Провадження № 22-ц/803/4285/22 Справа № 201/8297/21 Суддя у 1-й інстанції - Наумова О. С. Суддя у 2-й інстанції - Демченко Е. Л.
01 червня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді Демченко Е.Л.
суддів - Куценко Т.Р., Макарова М.О.
розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження, без повідомлення учасників справи, в м.Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 24 березня 2022 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину в твердій грошовій сумі, -
У серпні 2021 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини в твердій грошовій сумі, мотивуючи тим, що проживала з відповідачем однією сім'єю, в період спільного проживання у них народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вказувала, що дитина проживає разом із нею та перебуває на її повному утриманні, відповідач кошти на утримання дитини надає нерегулярно та не щомісячно, свій реальний заробіток приховує.
Посилаючись на матеріальне становище ОСОБА_1 , який має на праві власності численне нерухоме та рухоме майно, просила суд першої інстанції стягнути з нього на власну користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 25 000 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи від дня пред'явлення позову.
Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 24 березня 2022 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення нею повноліття, в розмірі 5 000 грн. щомісячно, стягуючи аліменти на користь матері дитини ОСОБА_2 , починаючи стягнення з дня пред'явлення позову, а саме з 17 серпня 2021 року, допустивши до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове, яким стягнути з нього на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 у розмірі 1 309 грн.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що він ніколи не проживав з позивачем однією сім'єю. Вказує, що наявне в нього майно було отримано в спадок. Зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги наявність в нього малолітнього сина, а також наявності на утриманні сина дружини від першого шлюбу, а також розмір доходу, оскільки судом першої інстанції аліменти було визначено у розмірі, що перевищує розмір фактичного доходу, та таким чином, порушує права іншої дитини. Вказує, що суд першої інстанції взагалі не надав оцінки його доходам та не взяв до уваги, що все наявне в нього майно було отримано внаслідок продажу успадкованого майна. Зазначає, що позивачем не було надано суду доказів власних витрат на дитину, що унеможливлює визначення розміру аліментів, які б відповідали принципу рівності обов'язків батьків щодо утримання дитини, тобто суд наділяючи його обов'язком в утриманні дитини, позбавляє такого обов'язку позивача. Більш того, стягнення аліментів у відповідному розміру позбавляє можливості утримувати із його заробітної плати іншу дитину.
Відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просила в задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на те, що забезпечення дитини до моменту подачі позову не є предметом дійсного позову. Вказує, що розмір витрат відповідача, зокрема, на купівлю рухомого та нерухомого майна, перевищує розмір його доходу, що свідчить про те, що останній має і інше джерело доходу. Вказує, що посилання апелянта на отримання майна у спадок, не відповідає дійсності, зважаючи на те, що відповідне майно було придбано на його власні кошти, в той же час оформлено на покійну мати відповідача. Зазначає, що належний на праві власності відповідачу будинок був придбаний за його власні кошти, а не кошти, отримані від продажу успадкованого майна, зважаючи на те, що успадкований будинок було продано 21 червня 2019 року, а новий будинок придбано 31 травня 2019 року. Вказує, що за відповідачем зареєстровано численну кількість рухомого та нерухомого майна: земельну ділянку площею 0,0996 га, частка житлового будинку площею 298,5 м2, квартира, площею 47,6 м2, частина земельної ділянки, площею 0,1 га, а також транспортні засоби марки «Hyundai Getz» та «Lexus LX 570» 2010 року випуску. Крім того, під час шлюбу з ОСОБА_4 було придбано дві квартири, площею 37,6 м2 та автомобіль марки «Lexus RX 300», вартістю 1 392 056 грн. Також, малолітньому сину відповідача на праві власності належить: частина житлового будинку, площею 298,5 м2, квартира площею 71,6 м2 та частка земельної ділянки, площею 0,1 га. Тобто розмір офіційного доходу відповідача, зважаючи на наявність та розмір належного йому нерухомого майна, є явно неспівмірним, отже відповідна заробітна плата не може сприйматися судом як об'єктивна. Відповідач приховав наявність в нього доходу від надання в оренду 4-кімнатної квартири.
Згідно з п.1 ч.1 ст.274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою.
Згідно з п. 1ч. 4 ст.274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи про стягнення аліментів.
Зважаючи на те, що предметом дійсного позову є стягнення аліментів, розгляд апеляційної скарги проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику.
Розглянувши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Статтями 12,81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.
Судом першої інстанції встановлено та це підтверджується матеріалами справи, що сторони є батьками малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_1 , виданим Бабушкінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №1023 (а.с.4).
Відповідно довідки про склад сім'ї та зареєстрованих у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 від 08 квітня 2021 року, малолітня ОСОБА_3 зареєстрована та проживає разом із позивачем (а.с.5).
31 березня 2017 року між відповідачем ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було зареєстровано шлюб, про що Центральним районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області складено актовий запис 101 (а.с.73).
