Номер провадження: 33/813/608/22
Справа № 522/24369/21
Головуючий у першій інстанції Іванов В. В.
Доповідач Громік Р. Д.
24.05.2022 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду: Громік Р.Д.
за участю секретаря: Хухрова С.В.,
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 14 квітня 2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік; стягнено на користь держави судовий збір у розмірі 496,20 гривень,
Протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №079013 від 01.12.2021р. встановлено, що 01 грудня 2021 року о 20 год. 29 хв. громадянин ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Land Rover, Renge Rover» д.н.з. НОМЕР_1 в м. Одеса на перехресті вул. Канатна та Успенська з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора Drager та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, за кваліфікуючими ознаками: відмова водія на вимогу працівника поліції пройти у встановленому порядку пройти медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння.
Постановою судді Приморського районного суду м. Одеси від 14 квітня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік; стягнено на користь держави судовий збір у розмірі 496,20 гривень.
На дану постанову адвокат Чепіль О.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подавапеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову судді та закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, при цьому на порушення норм процесуального та матеріального права
В доводах апеляційної скарги зазначено, що тест на підтвердження перебування у стані алкогольного сп'яніння з об'єктивних причин так проведено і не було.
24 травня 2022 року до канцелярії Одеського апеляційного суду надійшла заява адвоката Чепіль О.С., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про відкладення розгляду справи, яка обґрунтована тим, що адвокат Чепіль О.С. буде знаходить у відрядженні у місті Вінниця 24 травня 2022 року.
Розглянувши вказану заяву, суд апеляційної інстанції відмовляє у його задоволенні, оскільки адвокат Чепіль О.С. не надав жодного належного та допустимого доказу перебування у відрядженні у м. Вінниця 24 травня 2022 року.
Вивчивши доводи поданої апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №079013 від 01.12.2021р., яким встановлено, що 01 грудня 2021 року о 20 год. 29 хв. громадянин ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Land Rover, Renge Rover» д.н.з. НОМЕР_1 в м. Одеса на перехресті вул. Канатна та Успенська з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення алкогольного сп'яніння, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду;
- відеозаписом, долученим до матеріалів справи про адміністративне правопорушення.
Суд першої інстанції, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у сукупності, дійшов правильного висновку, що в діях ОСОБА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності вбачається склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім того, обставини правопорушення й вина правопорушника підтверджуються також зібраними в порядку ст. 251 КпАП України доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, яким зафіксоване місце, час вчинення та суть адміністративного правопорушення та сукупністю досліджених матеріалів, доданих до вказаного протоколу.
Суд першої інстанції при накладенні адміністративного стягнення вірно враховував: ступінь суспільної небезпеки правопорушення, особистість правопорушника, ступінь його провини, майновий стан, а також те, що умисні дії правопорушника були направлені на порушення безпеки руху з використанням джерела підвищеної небезпеки - автомобіля.
Враховуючи викладене, а також ступінь небезпеки, викликану тим, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності керувала транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, суд першої інстанції правильно вважав, що необхідним і достатнім адміністративним стягненням для правопорушника буде штраф з позбавленням права керування транспортними засобами, з метою подальшого запобігання правопорушень та виховування особи в дусі дотримання «Правил дорожнього руху України».
Обставини що пом'якшують або обтяжують вчинене не встановлені.
При накладенні стягнення суд першої інстанції вірно врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що апелянтом на підтвердження доводів, які зазначені у апеляційній скарзі, не надано жодного належного та допустимого доказу.
Апеляційним судом, був досліджений наявний в матеріалах справи відеозапис з нагрудних відеокамер працівників поліції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 дійсно надає згоду про проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатору Драгер (відео з назвою «01913@2021120122434510.mp4» та «01913@2021120122384510.mp4»).
Апеляційний суд зазначає, що відповідно до п. 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Пункт 3 Порядку визначає, що огляд проводиться на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом.
Аналогічні положення містить п. 2 розділу І та п. 1 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1452/735 від 09.11.2015.
Відповідно до п.п. 3, 4 розділу ІІ Інструкції поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.
Так, відповідно до інструкції з експлуатації технічного засобу Alcotest Drager 6820 особа, яка проходить огляд, повинна видихнути необхідний об'єм повітря протягом певного часу. «Попросить особу, що тестується, якомога довше дути в мундштук рівномірно і без зупинок» - п. 3 розділу 3.3 інструкції з експлуатації.
Відеозаписом, якому суд першої інстанції надав належну оцінку, підтверджено, що ОСОБА_1 неодноразово пропонувалося пройти огляд за допомогою спеціального технічного засобу Alcotest Drager, однак водій не виконував наведені вимоги інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу.
За пунктом 3.3.2 інструкції експлуатації при недостатньому видиху, наприклад, при різкій зупинці або вдихуванні в кінці відбору проби на дисплеї з'явиться повідомлення» «Видих перервано». У такому разі потрібно повторити вимірювання.
ОСОБА_1 проходив тест шість разів (відеофайл «01913@2021120122434510.mp4», час запису 3 хв. 30 с., 4 хв. 00 с., 4 хв. 40 с., та відеофаайл «01913@2021120122484510.mp4», час запису 0 хв. 10 с., 1 хв. 20 с., 2 хв. 10 с.).
Більш того, з відеозапису вбачається, що водій лише імітував проходження на спеціальному приладі, тобто видихав у мундштук приладу з переривами, а тому не виконував умови інструкції з експлуатації технічного засобу.
Отже, дії водія були направлені на ухилення від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а тому виключають вказану у апеляційній скарзі «об'єктивну неможливість» провести огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер.
Також з відеофайлу з назвою «01913@2021120122484510.mp4» вбачається, що ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестеру Драгер (час запису 2 хв. 50 с.), від огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі також відмовився (час запису 3 хв. 00 с.).
Зазначений відеозапис події відповідає вимогам ст. 251 КУпАП, відповідно до якої доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. Обов'язок збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Отже, надання поліцейським до суду доказів є виконанням покладеного на нього обов'язку і не свідчить про недопустимість таких доказів. Зазначений відеозапис стосується ОСОБА_2 , яка на ньому зображений, та переданий до суду для розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо неї, він зроблений з метою забезпечення доказів у справі відповідно до ст. 251 КУпАП.
Обсяг запису відображає із достатньою повнотою стан водія його поведінку та дотримання працівниками поліції вимог закону. Доказів, що цей відеозапис сфальсифіковано чи на ньому відображено інші обставини, стороною не надано.
Запис є об'єктивним доказом по справі, незалежним від суб'єктивного сприйняття будь-якої особи та на якому зафіксовано достовірну, повну та переконливу фіксацію відповідних подій.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення та ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Відеозапис з нагрудних відеокамер працівників поліції, який є об'єктивним доказом, підтверджує обставини, викладенні в протоколі про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 та обґрунтовано взятий судом до уваги.
Таким чином, доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновку суду першої інстанції не спростовують, оскільки є необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи та оцінюються судом як такий спосіб захисту, що має на меті безпідставне уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.
Відповідно до положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно із ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007р., Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, наведені обставини вказують на відсутність в апеляційного суду підстав для скасування постанови судді Приморського районного суду м. Одеси від 14 квітня 2022 року.
У відповідності до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін .
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 14 квітня 2022 року залишити без змін.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду Р.Д. Громік