Справа № 621/3201/21
Пр. № 1-кп/621/115/22
Іменем України
01 червня 2022 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області:
головуючий - суддя ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
за відсутності потерпілого - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12021221260000325 за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Харків, є громадянином України, має середньо-спеціальну освіту, не одружений, не працює, зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , має судимість за вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 02.09.2020 за частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України до обмеження волі на строк 1 рік, від покарання звільнений з випробуванням на строк 1 рік,
у злочині, передбаченому частиною 2 статті 289 Кримінального кодексу України,
29.08.2021 близько 02:30 години по АДРЕСА_2 ОСОБА_7 , разом з особою, матеріали судового провадження відносно якої виділено в окреме провадження в зв'язку з оголошенням розшуку (далі Особа -1),перебували поблизу автомобільної стоянки Зміївської ТЕС ПАТ «Центренерго», де побачили припаркований на стоянці автомобіль "ВАЗ-21013", реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 , після чого у них виник спільний умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом.
Того ж числа та часу, реалізуючи зазначений спільний умисел, за попередньою змовою ОСОБА_7 , разом із Особа-1, підійшли до вище вказаного автомобіля, вартість якого складає 12 600 грн 00 к., та переконавшись, що їх дії ніким помічені не будуть, шляхом підбору ключа відкрили водійські дверцята транспортного засобу, шляхом відкривання проникли до автомобіля, після чого ОСОБА_7 , сів за кермо запустив двигун шляхом з'єднання дротів запалювання та незаконно ним заволоділи.
Зазначеними діями ОСОБА_7 , вчинив незаконне заволодіння транспортним засобом, за попередньою змовою групою осіб, повторно.
Викладені вище обставини кримінального провадження щодо місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення не оспорювалися учасниками судового провадження, які під час судового розгляду не заперечували проти того, щоб суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо вказаних обставин.
З'ясувавши, що сторони правильно розуміють зміст зазначених обставин; відсутні сумніви у добровільності їх позиції; роз'яснивши, що сторони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до частини 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися.
Обвинувачений ОСОБА_7 , під час судового розгляду у повному обсязі визнав себе винуватим в інкримінованому йому злочині та показав суду, що 29.08.2021 близько 02:30 год., разом з Особа -1 перебували у смт Слобожанське Чугуївського району де на стоянці побачили автомобіль ВАЗ-21013 та вирішили ним заволодіти. Діючи спільно вони підійшли до автомобіля, шляхом підбору ключа проникли до салону транспортного засобу, шляхом з'єднання дротів запистили двигун та почали рух, в ході руху автомобіля, у якому саме напрямку він не памятає, транспортним засобом, по черзі керували він та Особа-1.
У вчиненому кримінальному правопорушенні щиро розкаявся, виявив готовність нести передбачену законом відповідальність.
Оцінивши зазначені докази, досліджені в судовому засіданні, які є належними, допустимими, достовірними, а в сукупності та взаємозв'язку достатніми для ухвалення обвинувального вироку, суд дійшов висновку, що в межах пред'явленого обвинувачення ОСОБА_7 , є винуватим у незаконному заволодінні транспортним засобом, за попередньою змовою групою осіб, вчиненому повторно, і його дії суд кваліфікує за частиною 2 статті 289 Кримінального кодексу України.
Під час призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , відповідно до вимог статей 65-68 Кримінального кодексу України, судом враховано наступні обставини:
- ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який, відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України є тяжким злочином;
- обставину, що пом'якшує покарання, якою, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 66 Кримінального кодексу України, визнається щире каяття, що виявилося у критичному ставленні обвинуваченого до вчиненого кримінального правопорушення та виявленні готовності нести передбачену законом відповідальність;
- відсутність обставин, що обтяжують покарання, відповідно до статті 67 Кримінального кодексу України;
- особу обвинуваченого, який раніше судимий вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 02.09.2020 за частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України до обмеження волі на строк 1 рік, від покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік на підставі статті 75 Кримінального кодексу України; вчинив новий злочин в період іспитового строку; не одружений; не працює; на обліку в психіатричному та наркологічному кабінетах не перебував; має зареєстроване місце проживання, характеризується задовільно;
З урахуванням сукупності зазначених відомостей щодо: ступеня тяжкості вчиненого злочину; особи обвинуваченого; обставини, що пом'якшуєь покарання; відсутність обставин, що обтяжує покарання, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_7 , та попередження вчинення нових злочинів є покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений частиною 2 статті 289 Кримінального кодексу України, без конфіскації майна.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кримінального кодексу України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Враховуючи, те що ОСОБА_7 , вчинив злочин у період іспитового строку за вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 02.09.2020, остаточне покарання ОСОБА_7 , належить призначити за сукупністю вироків відповідно до статті 71 Кримінального кодексу України.
Відповідно до статей 127-129 Кримінального процесуального кодексу України, під час вирішення цивільного позову про відшкодування шкоди, суд виходив з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частиною 1 статті 1167 Цивільного кодексу України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до частин 1-4 статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Потерпілий ОСОБА_4 , у позовній заяві просив стягнути з обвинувачених ОСОБА_7 , та Особа -1 на його користь 8641 грн. 48 к., матеріальної шкоди та 30000 грн. 00 к., на відшкодування моральної шкоди.
В подальшому повідомив суд про зміну вимог та просив стягнути з ОСОБА_7 , 15000 грн., моральної шкоди та 4320 грн. 74 к., суму матеріальної шкоди.
На обґрунтування вимог щодо відшкодування моральної шкоди потерпілий зазначив, що він внаслідок протиправних дій обвинуваченого перебуває у стресовому стані, йому спричинені душевні страждання, що виявилися у переживаннях, негативних змінах його життя.
