номер провадження справи 17/23/22
11.04.2022 Справа № 908/317/22
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Корсуна В.Л. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників матеріали справи № 908/317/22
за позовною заявою: приватного акціонерного товариства “Страхова група “ТАС”, 03117, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 65
до відповідача: товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “КРЕДО”, 69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 34
про стягнення 37 135,47 грн.
04.02.22 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява за вих. від 31.01.22 № 00259/0122 з вимогами приватного акціонерного товариства “Страхова група “ТАС” (далі ПрАТ “СГ “ТАС”) до товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “КРЕДО” (надалі ТДВ “СК “КРЕДО”) про стягнення 36 401,46 грн. страхового відшкодування, 632,29 грн. 3 % річних від простроченої суми та 101,72 грн. пені.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи № 908/317/22 між суддями, вказану позовну заяву 04.02.22 передано для розгляду судді Корсуну В.Л.
Ухвалою від 09.02.22 судом позовну заяву ПрАТ “СГ “ТАС” за вих. від 31.01.22 № 00259/0122 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/317/22 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи.
Враховуючи положення ч. 1, ч. 4 ст. 116 та ст. 248 ГПК України, граничним строком розгляду цієї справи судом є 11.04.22 включно.
Частиною 1 ст. 251 ГПК України передбачено, що відзив подається протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Частинами 1-3 ст. 252 ГПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через 30 днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.
Згідно із ч. 5 та ч. 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше 5 днів з дня отримання відзиву.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Як свідчать наявні матеріали справи, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін ні позивач, ні відповідач суду не надали. Докази зворотнього в матеріалах цієї справи відсутні.
Наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення підтверджується те, що позивачем копію ухвали про відкриття провадження у даній справі отримано 17.02.22.
В обґрунтування своєї правової позиції позивач у позовній заяві за вих. від 31.01.22 № 000259/0122 зазначає, що 27.08.21 року о 16 год. 50 хв. в м. Києві по вул. Дорогожицькій трапилась дорожньо-транспортна пригода за участі транспортного засобу Renault, д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу Ford, д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 . Європротоколом встановлено вину ОСОБА_2 у вчиненні даної дорожньо-транспортної пригоди. Порушення Правил дорожнього руху призвело до пошкодження транспортного засобу Renault, д.н. НОМЕР_1 . Вказаний автомобіль був застрахований ПрАТ «СГ «ТАС» за договором добровільного страхування наземного транспорту А-505284 від 17.03.17 та був чинним на момент ДТП, що підтверджується даними Реєстру застрахованих ТЗ, де зазначено строк його дії. Страховим випадком за цим договором є настання збитків Страхувальника, що спричинені пошкодженням або знищенням ТЗ, внаслідок настання страхового ризику «ДТП з вини» або «ДТП без вини». Розмір матеріального збитку визначений згідно рахунку № VSК0149605 від 31.08.21 ТОВ «Арма Моторc», акту виконаних робіт №АRМ0108141 від 29.09.21 та становить 36 401,46 грн. За вказаною ДТП ПрАТ «СГ «ТАС» відповідно до ст. 25 Закону України «Про страхування», на підставі страхового акту № 24462/01/921 від 02.09.21 та згідно умов договору добровільного страхування, здійснило страхову виплату в розмірі 36 401,46 грн., що підтверджується платіжним дорученням. Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Цивільна відповідальність ОСОБА_2 , як водія автомобіля Ford, д.н. НОМЕР_2 на момент ДТП була застрахована в ТДВ СК «КРЕДО» за полісом ОСЦПВ № ЕР/205438515, що підтверджується витягом з Централізованої бази даних МТСБУ. Франшиза згідно полісу складає: 0,00 грн., ліміт відповідальності страховика за матеріальну шкоду становить: 130 000,00 грн. У зв'язку з укладенням полісу страхування цивільно-правової відповідальності № ЕР/205438515, відповідач взяв на себе обов'язок відшкодувати шкоду, завдану майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу Ford, д.