Справа № 344/6342/22
Провадження № 1-кс/344/2670/22
31 травня 2022 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,-
в клопотанні вказано, що у провадженні СУ ГУНП в Івано-Франківській області перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020090180000786 від 11.11.2020, за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.187, ч.3 ст.289 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що 09 червня 2021 року, у період часу близько з 00 год 00 хв до 01 год 20 хв, ОСОБА_6 діючи потворно, з єдиним спільним злочинним умислом та за попередньою змовою групою з ОСОБА_5 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, керуючись корисливими мотивами, користуючись темною порою доби та відсутністю осіб, які могли б йому у цьому завадити, незаконно таємно проник на територію домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 , де діючи разом зі своїм спільником ОСОБА_5 , через задні вхідні двері зайшов до приміщення гаражу, що розташовувався на території указаного домогосподарства, після чого відкривши ворота гаражу, вчинив незаконне заволодіння транспортними засобами, що перебували у володінні та користуванні ОСОБА_7 та членів його сім'ї та зберігались у приміщенні гаражу, а саме: автомобілем марки «MERCEDES-BENZ ML350» 2013 року випуску, чорного кольору реєстраційний номер « НОМЕР_1 » (право власності зареєстровано на ОСОБА_8 ); автомобілем марки «BMW X-5», 2020 року випуску, чорного кольору, реєстраційний номер « НОМЕР_2 » (право власності зареєстровано за ТДВ «НАДВІРНЯНСЬКИЙ КАР'ЄР-КАРПАТИ», власник підприємства - ОСОБА_7 ) та квадроциклом марки «BRP CANAM XTP», 2020 року випуску, чорного кольору, (належав на праві власності ОСОБА_7 ), які він разом зі своїм спільником ОСОБА_5 почергово завів, привів у рух та перемістив з приміщення гаражу на вулицю. При цьому, автомобіль марки «MERCEDES-BENZ ML350» 2013 року випуску ОСОБА_6 спільно з іншими співучасниками злочину, відігнав на відстань близько 100 метрів від гаражного приміщення, після чого учасники злочинної групи в ньому порізали колеса, а автомобіль марки «BMW X-5», 2020 року випуску, реєстраційний номер « НОМЕР_2 » та квадроцикл марки «BRP CANAM XTP», 2020 року випуску привласнив та обернув на свою користь та користь інших учасників злочинної групи. У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Івано-Франківськ, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючий, за адресою: АДРЕСА_3 , громадянин України, українець, згідно ст.89 КК України не судимий. 25 травня 2022 року, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.289 КК України. Обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 09.06.2021, яким оглянуто місце вчинення злочину та вилучено сліди та предмети, що перебували на місці події, зроблено змиви з автомобіля; протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, яким негласно отримано зразки ДНК клітин ОСОБА_5 ; висновком експерта від 20.04.2022 № №СЕ-19/109-22/3174-БД молекулярно-генетичної експертизи, відповідно до якого встановлено наявність на ключі та зубочистці, що вилучені з місця події, клітин що збігаються з ДНК-профілем ОСОБА_5 ; показами потерпілого ОСОБА_7 , іншими документами кримінального провадження в їх сукупності. Злочини, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , у відповідності до ст.12 КК України, відносяться до категорії особливо тяжких, за вчинення яких відповідно до ч.3 ст.289 КК України, передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна. Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, незаконний вплив на потерпілу та свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення, підтверджують існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні злочину, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа злочин, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, про обрання якого слідчим за погодженням з прокурором заявлено клопотання. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: п.1 - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки підозрюваний усвідомлює про неминучість покарання за вчинення особливо тяжких злочинів у вигляді позбавлення волі строком до дванадцяти років; п. 3 - незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, так як йому можуть бути відомі їхні анкетні дані та він може змушувати їх змінити свої покази на неправдиві з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинені кримінальні правопорушення; п.4 - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки на цей час не встановлено повне коло осіб, що причетні до вчинення указаного злочину, а тому ОСОБА_5 може вчинити дії, щодо повідомлення таких осіб про обставини справи і таким чином перешкоджати встановленню всіх обставин кримінального провадження; п.5 - можливість вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки ОСОБА_5 не працює, що свідчить про відсутність постійного джерела доходів, вчиняв злочин переслідуючи корисливий мотив. Враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна, а тому застосування до нього іншого більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків та експертів у цьому кримінальному провадженні, вчиняти інші кримінальні правопорушення. З правового аналізу положень КПК України вбачається, що Закон не вимагає доказування того, що особа, якщо їй не буде обрано або продовжено запобіжний захід, ухилятиметься від слідства та суду, чи від виконання процесуальних рішень. В Законі йдеться про наявність ризиків, які дають підстави вважати, що ця особа може порушити процесуальні обов'язки чи проявити неправильну процесуальну поведінку, тобто йдеться про обґрунтовану підозру в тому. Відтак у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, об'єктивно наявні, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_5 інший, більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою. Застосування судом стосовно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та визначення розміру застави в межах, передбачених п.3 ч.5 ст.182 КПК України, зможе гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків. У відповідності до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України. В свій час, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з підстав, що в ньому зазначені та просив задовольнити клопотання.