ІНФОРМАЦІЯ_3 у відповідача від шлюбу з ОСОБА_4 народилася дитина, ОСОБА_6 , про що Амур-Нижньодніпровським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області складено актовий запис 1380 (а.с.72).
Відповідно до відомостей з трудової книжки відповідача, вбачається, що 25 листопада 2020 року його було звільнено з посади адвоката АО "Меморандум" згідно статті 38 КЗпП України та з 05 лютого 2021 року відповідач працює на посаді помічника приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондаренко (а.с.71).
З довідки про доходи відповідача вбачається, що за період з лютого 2021 року по вересень 2021 року дохід склав 47 199,85 грн., а саме в лютому 2021 року сума до сплати складає 3 864 грн., з березня 2021 року до травня 2021 року в розмірі 4 830 грн., в червні 2021 року - 4 892,13 грн., з липня по вересень 2021 року - 4 895,12 грн. (а.с.70).
З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що станом 12 серпня 2021 року за ОСОБА_1 зареєстровано наступне нерухоме майно (а.с.10-13):
- земельна ділянка, кадастровий номер 1210100000:01:666:0118, площею 0,0996 га, із цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), набута на підставі договору купівлі-продажу від 19 червня 2019 року;
- 1/2 частини житлового будинку площею 298,5 м2 з господарськими будівлями та спорудами, розташована у АДРЕСА_2 ; на підставі договору купівлі-продажу від 31 травня 2019 року;
- 1/2 частини земельної ділянки площею 0,1 га, розташована у АДРЕСА_2 , із цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, набута на підставі договору купівлі-продажу від 31 травня 2019 року;
- квартира площею 47,6 м2, розташована в АДРЕСА_3 , набута на підставі договору купівлі-продажу від 05 квітня 2017 року (а.с.13).
Згідно наданої на звернення позивачки відповіді РСЦ ГСЦ МВС в Дніпропетровській області (філія ГСЦ МВС) листом від 13 серпня 2021 року №31/4-І-210, станом на 12 серпня 2021 року за ОСОБА_1 зареєстрований 15 лютого 2017 року транспортний засіб марки «Hyundai Getz», 2010 року випуску, об'єм двигуна 1 399 см3, вартістю придбання 222 214,88 грн.; 20 лютого 2019 року транспортний засіб марки «Lexus LX 570», 2010 року випуску, об'єм двигуна - 5 663 см3, вартістю придбання 965 869,80 грн. (а.с.9).
Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, ОСОБА_4 має на праві власності:
- квартиру загальною площею 37,6 м2, яка була придбана на підставі договору купівлі-продажу від 18 травня 2017 року.
- квартиру загальною площею 37,6 м2, яка була придбана на підставі договору купівлі-продажу від 15 квітня 2019 року.
Відповідно до інформації РСЦ ГСЦ МВС в Дніпропетровській області (філія ГСЦ МВС) вбачається, що згідно з Єдиним державним реєстром транспортних засобів станом на 17 жовтня 2021 року за ОСОБА_4 зареєстровано транспортний засіб марки "LEXUS RX 300", 2018 року випуску, об'єм двигуна 1998 см3, дата реєстрації - 31 травня 2018 року, вартістю 1 392 056 грн. (а.с.81).
Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, малолітній ОСОБА_6 має на праві власності (а.с.84-86):
- 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 298 м2, набутого на підставі договору дарування від 23 жовтня 2019 року;
- 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером: 1210100000:01:666:0074, площею 0,1 га;
- квартиру загальною площею 71,6 м2, отримана на підставі договору купівлі-продажу від 18 січня 2018 року.
Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка є матір'ю відповідача, вбачається, що остання померла ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.32).
З договору купівлі-продажу житлового будинку від 21 червня 2019 року вбачається, що відповідачем було відчужено житловий будинок, що знаходився у АДРЕСА_4 , який належав останньому на підставі свідоцтва про право на спадщину, за 677 760 грн. (а.с.33).
Відповідно поданої позивачем декларації за 2021 рік з сайту НАЗК України вбачається, що позивач ОСОБА_9 займала посаду завідувача сектору юридичного забезпечення Регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області та з 19 грудня 2013 року має квартиру, площею 51,4 м2, вартістю 80 000 грн., автомобіль марки "ЗАЗ 110217", 2004 року випуску, набутого у власність 29 вересня 2004 року, вартістю 12 000 грн., кошти, розміщені на банківських рахунках: 100 000 грн., 1 785 грн., 15 531 грн. та заробітна плата складає 123 880 грн., проценти 1 274 грн., аліменти - 24 293 грн., заробітна плата 166 529 грн.
Згідно відомостей з офіційного сайту Національної асоціації адвокатів України, сторони мають право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с.98-99).
