.2019, № А197295 від 20.03.2019, № А198167 від 05.04.2019, № А199789 від 10.05.2019, № А201315 від 13.06.2019, № А202249 від 11.07.2019, № А203585 від 16.08.2019, № А204637 від 06.09.2019, № А206033 від 04.10.2019, № А207276 від 31.10.2019, № А207851 від 12.11.2019, № А208731 від 28.11.2019, № А209214 від 09.12.2019, № А209291 від 10.12.2019 та № А209457 від 13.12.2019 заявником поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Реколсен" продукцію, що підтверджується доданими до заяви специфікаціями, списками упакування, міжнародними товарно-транспортними накладними та сертифікатами руху.
У свою чергу, Товариством з обмеженою відповідальністю "Реколсен" зобов'язання за вищевказаними рахунками на загальну суму 663 319,14 євро виконані не були, що в еквіваленті згідно з курсом НБУ на 11.09.2020 (дата подачі заяви) становить 21 868 769,73 грн.
Листом № 20/07-2020 від 20.07.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Пуулукс" (яке у подальшому змінило назву на ТОВ "Реколсен", що підтверджується витягом із даними з ЄДРПОУ) повідомило заявника, що у товариства є заборгованість перед ЗАТ "Беллюс Фирніче", однак боржник не може її погасити через скрутний фінансовий стан, запропоновано розглянути можливість погашення боргу шляхом передачі товару, який є на складі.
Таким чином, зазначене підтверджує, що керівник боржника був обізнаний про наявність заборгованості перед ЗАТ «Беллюс Фирніче» станом на 20.07.2020.
Крім того, ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.04.2021 були встановлені обставини виникнення та наявності заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Реколсен» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Беллус УА».
Так, з грудня 2019 ТОВ "Беллус УА" постачало на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю "Пуулукс" (теперішня назва - "Реколсен") меблеву продукцію марки "bellus".
Поставка продукції відбувалася згідно з рахунками, в яких зазначено вартість поставленого товару, видатковими накладними, в яких зазначено асортимент та вартість товару, якими підтверджується факт отримання товару боржником, товарно-транспортними накладними, в яких зазначено асортимент вантажу (товару), які підтверджують отримання товару боржником від перевізника.
На підтвердження заявленої заборгованості, Товариством з обмеженою відповідальністю "Беллус УА" долучено до заяви копії наступних документів: видаткова накладна № 13 від 10.02.2020, видаткова накладна № 23 від 12.03.2020, видаткова накладна № 24 від 12.03.2020, видаткова накладна № 26 від 20.03.2020, видаткова накладна № 27 від 20.03.2020, видаткова накладна № 27 від 20.03.2020, видаткова накладна № 28 від 20.03.2020, видаткова накладна № 29 від 20.03.2020, видаткова накладна № 33 від 20.03.2020, видаткова накладна № 30 від 30.03.2020, видаткова накладна № 32 від 02.04.2020, видаткова накладна № 34 від 06.04.2020, видаткова накладна № 35 від 08.04.2020, видаткова накладна № 36 від 15.04.2020, видаткова накладна № 41 від 22.04.2020, видаткова накладна № 45 від 23.04.2020, видаткова накладна № 46 від 23.04.2020, видаткова накладна № 47 від 23.04.2020, видаткова накладна № 48 від 23.04.2020, видаткова накладна № 56 від 05.05.2020, видаткова накладна № 63 від 14.05.2020, видаткова накладна № 64 від 14.05.2020, видаткова накладна № 65 від 14.05.2020, видаткова накладна № 66 від 14.05.2020, видаткова накладна № 67 від 21.05.2020, видаткова накладна № 79 від 26.05.2020, видаткова накладна № 82 від 29.05.2020, видаткова накладна № 83 від 29.05.2020, видаткова накладна № 84 від 29.05.2020, видаткова накладна № 85 від 29.05.2020, видаткова накладна № 86 від 29.05.2020, видаткова накладна № 95 від 04.06.2020, видаткова накладна № 99 від 11.06.2020, видаткова накладна № 100 від 11.06.2020.
