Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-кп/4809/268/22 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
30.05.2022 року. м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Петрівського районного суду Кіровоградської області від 21.03.2022, якою
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21.04.2021 року за ч.1 ст.115, ч.3 ст.185, ч.1 ст.186, ч.1 с.70 КК України до 07 років 06 місяців позбавлення волі,
відмовлено в задоволенні клопотання засудженого про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України, в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015 року.
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_8 ,
захисника-адвоката - ОСОБА_6
Ухвалою Петрівського районного суду Кіровоградської області від 21.03.2022 відмовлено в задоволенні клопотання засудженого про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України, в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що як вбачається з матеріалів справи, вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21.04.2021 року ОСОБА_7 засуджено за злочини, передбачені ч.1 ст.115, ч.3 ст.185, ч.1 ст.186 КК України, що були скоєні ним після 20.06.2017 року, тобто на момент прямої дії ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону № 2046-VIII від 18.05.2017 року.
Доводи засудженого викладені ним в заяві про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання відповідно до ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015 року вважає безпідставними.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, захисник-адвокат ОСОБА_6 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нову ухвалу, якою клопотання засудженого задовольнити, зарахувавши йому в строк відбування покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення з 20.08.2020 по день набрання вироком законної сили 22.05.2021 за два дні позбавлення волі.
Як відомо на підставі Закону України №838-VIII від 26.11.2015року з 24.12.2015 по 21.06.2017 року зарахування судом строку попереднього ув'язнення провадилось з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. Підставою для прийняття цього закону стало те. що умови утримання попередньо ув'язнених осіб у слідчих ізоляторах України не відповідали елементарним умовам утримання людей через відсутність належних санітарно-гігієнічних умов, надання медичної допомоги тощо. Докази наявності нелюдських умов утримання ув'язнених в слідчих ізоляторах щороку підтверджуються численними рішеннями Європейського суду з прав людини.
З моменту прийняття Закону № 838- VIII та до 21.06.2017 року, тобто до дня скасування зарахування строку попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі умови утримання затриманих в слідчих ізоляторах не покращилися. З урахуванням зазначеного, вважає, що суд мав зарахувати засудженому попереднє ув'язнення з 20.08.2020 по день набрання вироком законної сили 22.05.2021 з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Зазначає, що судове засідання проходило в режимі відео конференції, зв'язок був поганим, судового засідання чутно не було.
Заслухавши доповідача, думку захисника-адвоката ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 , який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, прокурора, який просив ухвалу суду залишити без зміни, апеляційну скаргу без задоволення, дослідивши матеріали клопотання та проаналізувавши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Згідно ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу вирішує питання пов'язані з виконанням вироку.
Відповідно до ч.1 ст. 539 КПК України, питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_7 був засуджений вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21.04.2021 року за ч.1 ст.115, ч.3 ст.185, ч.1 ст.186, ч.1 ст.70 КК України до 07 років 06 місяців позбавлення волі. Строк відбування покарання вироком ухвалено рахувати з 20.08.2020 року, тобто з моменту його арешту. Вирок набув законної сили 22.05.2021 року.
Відповідно до ч.5 ст.72 КК України, в редакції т № 838-VIII від 26.11.2015"Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» № 838-VIII від 26.11.2015 року, зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження особи до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення проводиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. У строк попереднього ув'язнення включається строк: а) затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; б) затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання; в) тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження; г) перебування обвинуваченого у відповідному стаціонарному медичному закладі при проведенні судово-медичної або судово-психіатричної експертизи; ґ) перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув'язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.
Велика Палата Верховного Суду 29.08.2018 року під час розгляду справи №663/537/17 надала правовий висновок щодо застосування норми ч.5 ст.72 Кримінального кодексу в редакції Закону від 26.11.2015 року № 838-VIII щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання. Суд вказав, що якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII в силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21.04.2021 року ОСОБА_7 засуджено за злочини, передбачені ч.1 ст.115, ч.3 ст.185, ч.1 ст.186 КК України, що були скоєні ним після 20.06.2017 року, тобто на момент прямої дії ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону № 2046-VIII від 18.05.2017 року.
Зважаючи, що засуджений ОСОБА_7 вчинив злочини на момент прямої дії ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону № 2046-VIII від 18.05.2017 року, суд прийшов до вірного висновку, що доводи засудженого викладені ним в клопотанні про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання відповідно до ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015 року є безпідставними, а тому в задоволенні клопотання засудженого про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання відповідно до ч.5 ст.72 КК України, в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015 року, необхідно відмовити.
Посилання захисника на те, що суд першої інстанції не врахував, що умови утримання затриманих в слідчих ізоляторах не покращилися, не заслуговують та не можуть бути підставою для задоволення клопотання про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання, відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015 року).
Будь-яких інших доводів щодо незаконності рішення суду першої інстанції в апеляційній скарзі не наведено та не надано під час апеляційного розгляду справи.
Істотних порушень норм кримінального та кримінального процесуального закону, які б могли стати підставою для скасування або зміни ухвали суду, апеляційним судом не встановлено.
З урахуванням вищевикладеного, ухвала Петрівського районного суду Кіровоградської області від 21.03.2022 є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування немає.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 419, 537, 539 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу Петрівського районного суду Кіровоградської області від 21.03.2022, якою відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання, відповідно до вимог ч.5 ст. 72 КК України, в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015 - без зміни.
Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: ( підписи )
Згідно з оригіналом:
Суддя Кропивницького
апеляційного суду ОСОБА_2