н. НОМЕР_2 . Отже, після виплати страхового відшкодування у ПрАТ «СГ «ТАС» виникло право вимоги до ТДВ СК «КРЕДО» з відшкодування завданої шкоди в розмірі 36 401,46 грн. У зв'язку з цим та з метою досудового врегулювання спору, позивачем 21.09.21 відповідачу була направлена заява про виплату страхового відшкодування за № 04294/9221 з усіма необхідними документами для прийняття рішення, відповідно до вимог встановлених ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», яку відповідач отримав 28.09.21, що підтверджується повідомлення про вручення. Жодних листів про прийняте рішення від відповідача не надходило. Станом на дату подання позовної заяви страхове відшкодування не виплачене, рішення про відмову у виплаті не надходило. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. У правовій позиції, відображеній у постанові ВСУ від 07.02.18 по справі № 910/18319/16 вказано, що оскільки, правовідносини, в яких страховик у разі настання страхового випадку зобов'язаний здійснити страхову виплату, є грошовим зобов'язанням, і правовідносини з відшкодування шкоди, які склалися між сторонами у справі, також є грошовим зобов'язанням, то несплата відповідачем суми страхового відшкодування у встановлений строк є підставою для стягнення інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих на суму відшкодування шкоди. Аналогічна позиція міститься в постанові ВСУ від 20.06.18 р. по справі № 308/3162/15-ц. Згідно ч. 5 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня. Таким чином, представник позивача просить суд стягнути з відповідача 36 401,46 грн. страхового відшкодування, 632,29 грн. 3 % річних від простроченої суми та 101,72 грн. пені.
Відзив на позов, або будь які заперечення від відповідача до суду не надійшли.
Згідно з безкоштовним витягом з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань отриманих судом з офіційного сайту Міністерства юстиції України (який долучено судом до матеріалів справи № 908/317/22), станом на день прийняття позовної заяви до розгляду, місцезнаходженням товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Кредо” є: 69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 34.
З метою належного повідомлення відповідача про дату, місце та час розгляду справи № 908/317/22 господарським судом на юридичну адресу відповідача в порядку ст.ст. 12, 120, 176, 234, 247, 250, 252 ГПК України направлявся екземпляр ухвали господарського суду Запорізької області від 09.02.22 про відкриття провадження у справі.
Згідно із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 10.02.22, ухвала суду від 09.02.22 про відкриття провадження у справі № 908/317/22 (вих. № 002489 від 10.02.22) отримана представником відповідача - 16.02.22.
Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Згідно з п. 1 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку.
Таким чином, з урахуванням вимог чинного законодавства яким регламентовано строк розгляду справи, яка розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (ст. 248 ГПК України протягом розумного строку, але не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі), відповідні процесуальні документи надіслані судом згідно з поштовими реквізитами відповідача.
Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі залежні від нього заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи № 908/317/22.
Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Наявні матеріали справи за № 908/317/22 дозволяють розглянути справу по суті спору.
За таких обставин, спір у справі підлягає вирішенню за наявними матеріалами.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 11.04.22.
При цьому, судом враховано, що:
- у відповідності до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається;
- станом на час прийняття та підписання процесуального рішення у цій справі по суті спору бойові дії ведуться на території Запорізької області, а не в місті Запоріжжя;
- прийом документів господарським судом Запорізької області здійснюється в паперовому та електронному вигляді;
- сторони по справі користуючись правами визначеними ст. ст. 42, 46 ГПК України, вправі клопотати та подавати заяви у справі як в паперовому, так і в електронному вигляді.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
17.03.17 між приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС» (страховик) та АТ «ТАСКОМБАНК» (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту ПК/21 № А505284 (ПРАВИЛЬНЕ КАСКО) (далі - договір добровільного страхування), предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать закону, і пов'язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом Renault, д.н. НОМЕР_1 , (№ кузова/шасі НОМЕР_3 ), 2019 р.в. (далі застрахований автомобіль), на випадок страхових ризиків, у т.ч. ДТП.