Часткова оплата боржником поставленої продукції підтверджується банківською випискою з рахунка Товариства з обмеженою відповідальністю "Беллус УА" № НОМЕР_1 за період з 01.12.2019 по 12.02.2021.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Беллус УА" у липні 2020 року звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реколсен" із заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог, у зв'язку з наявністю заборгованості у ТОВ "Беллус УА" у розмірі 1 024 206,02 грн.
Таким чином, після зарахування зустрічних однорідних вимог заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Реколсен" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Беллус УА" становить 594 499,12 грн.
У зв'язку з тим, що ухвала попереднього засідання від 19.04.2021 по справі № 910/13909/20 оскаржена не була та набрала законної сили 19.04.2021, судом відхиляються доводи ОСОБА_1 щодо того, що у боржника не існувало зобов'язань перед двома кредиторами, а лише перед одним - ЗАТ «Беллюс Фирніче», а також стосовно наявності спору про право стосовно розміру заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Реколсен» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Беллус УА».
Обізнаність керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Реколсен» щодо наявності заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Беллус УА» підтверджується у тому числі ОСОБА_1 у поданих додаткових поясненнях від 01.02.2022.
Так, керівник боржника зазначає, що 20.07.2022 ТОВ «Реколсен» з метою врегулювання кредиторської заборгованості звернулось до ТОВ «Беллус УА» з пропозицією від 20.07.2020 № 20/07/2020 укласти угоду про передачу майна в рахунок погашення боргу.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 було відомо станом на 20.07.2020 про наявність заборгованості перед двома кредиторами Товариства з обмеженою відповідальністю «Реколсен», а саме: перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Беллус УА» та Закритим акціонерним товариством «Беллюс Фирніче».
Щодо допустимих та належних доказів, у розумінні статей 77, 76 ГПК України, які є необхідними та достатніми для підтвердження та встановлення судом іншої обов'язкової складової ознаки загрози неплатоспроможності боржника, а саме факту перевищення сумарного розміру зобов'язань перед всіма кредиторами боржника, строк виконання яких настав, над розміром всіх активів боржника, Суд звертається до положень частини четвертої статті 34 КУзПБ, що визначає документи/докази, що додаються до заяви боржника про відкриття провадження у справі про банкрутство, зокрема:
- докази загрози неплатоспроможності;
- установчі документи боржника - юридичної особи;
- бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату;
- перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником, із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), сума грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстави виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
- перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна;
- перелік майна, що перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), сума грошових вимог, підстави виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
- довідка органів приватизації (органів, уповноважених управляти об'єктами державної власності) про наявність або відсутність на балансі підприємства, щодо якого подано заяву про відкриття провадження у справі, державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до його статутного капіталу;
- перелік осіб, які мають невиконані зобов'язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов'язань, строку виконання та підстав виникнення;
- відомості про всі рахунки у депозитарних установах боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити;
- відомості про всі рахунки, на яких ведеться облік прав на цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити;
- інші документи, що підтверджують неплатоспроможність боржника.
Відповідно до частин 1, 2, 6 статті 39 КУзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.
У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи.
Отже суд під час розгляду заяви про порушення справи про банкрутство, яка подана, у тому числі і з підстав, передбачених частиною шостою статті 34 КУзПБ про банкрутство, зобов'язаний перевірити додані до заяви документи на предмет їх відповідності вимогам КУзПБ та іншим нормативно-правовим актам з метою встановлення на підставі належних та допустимих доказів обставин того, чи дійсно задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності).
Згідно з положеннями статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова звітність - звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.
Відповідно до частини 1 статті 11 цього закону фінансова звітність підписується керівником (власником) підприємства або уповноваженою особою у визначеному законодавством порядку та бухгалтером або особою, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства.
Відповідно до пункту 3 розділу І Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013, № 73 (далі - Положення) баланс (звіт про фінансовий стан) - звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал.
Пунктом 1 розділу ІІ Положення передбачено, що фінансова звітність складається з: балансу (звіту про фінансовий стан) (далі - баланс), звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) (далі - звіт про фінансові результати), звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до фінансової звітності. Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного період.
Згідно з пунктом 7 цього розділу Положення у балансі відображаються активи, зобов'язання та власний капітал підприємства.
