вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
01.06.2022м. ДніпроСправа № 904/9340/21
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф., розглянув спір
за позовом Комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради, м. Нікополь, Дніпропетровська обл.
до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, м. Дніпро
про стягнення заборгованості у сумі 7 920,53 грн.
Без участі представників сторін
Комунальне підприємство "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом та з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог № 6-0127/336 від 31.01.2022 просить стягнути заборгованість за договором на послуги водовідведення № 3148 від 07.08.2019 у сумі 7 920,53 грн.
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області, правонаступником якого є відповідач, зобов'язань з оплати послуг із постачання питної води за період із січня по грудень 2019 року за договором №3148 від 07.08.2019.
Ухвалою від 13.12.2021 позовну заяву Комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради залишено без руху у зв'язку з тим, що остання подана без додержання вимог, викладених у статтях 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.
30.12.2021 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 04.01.2022 відкрито провадження у справі № 904/9340/21, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
28.01.2022 від Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області надійшов відзив на позов.
09.02.2022 від Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області надійшов відзив на позов з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.
Ухвалою суду від 22.03.2022 позовну заяву Комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради залишено без руху.
Запропоновано позивачу надати уточнення ідентифікаційного коду відповідача або найменування відповідача(ів) з урахуванням викладеного в цій ухвалі; надати докази на підтвердження обсягу та вартості наданих послуг з постачання питної води протягом січня - грудня 2019 року (платіжних документів на оплату цих послуг, актів тощо).
11.04.2022 від позивача через канцелярію суду надійшла заява про усунення недоліків, до якої останнім залучено рахунки на оплату послуг, та уточнену позовну заяву з якої вбачається, що останній вважає необхідним залучити в якості відповідача Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області.
Ухвалою суду від 18.04.2022 замінено неналежного відповідача у справі - Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області належним відповідачем Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області.
З метою повідомлення відповідача - Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про його право подати відзив на позовну заяву, на адресу останнього, направлялась ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2022, яка отримана представником відповідача 10.05.2022, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідач відзив на позов не надав.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
Судом також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Крім того, господарським судом врахована постанова Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200 (із змін. і доп.) “Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України” згідно з пунктами 1, 2 якої зазначені органи вирішено утворити шляхом реорганізації (поділу) Державної фіскальної служби та які є правонаступниками майна, прав та обов'язків реорганізованої Державної фіскальної служби.
При цьому судом прийняті до уваги й положення пункту 7 Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 № 1074 (із змін. і доп.), відповідно до яких майнові права та обов'язки органів виконавчої влади у разі їх поділу переходить згідно з розподільчим балансом.
Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у тому числі й станом на час ухвалення рішення, Головне управління ДФС у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код 39394856) знаходиться в стані припинення, розподільчий баланс сторони суду не надали.
Згідно з частиною першою статті 107 Цивільного кодексу України кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов'язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов'язання, або забезпечення виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом.
Також, відповідно до частиною п'ятою цієї статті юридична особа - правонаступник, що утворилася внаслідок поділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями юридичної особи, що припинилася, які згідно з розподільчим балансом перейшли до іншої юридичної особи - правонаступника.
За вказаних обставин визначення відповідачем Головного управління ДФС у Дніпропетровській області є правомірним. Можливість заміни боржника у майбутньому за наявності правових підстав не виключається.
З огляду на викладене та згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у справі матеріалами, а рішення підписано без його проголошення.
За результатом дослідження матеріалів справи, оцінки доказів у їх сукупності господарський суд, -
Предметом доказування є обставини, пов'язані з належним виконанням сторонами своїх господарських зобов'язань за договором.
Між Комунальним підприємством "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради (далі - виконавець, позивач) та Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області (далі - абонент, відповідач) укладено договір № 3148 від 07.08.2019 на послуги водовідведення (далі - договір).
Згідно з пунктом 1 Договору виконавець зобов'язується надати з 01.01.2019 по 31.12.2019 абоненту послуги з водовідведення (приймання, транспортування та очистка каналізаційних стоків) код ДК 021:2015:90430000-0 - послуги з відведення стічних вод (послуги водовідведення), а абонент зобов'язується розрахуватися за визначені послуги на умовах, які визначені цим договором. Законом України “Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення”, Законом України “Про житлово-комунальні послуги”, Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (далі - Правила № 190), Правилами приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення , затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 № 316 (далі - Правила № 316), Правилами приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств до систем каналізації м. Нікополя, затверджених Рішенням №124 виконавчого комітету Нікопольської міської ради від 22.02.2012, Правилами охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1999 № 465 (надалі Правила № 465).
Об'єкти абонента, на які надаються послуги за договором та його адреса: Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області, 53210, Дніпропетровська обл., м. Нікополь, проспект Трубників, 27 та проспект Електрометалургів, 17 (пункт 2 договору).