27.08.21 о 16 год. 50 хв. в м. Києві по вул. Дорогожицькій відбулось ДТП за участю застрахованого транспортного засобу Renault, д.н. НОМЕР_1 , (№ кузова/шасі НОМЕР_3 ), 2019 р.в., яким керував ОСОБА_1 , а також транспортного засобу марки Ford, д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , що підтверджується повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду - Європротоколом, яким встановлено вину ОСОБА_2 у вчинені даної ДТП.
Внаслідок цієї ДТП застрахований транспортний засіб Renault, д.н. НОМЕР_1 , (№ кузова/шасі НОМЕР_3 ), 2019 р.в. зазнав механічних пошкоджень.
Згідно із актом огляду транспортного засобу від 30.08.21, рахунками від 31.08.21 № VSK0149605 та актами виконаних робіт від 29.09.21 № ARM0108141, складеними ТОВ «Арма Моторс», загальна вартість відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобу Renault, д.н. НОМЕР_1 , (№ кузова/шасі НОМЕР_3 ), 2019 р.в. склала 36 401,46 грн.
Відповідно до страхового акту від 02.09.21 № 24462/01/921 визначено суму страхового відшкодування АТ «ТАСКОМБАНК», що належить до виплати, а саме 36 401,46 грн.
Згідно із платіжним дорученням за вих. від 03.09.21 № 209130 позивачем виплачено ТОВ «Арма Моторс» 36 401,46 грн., з призначенням платежу (дослівно): «Страх. відш. по Дог. № FО808910 від 18.12.2020 (Г.д. А-505284), вл. АТ ТАСКОМБАНК, рах. № НОМЕР_4 від 31.08.2021 р., т/з Renault dokker, д/н НОМЕР_5 , з ПДВ».
У порядку досудового врегулювання спору ПрАТ “Страхова група “ТАС” було направлено 23.09.21 на адресу відповідача регресну заяву про виплату страхового відшкодування від 21.09.21 № 04294/9221 на суму компенсації витрат передбачену законодавством з проханням здійснити відшкодування в порядку регресу суму страхового відшкодування в розмірі 36 401.46 грн.
Вказана заява ПрАТ “Страхова група “ТАС” від 21.09.21 № 04294/9221 про виплату страхового відшкодування отримана представником ТДВ “СК “Кредо” - 28.09.21.
Вирішуючи спір у цій справі по суті спору суд виходив з наступного.
Положеннями ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
У відповідності до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування», страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулась і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Статтею 979 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або ін. особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Змістом ст. 980 ЦК України, предметом договору страхування можуть бути, зокрема, майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).
Згідно із ст. 9 Закону України «Про страхування», страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Як вже зазначалось вище, 27.08.21 о 16 год. 50 хв. в м. Києві по вул. Дорогожицькій відбулось ДТП за участю застрахованого транспортного засобу Renault, д.н. НОМЕР_1 , (№ кузова/шасі НОМЕР_3 ), 2019 р.в., яким керував ОСОБА_1 , а також транспортного засобу марки Ford, д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , що підтверджується повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду - Європротоколом, яким встановлено вину ОСОБА_2 у вчинені даної ДТП.
Вбачається, що потерпілий звернувся до позивача, який застрахував автомобіль Renault, д.н. НОМЕР_1 (№ кузова/шасі НОМЕР_3 ), 2019 р.в за договором добровільного страхування наземного транспорту ПК/21 № А505284 (ПРАВИЛЬНЕ КАСКО) від 17.03.17 із заявою про настання події від 30.08.21.
Наявними у матеріалах цієї господарської справи доказами підтверджується виплата позивачем страхового відшкодування у сумі 36 401,46 грн. згідно страхового акту від 02.09.21 № 24462/01/921 та платіжного доручення від 03.09.21 № 209130.
Як унормовано ч. 1 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди і т.і.) володіє транспортним засобом, механізмом, ін. об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик, відповідно до лімітів відповідальності страховика, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
За приписами ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів», страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 % від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування (ст. 9 Закону України «Про страхування»).
За змістом ст. 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов'язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
Згідно із ст. 29 наведеного вище Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Як зазначалось вище у тексті цього рішення, Європротоколом від 27.08.21 встановлено вину ОСОБА_2 у вчинені ДТП, яке відбулося 27.08.21 о 16 год. 50 хв. в м. Києві по вул. Дорогожицькій відбулось ДТП за участю застрахованого транспортного засобу Renault, д.н. НОМЕР_1 , (№ кузова/шасі НОМЕР_3 ), 2019 р.в., яким керував ОСОБА_1 , а також транспортного засобу марки Ford, д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 .
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Ford, д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у відповідача відповідно до полісу серії ЕР № 205438515, франшиза - 0,00 грн.
У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право вимоги до винної у ДТП особи та, оскільки, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Ford, д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , що спричинила зазначене ДТП, застрахована у відповідача згідно з полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії ЕР № 205438515, то останній має відшкодовувати шкоду завдану внаслідок ДТП.
З огляду на викладені обставини справи, умови полісу серії ЕР № 205438515 та положення статей 12, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статей 9, 27 Закону України «Про страхування», ст. 993 ЦК України, суд дійшов висновку, що товариство з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Кредо” (код ЄДРПОУ 13622789, відповідач у цій справі) повинна відшкодувати позивачу у встановлений законом строк шкоду в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком, у межах суми, що перейшла до позивача з урахуванням того, що франшиза за полісом серії ЕР № 205438515 становить 0,00 грн.
Відповідачем надано до матеріалів справи:
- платіжне доручення від 03.09.21 № 209130 про сплату страхового відшкодування у розмірі 36 401,46 грн. із призначенням платежу (дослівно): «Страх. відш. по Дог. № FО808910 від 18.12.2020 (Г.д. А-505284), вл. АТ ТАСКОМБАНК, рах. № НОМЕР_4 від 31.08.2021 р., т/з Renault dokker, д/н НОМЕР_5 , з ПДВ»;
- страховий акт від 02.09.21 № 24462/01/921 в якому визначено: сума страхового відшкодування АТ «ТАСКОМБАНК», що становить 36 401,46 грн.
Згідно із ст. 29, п. 32.7 ст. 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Шкоду, пов'язану із втратою товарної вартості транспортного засобу, страховик не відшкодовує.
Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (пункт 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затв. наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.03 № 142/5/2092).
Відповідно до вимог пункту 8.2 цієї Методики вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу розраховується за формулою:
Сврз = Ср + См + Сс * (1- Ез), де:
Ср - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн.;
См - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн.;
Сс - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн;
Ез - коефіцієнт фізичного зносу.
Отже, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22.03.17 у справах № № 910/3650/16, 910/32969/15, від 06.02.18 у справі № 910/3867/16, від 01.02.18 у справі № 910/22886/16.
Перевіривши розрахунок розміру матеріального збитку судом встановлено, що коефіцієнт фізичного зносу становить 0,00.
Отже, вартість матеріального збитку автомобіля Renault, д.н. НОМЕР_1 , (№ кузова/шасі НОМЕР_3 ), 2019 р.в., розрахована на підставі Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів та відповідно до спеціального Закону України Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та складає 36 401,46 грн.
Таким чином, відповідач повинен сплатити позивачу в порядку регресу 36 401,46 грн. (36 401,46 грн. - 0,00 грн. (франшизи) = 36 401,46 грн.
А тому, з підстав викладених вище, судом задовольняються позовні вимоги ПрАТ “Страхова група “ТАС” до ТДВ “СК “Кредо” в частині стягнення страхового відшкодування в розмірі 36 401,46 грн.
Також, позивачем у прохальній частині позовної заяви заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 101,72 грн. та 3 % річних у розмірі 632,29 грн. за період з 29.12.21 по 31.01.22.
Згідно із п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:
- у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його;
- у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Як вже вище було зазначено, у порядку досудового врегулювання спору ПрАТ “Страхова група “ТАС” було направлено на адресу відповідача регресну заяву про виплату страхового відшкодування від 21.09.21 № 04294/9221 на суму компенсації витрат передбачену законодавством з проханням здійснити відшкодування в порядку регресу суму страхового відшкодування в розмірі 36 401,46 грн.