Отже, баланс є невід'ємною складовою фінансової звітності і на нього поширюються вимоги щодо оформлення, підписання тощо, які встановлені для фінансової звітності.
Частиною 2 цієї статті Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що порядок та строки подання фінансової звітності, консолідованої фінансової звітності, звіту про управління та звіту про платежі на користь держави до органів державної влади, крім суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, визначаються Кабінетом Міністрів України, для банків - Національним банком України.
Порядок і строки подання фінансової звітності конкретизовані в Порядку подання фінансової звітності, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000, № 419 (далі - Порядок), дія якого поширюється на всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми господарювання і форми власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством (пункт 1).
Згідно приписами пункту 2 Порядку фінансова звітність подається органам, до сфери управління яких належать підприємства, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, а також згідно із законодавством - іншим органам та користувачам, зокрема органам державної статистики.
Відповідно до пункту 5 Порядку проміжна фінансова звітність (I квартал, перше півріччя, дев'ять місяців), крім консолідованої, подається підприємствами органам, зазначеним у пункті 2 (крім органів Казначейства), не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, а річна - не пізніше 28 лютого наступного за звітним року.
Проміжна (I квартал, перше півріччя, дев'ять місяців) або річна фінансова звітність подається підприємствами органам доходів і зборів у строки, передбачені для подання декларації з податку на прибуток підприємств.
Водночас норми частини четвертої статті 34 КУзПБ встановлюють вимогу щодо додання до заяви боржника про порушення справи про банкрутство бухгалтерського балансу боржника на останню звітну дату, однак без урахування законодавчо встановленої вимоги про строк його подання до відповідних органів (зокрема, контролюючих).
Тобто формування та складення боржником бухгалтерського балансу, що додається ним до заяви про порушення справи про банкрутство, здійснюється виходячи з останнього звітного періоду, що передує та завершився на дату звернення боржника із заявою про порушення справи про банкрутство (I квартал, перше півріччя, дев'ять місяців, або річна).
А тому при визначенні звітного періоду, за який формується та складається боржником бухгалтерський баланс для звернення із заявою про порушення справи про банкрутство, не враховується вимога щодо дати виникнення у боржника обов'язку подати фінансову звітність (баланс) відповідним органам (зокрема, контролюючим) відповідно до Порядку та Податкового кодексу України.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що особа, звертаючись із заявою про солідарну відповідальність керівника боржника через порушення положень абзацу першого частини шостої статті 34 КУзПБ з підстав, наведених в абзаці другому частини першої цієї статті КУзПБ, має довести перебування боржника у стані загрози неплатоспроможності, вказавши на відповідні ознаки загрози платоспроможності, що мають місце, а також пославшись на відповідні докази, зокрема, опираючись на відомості, які містяться у документах за переліком, що мають надаватись боржником при зверненні із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі загрози неплатоспроможності.
Згідно Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства та доведення до банкрутства № 2597-VIII, затверджених наказом Міністерства економіки України 19.01.2006 N 14 (у редакції наказу Міністерства економіки України 26.10.2010 № 1361 (надалі Методика) визначено, що від'ємний результат показника поточної платоспроможності свідчить про поточну неплатоспроможність підприємства.
Ознаки критичної неплатоспроможності, що відповідають фінансовому стану потенційного банкрутства, мають місце в разі, коли на початок і наприкінці звітного періоду присутні ознаки поточної неплатоспроможності, а коефіцієнт покриття і коефіцієнт забезпечення власними засобами наприкінці звітного періоду менші за їхні нормативні значення - 1.0-0,1 відповідно. Якщо наприкінці звітного періоду хоча б один із зазначених коефіцієнтів перевищує його нормативне значення або протягом звітного періоду спостерігається їх зростання, перевага надається позасудовим заходам відновлення платоспроможності боржника або його санації в процесі провадження справи про банкрутство. Вказані коефіцієнти, що характеризують фінансовий стан, не перевищують їх номінальних значень та не мають тенденцію до зростання, тобто присутні ознаки критичної неплатоспроможності.
