вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про залишення апеляційної скарги без руху
"31" травня 2022 р. Справа№ 910/6644/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Іоннікової І.А.
суддів: Михальської Ю.Б.
Тарасенко К.В.
перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравест»
на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 04.04.2022 про зупинення провадження
у справі № 910/6644/18 (суддя Грачов В.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравест»
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Елізій»,
2. Компанії «Цитадель Юкрейн Івестментс ЛТД» (Citadel Ukraine Investments LTD),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Сейлз Корпорейшин Ел. Пі» (Global sales corporation L.P.)
про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 27.07.2016,
25.05.2018 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укравест» в особі свого представника за довіреністю Чорного В.І. звернувся в Господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Елізій» і Компанії «Цитадель Юкрейн Івестментс ЛТД» (Citadel Ukraine Investments LTD), в якому просив суд: визнати недійсним договір купівлі-продажу від 27.07.2016 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Елізій» та Компанією «Цитадель Юкрейн Івестментс ЛТД», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т.В., зареєстрований в реєстрі за № 365; скасувати державну реєстрацію права власності Компанії «Цитадель Юкрейн Івестментс ЛТД» на готель в стадії реконструкції під багатоквартирний житловий будинок (незавершене будівництво, реконструкцію готелю під багатоквартирний житловий будинок, відсоток готовності 75%), що розташований за адресою: Черкаська область, місто Умань, вул. Пушкіна, будинок номер 27 А за № 15614376 та поновити запис про право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Укравест»; визнати недійсним договір іпотеки від 02.08.2016 року, укладений між Компанією «Цитадель Юкрейн Івестментс ЛТД» та Товариством з обмереженою відповідальністю «Глобал Сейлз корпорейшн Ел.Пі», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловоською Т.В., зареєстрований в реєстрі за № 388; зобов'язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Змисловську Т.В. змінити запис в Державному реєстрі іпотек про обтяження майна іпотекою, а саме: виключити інформацію про обтяження іпотекою майнових прав на нерухоме майно готель в стадії реконструкції під багатоквартирний житловий будинок (незавершене будівництво, реконструкцію готелю під багатоквартирний житловий будинок, відсоток готовності 75%), що розташований за адресою: Черкаська область, місто Умань, вул. Пушкіна, будинок номер 27А; відшкодувати понесені судові витрати.
02.01.2019 і 15.01.2019 позивач в особі свого представника подав заяви про зменшення розміру позовних вимог, її уточнення і повернення зайво сплаченого судового збору (т. 1 а.с. 139-148, 149-150, 151-154). Заява про зменшення розміру позовних вимог фактично є заявою про зміну предмету позову, в якій позивач при незмінних підставах із позовних вимог залишив лише вимогу про визнання договору купівлі-продажу від 27.07.2016 року недійсним. Ця заява мотивована тим, що рішенням Уманського міськрайонного суду від 12.06.2018 у справі № 705/5342/16-ц, яке набрало законної сили 13.07.2018, скасовано державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, яке є об'єктом купівлі-продажу в оспореному договорі від 27.07.2016 року, за відповідачами і визнано право власності на це майно за позивачем.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 04.04.2022 вирішено повернутись до стадії підготовчого провадження у справі № 910/6644/18 та зупинити провадження у справі № 910/6644/18 до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальних проваджень № 12016100100011195 і № 12016100060005292.
Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укравест», звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 04.04.2022 у справі № 910/6644/18, а справу направити до Господарського суду Черкаської області для продовження розгляду.
Разом з тим, скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Черкаської області від 04.04.2022.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.2022, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравест» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 04.04.2022 у справі № 910/6644/18 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Іоннікова І.А., судді: Михальська Ю.Б., Тарасенко К.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2022 витребувано з Господарського суду Черкаської області матеріали справи № 910/6644/18. Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравест» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 04.04.2022 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 910/6644/18.
До Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/6644/18.
З 06.05.2022 суддя Тарасенко К.В. перебувала у відпустці та з 31.05.2022 приступила до своїх обов'язків.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України у чинній редакції, до апеляційної скарги додаються в тому числі докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.
За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Як вбачається із матеріалів справи, повний текст оскаржуваної ухвали складено - 04.04.2022, апеляційна скарга подана скаржником до суду апеляційної інстанції засобами поштового зв'язку 18.04.2022.
Разом з цим, колегія суддів зазначає, що у матеріалах справи відсутнє повідомлення про вручення скаржнику оскаржуваної ухвали.
Втім, в обґрунтування свого клопотання про поновлення строку скаржник посилається на те, що повний текст оскаржуваної ухвали отримано представником позивача - адвокатом Чорним В.І. 08 квітня 2022 року.
Однак, в матеріалах справи міститься заява про видачу копії ухвали про забезпечення позову. Інших заяв про отримання саме оскаржуваної ухвали суду першої інстанції від 04.04.2022 в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010).
Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував, зокрема, що: «вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження» (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03.04.2008): «Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.
Отже, національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження остаточної постанови у справі заявника без наведення відповідних причин та скасувавши в подальшому постанову суду, порушили принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за п. 1 ст. 6 Конвенції» (USTIMENKO v. UKRAINE, № 32053/13, § § 46, 47, 53, ЄСПЛ, від 29.10.2015).
Отже можливість поновлення пропущеного строку судом апеляційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку, обов'язок з доведення яких покладено на скаржника.
Законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Тлумачення вказаних вище норм Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням усталеної практики Європейського суду з прав людини, свідчить, що апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має мотивувати свій висновок про наявність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження. Відкриття апеляційного провадження без розгляду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та як наслідок не дослідження питання щодо можливості поновлення такого строку на оскарження рішення є порушенням вимог норм Господарського процесуального кодексу України.
Відповідний обов'язок відповідає судовій практиці та висновкам, викладеним Верховним Судом у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 14.12.2020 у справі № 521/2816/15-ц.
Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку про те, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення не обґрунтоване, оскільки до матеріалів апеляційної скарги не надано доказів, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 3 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною 2 статті 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 119, 164, 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравест» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 04.04.2022 у справі № 910/6644/18 залишити без руху, надавши скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.
Попередити Товариство з обмеженою відповідальністю «Укравест», що у випадку не усунення у встановлений термін недоліків, дану апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя І.А. Іоннікова
Судді Ю.Б. Михальська
К.В. Тарасенко