В судовому засіданні адвокат заперечив клопотання. Вказав, що прямих доказів причетності до скоєння злочину немає. Підозрюваний на нікого не впливав. Наміру втікати не мав. Має місце проживання. Хворіє, але довідку не мав можливості взяти. Підозрюваний одружений, дружина в стані вагітності. Ризики безпідставні та не доведені. Просив про застосування щодо підозрюваного домашнього арешту.
В судовому засіданні підозрюваний підтримав вказане адвокатом. Вказав, що має проблеми з серцем, п'є таблетки фактично кожного дня. Втікати від слідства не збирається. Втікати не буде. Сума застави, яку просить визначити прокурор, нереальна. Просив застосувати домашній арешт. Раніше притягався до кримінальної відповідальності, судимість знята.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 ,,Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан строком на 30 діб.
Указом Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022 ,,Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 ,,Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 ,,Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-I, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
31.05.2022 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.289 КК України.
Повідомлення про підозру обґрунтовується матеріалами кримінального провадження, а саме: протоколом огляду місця події від 09.06.2021, яким оглянуто місце вчинення злочину та вилучено сліди та предмети, що перебували на місці події, зроблено змиви з автомобіля; протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, яким негласно отримано зразки ДНК клітин ОСОБА_5 ; висновком експерта від 20.04.2022 № №СЕ-19/109-22/3174-БД молекулярно-генетичної експертизи, відповідно до якого встановлено наявність на ключі та зубочистці, що вилучені з місця події, клітин що збігаються з ДНК-профілем ОСОБА_5 ; показами потерпілого ОСОБА_7 та іншими зібраними матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Частиною 1 ст.177 КПК встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
В судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України щодо можливості підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування і суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інші кримінальні правопорушення.
Стороною захисту не спростовано ризиків доведених прокурором.
Застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу, в тому числі запропонованого стороною захисту запобіжного заходу у виді домашнього арешту, не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та доведені прокурором у судовому засіданні, застосування більш м'якого запобіжного заходу є недостатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання ризиків і є співмірним та доцільним задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження.
Згідно з ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається. Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-1, 258-258-5, 260,261, 437-442 Кримінального кодексу України.
Відповідно до п.3 ч.5 ст.182 КПК України вказано, що щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, розмір застави визначається у таких межах: від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , обставини вчинення кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного та наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, щодо підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави.
Застава в розмірі 372 150 гривень буде достатнім стримуючим фактором, щоб запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні, та зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Усі інші пояснення сторін, їх докази і арґументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.
Відповідно до зазначеного, суд -
клопотання задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 60 днів, до 27.07.2022 року включно, в межах строку досудового розслідування.
Визначити підозрюваному заставу - 372 150 гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок (одержувач: ГУ ДКС України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКС України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158201720355259002000002265).
У разі внесення застави покласти на підозрюваного на строк до 27.07.2022 року обов'язки:
- прибувати до слідчого прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утриматися від спілкування зі свідками, потерпілим та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів Державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
Контроль за виконанням ухвали доручити прокурору ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1