Згідно звіту про фінансовий аналіз «Щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства ТОВ «Реколсен» (надалі-Звіт) мають місце ознаки фінансової неплатоспроможності ТОВ «Реколсен», а саме:
• збитковість діяльності протягом двох років (2017 рік, перше півріччя 2020 року і збиток у кількох кварталах 2018-2019 років);
• відхилення показників ліквідності від граничного значення;
• зупинення платежів, що триває понад три місяці за наявності боргових зобов'язань, строки платежів за якими настали;
• наявність значної (понад триста мінімальних розмірів заробітної плати) суми непогашених боргових зобов'язань, строки платежів за якими настали більше як три місяці тому.
Також, у Звіті зазначено, що за наслідками 2017-2019 років і першого півріччя 2020 року оборотні активи ТОВ «Реколсен» за обсягом поступаються сумі його поточних зобов'язань, тобто коефіцієнт покриття в даних періодах становить менше 1, а саме: 0,659; 0732; 0,833; 0,724. Показник забезпечення зобов'язань боржника усіма його активами на кінець 2017-2020 р. р. не перевищує 1, відтак даний коефіцієнт свідчить про те, що позиковий капітал ТОВ «Реколсен» перевищує суму всіх його активів. За наслідками 2017 року та першого півріччя 2020 року діяльність товариства є збитковою.
Протягом усього аналізованого періоду простежуються ознаки, фінансової неспроможності та виникнення загрози неплатоспроможності, що загострюються (є максимально незадовільними) станом на 01 квітня 2020 року.
Враховуючи аналітичну інформацію щодо збитковості діяльності та фінансових показників, можна визначити, що станом на 01 квітня 2020 року простежується максимальна фінансова неспроможність суб'єкта господарювання, а загроза неплатоспроможності сягає критичних меж.
За наслідками проведеного аналізу встановлено, що у ТОВ «Реколсен» наявні ознаки критичної неплатоспроможності, що відповідають фінансовому стану потенційного банкрутства, оскільки станом на усі звітні дати має місце поточна неплатоспроможність, а коефіцієнт покриття та коефіцієнт забезпечення власними засобами за наслідками 2017-2019 років і першого півріччя 2020-го року, в тому числі й на кінець усіх проміжних звітних кварталів, є меншим за нормативні значення.
При цьому, судом встановлено, що у Товариства з обмеженою відповідальністю «Реколсен» відсутнє нерухоме майно, земельні ділянки, транспортні засоби та інше цінне майно, за рахунок якого можливе погашення боргу перед кредиторами, що підтверджується довідками з реєстрів, долученими до матеріалів справи арбітражною керуючою Петровською Н.А.
Згідно Звіту, за останні три роки (2018-2020 роки) ТОВ «Реколсен» подавав до органів доходів і зборів таку податкову та фінансову звітність:
• Декларації з податку на додану вартість;
• Декларації з податку на прибуток підприємства;
• Звіти про суми податкових пільг;
• Фінансову звітність малого підприємства (фінансові звіти суб'єкта малого підприємництва).
Боржник звітувався щоквартально щодо податку на прибуток і фінансової звітності. За 2018-2019 роки подано усю належну звітність, а в 2020 році наявна квартальна звітність з перший квартал та перше півріччя 2020 року.
Матеріали аналізу фінансового стану Товариства з обмеженою відповідальністю «Реколсен», проведеного арбітражною керуючою Петровською Н.А. свідчать про те, що керівник боржника громадянин Естонії ОСОБА_1 володів інформацією щодо фінансового стану ТОВ «Реколсен» та був обізнаний про те, що сумарний розмір зобов'язань боржника перед кредиторами є більшим за сумарний розмір усіх активів Товариства з обмеженою відповідальністю «Реколсен».
Більше того, після направлення ЗАТ «Беллюс Фирніче» вимоги до боржника про погашення заборгованості, 06.08.2020 ОСОБА_1 було вчинено дії, які свідчать про його намір ухилитися від погашення існуючої заборгованості перед кредиторами. Так, були змінені назва товариства, його місцезнаходження, а також змінено єдиного засновника та керівника боржника громадянина Естонії ОСОБА_1 на громадянина Республіки Ганна ОСОБА_5 .
11.02.2021 арбітражною керуючою Петровською Н.А. було направлено запит до Регіонального сервісного центру МВС про надання інформації щодо відчужених транспортних засобів боржника.