Вказана заява ПрАТ “Страхова група “ТАС” від 21.09.21 № 04294/9221 про виплату страхового відшкодування отримана представником ТДВ “СК “Кредо” - 28.09.21.
Тобто, відповідач зобов'язаний був прийняти рішення про виплату страхового відшкодування до 29.12.21 (з 29.09.21 по 28.12.21 = 90 днів).
Статтею 625 ЦК України встановлено відповідальність за порушення грошового зобов'язання.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Положення ст. 625 ЦК України поширюються на всі види грошового зобов'язання, незалежно від підстави їх виникнення - договору або делікту.
Чинним цивільним законодавством не визначений строк виконання одним страховиком зобов'язання з відшкодування іншому страховику шкоди, однак цей строк пов'язаний із моментом пред'явлення відповідною особою (в цьому випадку страховиком) зворотної вимоги до відповідача.
Зокрема, приписами ч. 2 ст. 530 ЦК України передбачено, що у випадку, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк з дня пред'явлення вимоги.
Оскільки правовідносини, в яких страховик у разі настання страхового випадку зобов'язаний здійснити страхову виплату, є грошовим зобов'язанням, а також те, що правовідносини, які склалися між сторонами у справі, також є грошовим зобов'язанням, то враховуючи, що відповідач отримав вимогу позивача (заяву про виплату страхового відшкодування від 21.09.21 № 04294/9221) 28.09.21 (про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення), однак не виплатив суму страхового відшкодування у визначений ст. 530 ЦК України строк, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для стягнення з відповідача (ТДВ «СК «Кредо») на користь позивача 101,72 грн. 3 % річних за період з 29.12.21 по 31.01.22 (за вказаний позивачем період) на суму заборгованості в розмірі 36 401,46 грн.
Як наслідок судом визнається обґрунтованою, доведеною та такою, що підлягає задоволенню вимога позивача до відповідача про стягнення 101,72 грн. 3 % річних.
В іншій частині позовної вимоги щодо стягнення 3 % річних судом відмовляється у зв'язку з недоведеністю.
Щодо позовної вимоги про стягнення 101,72 грн. пені, то суд зазначає наступне.
За кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня (п. 36.5 ст. 36 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”).
Як вбачається з матеріалів справи, даний господарський спір виник з правовідносин відшкодування шкоди в порядку регресу, а не з договірних зобов'язань сторін у цій справі.
Законами України “Про страхування” та “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” (спеціальними законами), які в окремих випадках застосовуються до спірних правовідносин, не передбачено нарахування неустойки (пені) у разі звернення страхової компанії з регресним позовом чи в порядку суброгації до іншої страхової компанії, відповідальної за шкоду, заподіяну винною у ДТП особою, договірні відносини між сторонами відсутні.
Відповідно до ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання (в тому числі щодо неустойки) вчиняється у письмовій формі.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 1 та ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Згідно з п.1 ч.2 ст. 551 ЦК України предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Однак, правові підстави для стягнення суми пені відсутні, оскільки розмір пені договором або актом цивільного законодавства у спірних правовідносинах сторін не визначено.
Положення п. 36.5 ст. 36 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” не розповсюджується на правовідносини між сторонами у даній справі, оскільки у вищевказаній нормі чітко йдеться про обов'язок страховика сплатити саме на користь страхувальника (потерпілої особи) або ж вигодонабувача пеню в разі прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика.
З огляду на зазначене, господарський суд вважає безпідставною позовну вимогу про стягнення 101,72 грн. пені з відповідача. А тому, як наслідок, у задоволенні цієї вимоги судом відмовляється.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 15, 20, 24, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Кредо” (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 34, код ЄДРПОУ 13622789) на користь приватного акціонерного товариства “Страхова група “ТАС” (03117, м. Київ, пр. Перемоги, 65, код ЄДРПОУ 30115243) - 36 401 (тридцять шість тисяч чотириста одну) грн. 46 коп. страхового відшкодування в порядку регресу, 101 (сто одну) грн. 72 коп. 3 % річних та 2 438 (дві тисячі чотириста тридцять вісім) грн. 57 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.
Повний текст рішення складено 31.05.2022.
Суддя В.Л. Корсун