Відповідно до підпунктів 2.2.1, 2.2.2, 2.2.12 пункту 2.2 договору абонент зобов'язаний оплачувати послуги в установлені договором строки; сплачувати вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством; направляти в кінці кожного кварталу до виконавця свого повноважного представника (за довіреністю) з письмовою інформацією щодо об'єму спожитих ним послуг з водовідведення за останні три місяці для проведення звірок розрахунків з виконавцем та підписання відповідного акта звірки. У разі невиконання цієї умови облік спожитих послуг за відповідний період приймається абонентом за даними виконавця та перерахунки за вказаний період не проводяться.
Розрахунковим періодом є календарний місяць, що настає за розрахунковим місяцем. Тариф на момент укладення договору - 12,228 грн. за 1 куб.м. Сума договору на 2019 рік становить 8 804,16 грн., у т.ч. ПДВ - 1 467,36 грн. Обсяг з споживання складає 720 куб.м. Істотні умови не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених пунктами 1.2 та 7 частини четвертої статті 36 Закону України № 922 від 25.12.2015 “Про публічні закупівлі” (пункт 3.1 договору).
Абонент розраховується за надані послуги в порядку, встановленому чинним законодавством у триденний термін з дня представлення виконавцем платіжних документів абоненту. Виконавець інформує абонента про розмір діючих тарифів у платіжних документах, що направляються щомісячно абоненту (пункт 3.2 договору).
Кількість води, що підлягає відведенню виконавцем, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих виконавцем. Зняття показань водолічильників здійснюється щомісячно представником абонента, у разі їх ненадання, зняття показників водолічильника може здійснювати представник виконавця. Обсяги водовідведення фіксуються у належним чином оформленому акті (пункт 3.4 договору).
Пунктом 3.7 договору встановлено, що у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов'язаний у п'ятиденний термін з дня представлення виконавцем платіжних документів абоненту направити повноважного представника з обгрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акта в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та дії до 31.12.2019. В частині фінансових зобов'язань договір діє до повного виконання (пункт 5.1 договору).
Керуючись частиною третьою статті 631 Цивільного кодексу України, сторони домовились, що умови цього договору застосовуються до відносин між ними, що виникли до його укладення, а саме з 01.01.2019 (пункт 5.2 договору).
На виконання умов спірного договору позивачем протягом 2019 року були надані відповідачу послуги з водовідведення на загальну суму 10 040,59 грн. із ПДВ, що підтверджується рахунками № 4001 від 12.04.2019, № 2726 від 18.03.2019, № 543 від 16.01.2019, № 1644 від 13.02.2019, № 6231 від 13.06.2019, № 5082 від 16.05.2019, № 8745 від 13.08.2019, № 7559 від 11.07.2019, № 10068 від 13.09.2019, № 11245 від 11.10.2019, № 12537 від 13.11.2019, № 13330 від 09.12.2019, копії яких залучено до матеріалів справи.
Як зазначає позивач, відповідачем частково здійснено оплату на суму 2 120,06 грн., таким чином, несплата останнім заборгованості у сумі 7 920,53 грн. і стала причиною виникнення спору.
Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, серед іншого, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).
Відповідно до абзацу другого частини першої статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).
За частиною першою статті 9 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Відповідно до абзацу першого статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Доказів оплати наданих послуг на суму 7 920,53 грн. відповідач суду не надав, зазначені у рахунках обсяги й вартість водовідведення у встановленому договором порядку не спростував ні під час дії цього договору, ні під час судового провадження у справі, хоча з огляду на свої права як сторони договору, так і процесуальні права й обов'язки учасника судового процесу, передбачені статтями 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, таку можливість мав.
Укладений між сторонами договір припинив свою дію, встановлений Законом України “Про житлово-комунальні послуги” строк стосовно щомісячної оплати послуг на час вирішення спору сплинув, рахунки позивача за 2019 рік відповідачем в повному обсязі не оплачені, хоча для виконання грошових зобов'язань за договором він не є вирішальним, оскільки згідно з пунктом 3.4 договору визначення обсягу водовідведення за водолічильником покладено, в першу чергу, на позивача, а тарифи за послугу передбачені договором та чинним законодавством.
Відтак, позивачем доведено надання відповідачу договірних послуг на суму 7 920,53 грн., у той час як відповідачем допущено порушення своїх зобов'язань щодо їх належної оплати.
За таких обставин позовні вимоги є законними й обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Під час розгляду справи по суті як позивач, так і відповідач не були позбавлені можливості в межах визначеного законом строку подати відповідні докази, пояснення, які стосуються вирішення спору.
Згідно з частиною четвертою статті 13 Господарського процесуального кодексу України ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням процесуальних дій несе кожна сторона у справі.
Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код: 39394856; місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А) на користь Комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради (ідентифікаційний код: 03341339; місцезнаходження: 53219, Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. Перспективна, буд. 180) основний борг у сумі 7 920,53 грн., судовий збір у сумі 2270,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повне рішення складено 01.06.2022.
Суддя І.Ф. Мельниченко