Справа №639/1420/22
Провадження №1-кп/639/270/22
01 червня 2022 року м. Харків
Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 , подане у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022221210000285 від 02.04.2022 року, про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Харківської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, який має на утриманні двоє малолітніх дітей, фактично проживаючого до арешту за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, -
На розгляд до Жовтневого районного суду м. Харкова надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022221210000285 від 02.04.2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Прокурором Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 подано до суду клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 .
Клопотання мотивоване тим, що на цей час вбачаються підстави для продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України; наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_4 умисного тяжкого кримінального правопорушення проти власності, дані про його особу, свідчать про його суспільну небезпеку, що у сукупності із тяжкістю можливого покарання, а також даними про особу підозрюваного, свідчать про наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та спростовують можливість застосування до обвинуваченого менш суворого запобіжного заходу.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив вказане клопотання задовольнити.
Під час судового засідання обвинувачений ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на той факт, що він не вчиняв зазначене кримінальне правопорушення - злочин, раніше не судимий, неофіційно працював на будівництві, має постійне місце проживання, де проживав із цивільною дружиною, на його утриманні знаходяться двоє малолітніх дітей.
Враховуючи вищевикладене, обвинувачений ОСОБА_4 просить застосувати стосовно нього менш суворий запобіжний захід ніж тримання під вартою, в тому числі домашній арешт.
Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши надані до суду матеріали та докази в їх сукупності, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до десяти років.
Суд вважає встановленим існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість обвинуваченого ОСОБА_4 переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Існування ризику переховування обвинуваченого ОСОБА_4 від суду підтверджується наступним.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_4 , оскільки санкцією ч. 4 ст. 185 КК України передбачено можливість призначення покарання від 7 років до 10 років позбавлення волі, а також враховуючи дані про особу обвинуваченого, існують обґрунтовані ризики того, що у разі зміни запобіжного заходу обвинувачений ОСОБА_4 може покинути місце мешкання та виїхати за межі м. Харкова чи Харківської області, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, у зв'язку з чим наявний ризик його переховування від суду.
Ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні.
Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, останній, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, з метою змусити останніх відмовитись від раніше наданих показів щодо обставин вчиненого кримінального правопорушення. Запобіжний захід у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 спрямований на забезпечення посилення контролю за місцем перебування останнього, виконання ним процесуальних обов'язків, попередження та своєчасне припинення вчинення останнім незаконного впливу на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, допит яких не проведено судом на теперішній час.
Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення підтверджується тим, що обвинувачений ОСОБА_4 не має будь-яких офіційних та законних джерел доходу, у зв'язку з чим, не виключена можливість того, що перебуваючи поза умовами ізоляції обвинувачений ОСОБА_4 може вчинити інші кримінальні правопорушення, в тому числі й злочини проти власності, з метою забезпечення своїх елементарних життєвих потреб.
При вирішенні питання про продовження дії запобіжного заходу судом враховуються обставини, визначені ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме: 1) вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 , оскільки санкцією ч. 4 ст. 186 КК України передбачено покарання від 7 років до 10 років позбавлення волі; 3) вік та стан здоров'я обвинуваченого, який не має тяжких захворювань чи інвалідності; 4) відомості про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який неодружений, має двоє малолітніх дітей, однак діти фактично не проживали з ним до моменту його затримання, що свідчить про те, що обвинувачений ОСОБА_4 не має міцних соціальних зв'язків в місці постійного проживання; 5) наявні відомості про те, що обвинувачений ОСОБА_4 до арешту офіційно не був працевлаштованим та не мав постійного джерела доходів.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на даний час не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_4 та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, у зв'язку з чим стосовно нього необхідно продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Зазначені судом ризики не зменшились та не зникли, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для зміни запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 .
При визначенні альтернативного запобіжного заходу, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, суд визначає обвинуваченому ОСОБА_4 заставу - 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 99 240,00 грн.(2481,00 грн. x 40 = 99240,00 грн.), розмір якої було визначено в ухвалі слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 04.04.2022 року, що є достатнім розміром застави для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 315, 372, 376 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.
У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на менш суворий запобіжний захід - відмовити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 30 липня 2022 року включно.
На підставі ч. 3 ст. 183 КПК України визначити обвинуваченому ОСОБА_4 розмір застави у кримінальному провадженні - 40 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 01 січня 2022 року (2481 грн.), що становить 99240 (дев'яносто дев'ять тисяч двісті сорок) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок (отримувач коштів: ТУ ДСА України в Харківській області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26281249; Банк отримувача: ДКСУ м. Київ; код банку отримувача: 820172; рахунок отримувача: UA208201720355299002000006674), до сплину терміну тримання під вартою.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали або у разі продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з-під варти звільнити.
У разі внесення застави та звільнення обвинуваченого з-під варти покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати за викликом до Жовтневого районного суду м. Харкова;
- повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування з представником потерпілого та свідками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до ГУ ДМС України в Харківській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз'яснити обвинуваченому та заставодавцю, що в разі невиконання покладених на обвинуваченого обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України, а до обвинуваченого може бути застосовано інший запобіжний захід.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою - протягом цього ж строку з дня вручення йому копії ухвали.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали складено та оголошено 01.06.2022 року.
Суддя ОСОБА_1