Справа № 216/3823/21
Провадження № 1-кп/216/377/22
"01" червня 2022 р. місто Кривий Ріг
Дніпропетровської області
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду № 8 кримінальне провадження № 12021046230000143 від 08 травня 2021 року за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, який має вищу освіту, офіційно не працює, неодружений, перебуває у фактичних шлюбних відносинах, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, вважається раніше не судимим, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
потерпілий ОСОБА_5 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
08 квітня 2021 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (далі - ФОП ОСОБА_5 ) та ОСОБА_3 було укладено цивільно-правовий договір № 08/04/21, за умовами якого останній взяв на себе зобов'язання з виконання ремонтних робіт об'єкту за адресою: АДРЕСА_3 , які визначені в додатку № 1 до договору.
Відповідно до п. 1.2 договору для виконання робіт замовник, тобто ФОП ОСОБА_5 , забезпечує виконавця, тобто ОСОБА_3 , майном, яке перелічене в додатку № 2 до договору, а саме: плиткоріз, кутник великий, балеринка, ключ газовий, перфоратор Дніпро-М, провило, пристрій для витягування цвяхів, болгарка 125 та інше.
Згідно із п. 1.4 виконавець, тобто ОСОБА_3 , виконує роботу за цим договором самостійно та не має права залучати третіх осіб (субпідрядників) без погодження із замовником.
Пунктом 3.3 договору визначено, що виконавець зобов'язаний вживати всіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником, та відповідає за втрату або пошкодження майна, що перелічене в додатку № 2 до договору, в повному обсязі.
Таким чином, ОСОБА_3 являвся особою, якій були ввірені матеріальні цінності ФОП ОСОБА_5 за цивільно-правовим договором від 08 квітня 2021 року № 08/04/21.
23 квітня 2021 року в другій половині дня ОСОБА_3 , знаходячись у квартирі АДРЕСА_4 , тобто за місцем виконання робіт за вказаним договором, діючи всупереч взятим на себе зобов'язанням, з корисливих мотивів, реалізуючи раптово виниклий умисел на привласнення чужого майна, яке було ввірено йому, та обернення його на свою користь, привласнив належний ФОП ОСОБА_5 перфоратор Дніпро-М і разом з ним з місця вчинення злочину зник, обернувши майно на свою користь та розпорядившись ним на власний розсуд, чим завдав потерпілому майнової шкоди в розмірі 1 150 грн.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у привласненні чужого майна, яке було ввірено йому, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України.
18 червня 2021 року між потерпілим ФОП ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_3 було укладено угоду про примирення, яку вони підписали, при цьому підозрюваний беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за вказаних вище фактичних обставин і кваліфікації.
За змістом угоди про примирення сторони погоджуються на призначення ОСОБА_3 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік із звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 (один) рік.
У підготовчому судовому засіданні потерпілий і прокурор, вважаючи, що при укладенні цієї угоди дотриманні вимоги КПК України та КК України, просили її затвердити й призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання. Водночас потерпілий ствердив, що він цілком розуміє наслідки укладення та затвердження цієї угоди, запевнивши про добровільність укладення угоди.
Обвинувачений ОСОБА_3 також просив затвердити угоду й призначити узгоджену в ній міру покарання. При цьому обвинувачений беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину за викладених вище обставин і кваліфікації, а також ствердив про розуміння ним права на справедливий судовий розгляд, наслідків укладення та затвердження цієї угоди, характеру обвинувачення, виду й розміру покарання, запевнивши про добровільність укладення угоди.
З огляду на наведене суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, за ознаками привласнення чужого майна, яке було ввірено особі, доведена в судовому засіданні поза будь-яким розумним сумнівом.
Під час судового засідання суд роз'яснив сторонам кримінального провадження наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, з'ясував в обвинуваченого належне усвідомлення ним права на справедливий судовий розгляд, переконався в добровільності укладення сторонами цієї угоди, перевірив угоду на відповідність вимогам кримінального процесуального та кримінального законів, а також роз'яснив обмеження права оскарження вироку на підставі угоди.
Ураховуючи викладене, встановивши, що укладення угоди є добровільним, умови угоди не суперечать чинному законодавству, а наслідки затвердження та невиконання угоди сторонам зрозумілі, суд дійшов висновку про можливість затвердження вказаної угоди про примирення та призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред'явлено.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
З обвинуваченого ОСОБА_3 підлягає стягненню на користь держави 686 грн 48 коп. документально підтверджених процесуальних витрат на залучення експерта (а.к.п. 35).
Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 368-371, 373, 374, 376, 394, 395, 468-471, 473-475 КПК України,
Затвердити угоду про примирення, укладену 18 червня 2021 року між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12021046230000143 від 08 травня 2021 року.
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, та призначити йому узгоджену сторонами угоди міру покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
Відповідно до пп. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Початок іспитового строку ОСОБА_3 обчислювати з моменту проголошення вироку.
Речові докази, а саме:
- перфоратор Дніпро-М, - вважати повернутим власнику ОСОБА_5 згідно з його розпискою від 04.06.2021 року (а.к.п. 69);
- решту речових доказів і документів - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 686 (шістсот вісімдесят шість) грн 48 коп. процесуальних витрат на залучення експерта.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Подання апеляційної скарги на вирок зупиняє набрання ним законної сили та його виконання. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1