Справа № 346/2033/21
Провадження № 33/4808/46/22
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Васильковський В. В.
Суддя-доповідач Шкрібляк
31 травня 2022 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Шкрібляк Ю.Д., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Микитюка Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою (далі АС) захисника Микитюка Р.В. , на постанову Коломийського міськрайонного суду від 01 грудня 2021 року, -
Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , працюючий в Коломийському політехнічному коледжі, громадянин України,
визнаний винуватим за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 в дохід держави 454 грн. судового збору.
З постанови судді вбачається, що ОСОБА_1 05.05.2021 року о 00 год 15 хв. в м.Коломия, по вул. Шкрібляка керував транспортним засобом «KANUNI DIABLO» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки т/з за допомогою газоаналізатора «ALKOTEST №6820», що підтверджується тестом № 2611 від 05.05.2021 р., результат огляду становить 1.10% проміле. З результатами огляду гр. ОСОБА_1 не згідний. Огляд проводився в медзакладі, що підтверджується висновком на стан алкогольного сп'яніння № 27 від 05.05.2021 року.
У своїй АС захисник Микитюк Р.В. покликається на те, що постанова судді щодо його підхахисного є незаконною, необґрунтованою, і такою, що винесена з порушенням норм чинного процесуального та матеріального права, висновки судді не відповідають фактичним обставинам справи. Суддя не дослідив доказів, не надав вірної правової оцінки відповідним обставинам справи.
Просить постанову судді Коломийського міськрайонного суду від 01 грудня 2021 року щодо ОСОБА_1 скасувати та закрити провадження за відсутністю складу адмінправопорушення.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 роз'яснено його права, передбачені ст. 63 Конституцією України та ст. 268 КУпАП.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 пояснив, що в той день, який вказаний в адмінпротоколі, він не керував транспортним засобом, а керував його батько, який їхав за ліками в аптеку. Однак транспортний засіб вийшов з ладу, а батькові стало зле. Згодом він прибув після дзвінка батька, щоб закотити транспортний засіб додому, і принести батькові медикаменти.
Додав, що за день до того вживав алкогольні напої, однак не їхав за кермом.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Микитюка Р.В., які просять скасувати постанову, а провадження закрити; перевіривши матеріали справи, переглянувши відеозаписи з нагрудних знаків поліцейських, суд вважає, що АС слід задовольнити, виходячи із наступного.
Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з'ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
З оскаржуваної постанови вбачається, що про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суддя місцевого суду дійшов на підставі досліджених доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 05.05.2021 року; актом огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; роздруківкою алкотеста «Драгер 6820», результат огляду - 1.10%о; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного , наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05.05.2021 року; рапортами від 05.05.2021 року; копією свідоцтва про повірку законодавчого регульованого засобу вимірювальної техніки; відеозаписом події на ком пакт диску.
Разом з тим, суддя не перевірив при розгляду справи пояснення ОСОБА_2 , не переглянув відеозапис належним чином, суддя не повно з'ясував обставини справи, а тому за таких обставин постанова підлягає скасуванню.
Згідно статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи, в їх сукупності, судом апеляційної інстанції були досліджені відеозаписи з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції.
Із останнього переглянутого відеозапису, вбачається, що на ньому не зафіксовано рух транспортного засобу ОСОБА_1 чи його зупинки, а в темну добу часу поліцейська машина рухається по трасі, однак транспортного засобу, яким керує ОСОБА_1 на відео не має.
Отже, працівники поліції не надали доказ - відеозапис тощо, з якого би вбачалось, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом, в час зазначений в адмінпротоколі.
Окрім цього, в протоколі про адмінправопорушення не має даних про свідків події.
У судовому засіданні захисником та ОСОБА_2 було заявлено клопотання про допит поліцейських, однак судом першої інстанції не вжито заходів про допит працівників поліції та справу було розглянуто без їх допиту.
Таким чином, факт перебування особи біля транспортного засобу у стані алкогольного сп'яніння та не виконання такою особою функцій водія не утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
При таких обставинах в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Вказана норма Конституції України - є є нормою прямої дії.
Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно приписів п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, якщо під час апеляційного розгляду не буде доведена вина поза всяким розумним сумнівом, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Слід зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказам по даній справі, в розумінні статті 251 КУпАП, на що послався суд першої інстанції, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумнівів у суду.
Разом з тим, пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності відповідно до статті 251 КУпАП можуть бути доказом у справі про адміністративне правопорушення. Достовірність показань ОСОБА_2 підтвердив допитаний в судовому засідані ОСОБА_3 .
Отже, протокол про адміністративне правопорушення складений щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, не може бути підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності, позаяк обставини, викладені в протоколі, не підтверджуються сукупністю доказів, а отже, протокол не відповідає вимозі його достовірності, що є підставою для закриття провадження.
Зазначене є підставою для закриття провадження в справі за недоведеністю належними доказами складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, так як протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим висновок особи, яка склала протокол є необґрунтованим належним чином та він суперечить чинним нормативним актам, внаслідок чого, такий висновок носить суб'єктивний характер та не відповідає вимозі щодо його допустимості та достатності.
З огляду на вищенаведене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції, при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не повній мірі врахував усі обставини справи, не дав їм належної оцінки, що призвело до прийняття невмотивованого рішення, позаяк на таких доказах наданех органом уповноваженим на складання протоколу неможливо прийняти рішення про винуватість ОСОБА_1 в інкримінованому йому адмінправопорушенні, а тому необхідно скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин АС підлягає до задоволення, а рішення про винуватість ОСОБА_1 в інкрімінованому йому адмінправопорушенню - скасуванню.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника Микитюка Р.В. задовольнити.
Постанову судді Коломийського міськрайонного суду від 01 грудня 2021 року щодо ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - скасувати та провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 цього ж Кодексу за відсутністю події та складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Івано-Франківського
апеляційного суду Ю.Д. Шкрібляк