30.03.2021 отримано відповідь від Регіонального сервісного центру МВС про те, що інформація про вартість реалізованих транспортних засобів ТОВ «Реколсен» відноситься до інформації з обмеженим доступом та є конфіденційною. При цьому зазначено, що транспортні засоби Honda Odyssey та Ford Transit 350 були відчужені боржником на підставі Договору купівлі-продажу № 8044/2020/2092007 від 11.07.2020 та Договору купівлі-продажу № 8044/2020/2096213 від 14.07.2020.
05.04.2021 за юридичною адресою боржника арбітражною керуючою Петровською Н.А. було направлено запит щодо надання інформації щодо умов та порядку реалізації вказаних транспортних засобів, щодо форми розрахунку та інформації щодо цілей, на які були спрямовані кошти, отримані від продажу вказаних транспортних засобів, однак відповіді на вказаний запит отримано не було.
Докази того, що кошти, отримані від реалізації майна боржника були спрямовані на погашення кредиторської заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Реколсен», у матеріалах справи відсутні.
Згідно ст.13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені ч.2-5 ст.13 ЦК України, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки встановлені законом.
Відповідно до ст. 215 ГК України встановлено відповідальність за порушення законодавства про банкрутство, зокрема, за умисне доведення до банкрутства.
Факт порушення керівником боржника зазначених вимог розглядається та встановлюється судом під час здійснення провадження у справі про банкрутство та є підставою для подальшого заявлення кредиторами своїх вимог до зазначеної особи.
Розгляд господарським судом питання порушення керівником боржника строків подання відповідної заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявністю ознак неплатоспроможності боржника, що є підставою для звернення у майбутньому кредиторів відповідними заявами про покладення на керівника боржника солідарної відповідальності незадоволення вимог кредиторів, має зазначатися в ухвалі за результатами попереднього засідання, саме коли вимоги кожного з кредиторів підлягають дослідженню господарським судом (ст. 49 Кодексу). Ухвала господарського суду має бути максимально мотивованою, для забезпечення захисту прав кредиторів, так і для запобігання порушення прав керівника боржника.
Саме господарський суд має вирішувати про наявність порушення з боку керівника боржника вимог ч.6 ст.34 КзПБ. Про що суд зазначає у своїй ухвалі, і це є підставою для притягнення керівника до солідарної відповідальності.
В силу частин 1, 2 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини 1 статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно частин 1, 2 статті 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом встановлено, що керівник Товариства з обмеженою відповідальністю «Реколсен» ОСОБА_1 допустив порушення вимог ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства в частині зобов'язання у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у зв'язку з неможливістю задовольнити вимоги ТОВ «Беллус УА» та ЗАТ «Беллюс Фирніче» станом на 20.07.2020.
При цьому, суд звертає увагу заявника, що предметом розгляду у даному випадку є саме дослідження можливості покладення солідарної відповідальності на керівника боржника, а не розгляд заяв кредиторів про покладення солідарної відповідальності з конкретними вимогами до зазначеної особи, у зв'язку з чим заява ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Реколсен» арбітражної керуючої Петровської Н.А. підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Задовольнити частково заяву арбітражної керуючої Петровської Н.А. про покладення солідарної відповідальності на керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Реколсен».
2. Покласти солідарну відповідальність за зобов'язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю «Реколсен» (02141, м. Київ, вул., Б.Гмирі,15, ідентифікаційний номер 36506320) на керівника боржника громадянина Естонії ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , паспорт громадянина Естонії Тип: Р; номер НОМЕР_3 ) у зв'язку з незверненням всупереч приписам частини 6 статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Реколсен» (02141, м. Київ, вул., Б.Гмирі,15, ідентифікаційний номер 36506320).
3. В іншій частині відмовити.
4. Копію ухвали направити сторонам, учасникам провадження у справі та ОСОБА_1 .
Ухвала набирає законної сили в порядку ч.ч. 4, 5 ст.9 Кодексу України з процедур банкрутства та може бути оскаржена в п.п. 1, 2. Оскарження ухвали не зупиняє провадження у справі про банкрутство.
Повний текст ухвали складено 31.05.2022
Суддя А.В. Яковенко