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач є працездатним чоловіком, офіційно працює, має постійний дохід, наявність нерухомого та рухомого майна свідчить про матеріальну можливість утримання, врахував розмір прожиткового мінімуму для дитини у віці від 6 до 18 років на 2020 рік, та наявність на утриманні відповідача малолітнього сина, дійшов висновку, що справедливою та достатньою сумою аліментів на утримання дитини до досягнення нею повноліття, в розмірі по 5 000 грн. щомісячно.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно з частиною другою статті 150 СК України батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
За змістом частин першої та другої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 СК України).
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з частиною другою статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до частини першої статті 184 СК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Аналіз вказаних норм свідчить, що кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Тобто, визначення способу (в твердій грошовій сумі чи частці) залежить тільки від вибору одержувача аліментів.
Здійснюючи аналіз матеріалів справи та пояснень сторін, приймаючи до уваги обставини, передбачені статтею 182 СК України, колегія суддів приходить до висновку про правильність рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру стягуваних із відповідача аліментів на утримання малолітньої дитини у розмірі 5 000 грн. щомісяця, зважаючи на те, що останній є здоровим, працездатним чоловіком, знаходиться у молодому віці, має освіту, є кваліфікованим юристом та має право на здійснення адвокатської діяльності, має постійне місце роботи та дохід.
Крім того, наявні у справі документи свідчать про належність відповідачу великого обсягу нерухомого та рухомого майна, зокрема, земельної ділянки, площею 0,0996 га, 1/2 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами площею 298,5 м2, 1/2 частини земельної ділянки площею 0,1 га, квартири площею 47,6 м2, а також двох автомобілів «Hyundai Getz», вартістю 222 214,88 грн., та марки «Lexus LX 570», вартістю 965 869,80 грн., що перевищують десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, при цьому, платником аліментів не доведено джерело походження коштів на придбання відповідної нерухомості. Посилання відповідача, що наявне в нього нерухоме майно було придбане на кошти, вилучені від продажу успадкованого після смерті матері ОСОБА_8 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 , колегія суддів до уваги прийняти не може, зважаючи на те, що згідно договору купівлі-продажу житлового будинку вбачається, що успадкований ним житловий будинок, що знаходився в АДРЕСА_4 , було відчужено саме 21 червня 2019 року, в той час усе наявне в нього майно було придбано до вчинення відповідного правочину.
Також, колегія суддів зауважує, що відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи за період з 1 кварталу 2017 року по 3 квартал 2021 року (а.с.148-150), не вбачається у відповідача достатнього доходу для придбання відповідного майна.
Окремо, колегія суддів зауважує, що дружина відповідача - ОСОБА_4 має на праві власності: дві квартири площею 37,6 м2 та автомобіль марки "LEXUS RX 300», вартістю 1 392 056 грн., які були придбані останньою за час шлюбу з відповідачем, тобто на вказане майно презюмується принцип спільної сумісної власності подружжя.
Також, колегія суддів зауважує, що малолітня дитина відповідача - ОСОБА_6 , є співвласником разом із відповідачем 1/2 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 298 м2, та земельної ділянки з кадастровим номером: 1210100000:01:666:0074, площею 0,1 га, а також забезпечений квартирою загальною площею 71,6 м2.
Колегія суддів вважає, що з урахуванням наявного у відповідача нерухомого та рухомого майна, незважаючи на офіційну заробітну плату помічника приватного нотаріуса в розмірі мінімальної заробітної плати, за наявності великої маси нерухомого майна та предметів розкоші, за відсутності доведеності джерела походження коштів на їх придбання, колегія суддів приходить до висновку про наявність у відповідача матеріальної можливості утримувати малолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі, визначеному судом першої інстанції, зокрема в 5 000 грн. щомісяця.
Крім того, колегія суддів вважає, що відповідне рішення жодним чином не призведе до порушення прав ні відповідача, ні його малолітнього сина від другого шлюбу, зважаючи на те, що витрати сім'ї, в якій забезпечується дитина, значно перевищують дохід, дитина, враховуючи її вік - 4 роки, вже забезпечена великим обсягом нерухомого майна. Докази того, що відповідне рішення істотним чином вплине на її матеріальне забезпечення чи утримання відповідачем по справі надано не було.
Доводи апелянта, що ухвалене судом рішення призводить до диспропорції прав сторін по утриманню спільної дитини, оскільки з позивача знімається обов'язок по утриманню дитини, колегія суддів прийняти не може зважаючи на те, що встановлюючи розмір аліментів в 5 000 грн., суд першої інстанції виходив, зокрема і з самого обов'язку матері пропорційно утримувати дитину, її доходу та місця роботи.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення має бути залишено без змін.
Керуючись ст.ст.367,374,375,381-383 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 24 березня 2022 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено 01 червня 2022 року.
Головуючий: Демченко Е.Л.
Судді: Куценко Т.Р.
Макаров М.О.