Обвинувачений ОСОБА_7 , цивільний позов потерпілого визнав у повному обсязі.
Враховуючи, що розмір завданої матеріальної шкоди є обґрунтованим та підтверджується представленими потерпілим ОСОБА_4 , доказами, факт того, що ОСОБА_7 , цивільний позов в цій частині визнав у повному обсязі, є підстави для стягнення з ОСОБА_7 , 4320 грн. 74 к., в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
В частині стягнення моральної шкоди, потерпілим доведено факт спричинення йому моральної шкоди, а тому, крім визнання ОСОБА_7 , позовних вимог, враховуючи вимоги розумності і справедливості, позов про відшкодування моральної шкоди підлягає задоволенню на суму 15000 грн., 00 к.
З метою забезпечення виконання вироку, до набрання ним законної сили, належить залишити у відношенні ОСОБА_7 , запобіжний захід - тримання під вартою в ДУ "Харківський слідчий ізолятор".
Долю речового доказу слід вирішити у відповідності до вимог статті 100 Кримінального процесуального кодексу України.
Відповідно до статей 118, 122, 124, 126 Кримінального процесуального кодексу України з обвинуваченого ОСОБА_7 , належить стягнути процесуальні витрати.
На підставі викладеного, керуючись статтями 349, 368-374 Кримінального процесуального кодексу України, суд
Визнати ОСОБА_7 винуватим у злочині, передбаченому частиною 2 статті 289 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років, без конфіскації майна.
На підставі статті 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, призначеного за даним вироком, частково приєднати 2 (два) місяці не відбутого покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік, призначеного за вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 02 вересня 2020 року за частиною 1 статті 185 КК України, що відповідно до статті 72 Кримінального кодексу України становить 1 (один) місяць позбавлення волі і остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 1 (один) місяць.
Застосований відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ "Харківський слідчий ізолятор", до набрання вироком законної сили залишити без змін.
Строк відбуття покарання ОСОБА_7 рахувати з 29.08.2021.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи №СЕ-19/121-21/23019-ТР від 02.11.2021 у розмірі 1372 (одна тисяча триста сімдесят дві) грн. 96 к., експертизи №СЕ-19/121-21/21736-Д від 01.10.2021 у розмірі 1372 (одна тисяча триста сімдесят дві) грн. 96 к., №СЕ-19/121-21/19715-АВ від 15.09.2021 у розмірі 1716 (одна тисяча сімсот шістнадцять) грн. 20 к., а всього 4462 (чотири тисячі чотириста шістдесят дві) грн. 12 к.,
Скасувати арешт, відповідно до ухвали слідчого судді від 31.08.2021 на: 1. автомобіль "ВАЗ 2101", реєстраційний номер НОМЕР_2 , червоного кольору з чорним капотом, та механічними пошкодженнями у вигляді деформованого капоту, бамперу та розбитою решіткою радіатора; 2. сім-карту мобільного оператора "Водафон"; 3. револьвер марки "Profi 4.5" НОМЕР_3 ; 4. мобільний телефон "Nokia s2-00", IMEI 1: НОМЕР_4 , IMEI 2: НОМЕР_5 , в корпусі чорного кольору; 5. два відбитки папілярних візерунків відкопійовані на двох липких стрічках; 6. дві ватні палички на які поміщено змиви з керма водія і з куліси; 7. пластиковий помаранчевий фрагмент заднього габариту; 8. пластикову частину фаркопу; 9. г-образний ключ; 10. свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу "ВАЗ 2101", реєстраційний номер НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_8 , серія СІС №127068; 11. страховий поліс № ЕР/205301886; 12. довіреність на транспортний засіб "ВАЗ 2101", реєстраційний номер НОМЕР_2 , серії НОМЕР_6 ; 13. автомобіль "ВАЗ 21013", реєстраційний номер НОМЕР_1 , білого кольору; 14. два відбитки папілярних візерунків відкопійовані на дві липкі стрічки; 15. дві ватні палички на яких поміщено змиви; 16. металевий предмет циліндричної форми (куля); 17. паспорт до револьверу "Profi 4.5"; 18. опалок цигарки "Бонд"; 19. коробок з цигарок марки "Бонд".
1. автомобіль Автомобіль "ВАЗ 2101", реєстраційний номер НОМЕР_2 ; сім-карту мобільного оператора "Водафон"; револьвер марки "Profi 4.5" НОМЕР_3 ; мобільний телефон "Nokia s2-00", IMEI 1: НОМЕР_4 , IMEI 2: НОМЕР_5 , в корпусі чорного кольору; Г-образний ключ; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу "ВАЗ 2101", реєстраційний номер НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_8 , серія НОМЕР_7 ; страховий поліс № ЕР/205301886; довіреність на транспортний засіб "ВАЗ 2101", реєстраційний номер НОМЕР_2 , серії НОМЕР_6 ; паспорт до револьверу "Profi 4.5" - повернути власникам;
2. два відбитки папілярних візерунків відкопійовані на двох липких стрічках; дві ватні палички на які поміщено змиви з керма водія і з куліси; пластиковий помаранчевий фрагмент заднього габариту; пластикову частину фаркопу; два відбитки папілярних візерунків відкопійовані на дві липкі стрічки; дві ватні палички на яких поміщено змиви; металевий предмет циліндричної форми (куля) - знищити.
3. автомобіль ВАЗ 21013, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_4 , - вважати йому повернутим.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 395 Кримінального процесуального кодексу України, якщо таку скаргу не буде подано.
Копію вироку негайно після його проголошення належить вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Головуючий: