Справа № 609/287/22
2/609/214/2022
31 травня 2022 року Шумський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Ковтуновича О.В.
за участю:
секретаря судового засідання Сандулович О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ цивільну справу за позовом: ОСОБА_1
до
відповідача: Шумської міської ради
вимоги позивача: про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом
учасники справи не з'явились,
І. Стислий виклад позиції позивача.
1. 08 квітня 2022 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась до суду із позовом до Шумської міської ради (далі відповідач) з вимогою про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.
2. Позов обгрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер брат позивача - ОСОБА_2 . Після його смерті залишилось спадкове майно, що складається із права власності на:
- земельну ділянку, площею 0,79 га, кадастровий номер земельної ділянки 6125887800:01:001:0293, що належить померлому ОСОБА_2 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 808000 виданого 14 лютого 2006 року згідно розпорядження голови Шумської райдержадміністрації від 21 вересня 2005 року № 453. Земельна ділянка у межах згідно з планом розташована на території Суразької сільської ради Шумського району Тернопільської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
- земельну ділянку, площею 0,15 га, кадастровий номер земельної ділянки 6125887800:01:001:0775, що належить померлому ОСОБА_2 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 806425 виданого 14 лютого 2006 року згідно розпорядження голови Шумської райдержадміністрації від 21 вересня 2005 року № 453. Земельна ділянка у межах згідно з планом розташована на території Суразької сільської ради Шумського району Тернопільської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
- земельну ділянку, площею 0,7497 га, кадастровий номер земельної ділянки 6125887800:01:001:0292, що належить померлому ОСОБА_2 на підставі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 151418232 від 28 грудня 2018 року, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
У позовній заяві позивач зазначає, що на день смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в АДРЕСА_1 , позивач постійно проживала без реєстрації разом з братом, що підтверджується довідкою Шумської міської ради Кременецького району Тернопільської області № 407 від 22.09.2021 р..
Однак, коли позивач звернулась до приватного нотаріуса Шумського районного нотаріального округу для отримання свідоцтва про право на спадщину, то отримала відмову у вчиненні нотаріальних дій із рекомендацією звернутися за захистом своїх прав до суду.
На підставі викладеного, позивач просить позов задоволити та визнати за нею в порядку спадкування за законом, право на спадщину, яка залишилося після смерті брата ОСОБА_2
ІІ. Інші процесуальні дії у справі.
3. Ухвалою суду від 11 квітня 2022 року прийнято до розгляду позовну заяву та призначено підготовче засідання на 10 травня 2022 року.
4. Ухвалою суду від 10 травня 2022 року справу призначено до судового розгляду на 31 травня 2022 року.
5. В судове засідання позивач не з'явилася, однак як вбачається із позовної заяви справу просить розглядати у її відсутності із повним підтриманням позовних вимог.
6. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, проте подав до суду заяву про слухання справи у їх відсутності.
7. Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.
8. Згідно свідоцтва про смерть cерії НОМЕР_1 від 27.08.2019 р., що видане Шумським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, стверджується, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер - ОСОБА_2 .
9. На день смерті померлому ОСОБА_2 належало спадкове майно, що складається із права власності на:
- земельну ділянку, площею 0,79 га, кадастровий номер земельної ділянки 6125887800:01:001:0293, що належить померлому ОСОБА_2 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 808000 виданого 14 лютого 2006 року згідно розпорядження голови Шумської райдержадміністрації від 21 вересня 2005 року № 453. Земельна ділянка у межах згідно з планом розташована на території Суразької сільської ради Шумського району Тернопільської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
- земельну ділянку, площею 0,15 га, кадастровий номер земельної ділянки 6125887800:01:001:0775, що належить померлому ОСОБА_2 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 806425 виданого 14 лютого 2006 року згідно розпорядження голови Шумської райдержадміністрації від 21 вересня 2005 року № 453. Земельна ділянка у межах згідно з планом розташована на території Суразької сільської ради Шумського району Тернопільської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
- земельну ділянку, площею 0,7497 га, кадастровий номер земельної ділянки 6125887800:01:001:0292, що належить померлому ОСОБА_2 на підставі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 151418232 від 28 грудня 2018 року, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
10. Згідно досліджених матеріалів справи судом було встановлено, що померлий ОСОБА_2 , являється братом позивача, що стверджується: свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 18.06.1965 р., свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 08.08.1977 р., свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 від 18.01.1985 р.
11. Із довідки № 407 від 22.09.2021 року виданої Шумською міською радою Тернопільської області вбачається, що ОСОБА_2 , який 23 серпня 2019 року, постійно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , разом з ним до дня смерті проживала без реєстрації та вела спільне господарство сестра - ОСОБА_1 , 1965 р.н.
12. Як вбачається із листа про роз'яснення щодо порядку спадкування № 330/01-16 від 30.09.2021 р. виданого приватним нотаріусом Кременецького районного нотаріального округу Хаблюк Т.В., позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті спадкодавця, оскільки нею не підтверджено постійного проживання з померлим на день смерті і у встановлений законом строк не подано заяви про прийняття спадщини із рекомендацією звернутися до суду. Одночасно в роз'ясненні зазначено, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заведена.
ІV. Оцінка Суду.
13. Згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
14. Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
15. Як передбачено ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
16. За змістом частини другої статті 16 ЦК, способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути визнання права.
17. Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
18. До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
19. Права та обов'язки, які не входять до складу спадщини, передбачені положеннями статті 1219 ЦК України.
Отже, об'єктами спадщини за ЦК України є права та обов'язки, які належали особі на час смерті, крім тих, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця.
20. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
21. Згідно із ч.2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
22.У відповідності до ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
23. Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
24. У своїй ухвалі № 505/2085/14-ц від 14.09.2016 р. Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшов висновку - «якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Відсутність реєстрації спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця сама по собі не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини ч. 3 ст. 1268 ЦК України підтверджуються достатністю інших належних і допустимих доказів.»
Як вбачається з наданих суду доказів, позивачем не доведено факт постійного проживання разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини та не заявляється така вимога.
25. Відповідно до положень ст. 315 ЦПК України юридичні факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, встановлюють у судовому порядку, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
26. Згідно ст. 257 ЦК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
27. Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
28. Вчинення нотаріусом нотаріальних дій регламентуються законом України «Про нотаріат» та інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Відповідно до ст. 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.
29. Згідно п.2.1 гл. 10 Порядку, спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми), серед інших, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину.
30. Відповідно до роз'яснень, що містяться в пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування" свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
31. Пунктом 3 глави 13 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 передбачено, що нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов'язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження.
32. Згідно із п.3 Глави 13 цього Порядку нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов'язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
33. У постанові про відмову зазначаються: дата винесення постанови; прізвище, ініціали нотаріуса, який виніс постанову, найменування та місцезнаходження державної нотаріальної контори або найменування нотаріального округу та адреса розташування робочого місця приватного нотаріуса; прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, місце її проживання або найменування і місцезнаходження юридичної особи; про вчинення якої нотаріальної дії просила особа, що звернулася до нотаріуса (короткий зміст прохання); причини відмови у вчиненні нотаріальної дії з посиланням на чинне законодавство; порядок і строки оскарження відмови з посиланням на норми цивільного процесуального законодавства.
Позивач у позовній заяві вказує, що при зверненні в Шумську нотаріальну контору для отримання свідоцтва про право на спадщину, отримала відмову у вчиненні нотарільної дії.
Доводи позивача зазначені у позовній заяві про те, що остання зверталась у Шумську нотаріальну контору для отримання свідоцтва про право на спадщину, але отримала відмову у вчиненні нотарільної дії, суд вважає безпідставними, оскільки матеріали справи не містять належно мотивованої постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, винесеної у відповідності до ч.4 ст.49 Закону України «Про нотаріат».
Крім того, як вбачається із листа про роз'яснення щодо порядку спадкування виданого приватним нотаріусом Кременецького районного нотаріального округу № 330/01-16 від 30.09.2021 р. спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилась.
34. У пункті 1 листа ВССУ № 24-753/0/4-13 йдеться про обов'язковість у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. У разі якщо відсутність умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину не підтверджена належними доказами, а саме відмовою у видачі свідоцтва про право на спадщину, це може бути підставою для відмови у позові.
Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
35. Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).
Судом встановлено, що спору між позивачем та відповідачем немає, в силу обставин, про які йдеться в ст. 392 ЦК України, а тому приходить до переконання, що в даному випадку відсутній спір про право на спадкування.
Окрім цього, загальним правилом в спорах щодо визнання права власності на спадкове майна, відповідачами є особи, які прийняли спадщину в установленому законом порядку, тобто дані факти мають підтверджуватися відповідними доказами (ст.ст. 1268 - 1269 ЦК України). Позивач зазначених доказів не представила, а тому суд невзмозі перевірити те, що Шумська міська рада є належним відповідачем.
36. Відповідно до частини третьої і четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
37. Застосовуючи принцип диспозитивності, що закріплений у статті 13 ЦПК України 2004 року, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Отже, саме позивач, як особа, що на власний розсуд розпоряджається своїми процесуальними правами на звернення до суду за захистом порушеного права, визначає докази, якими підтверджуються доводи позову та спростовуються заперечення відповідача проти позову.
38. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи ( частина перша статті 76 ЦПК України).
39. Згідно з ч. 1 ст.81 ЦПК, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
40. Відповідності до ч. 1 та ч. 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
41. Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що позивачу слід відмовити у задоволенні позову, оскільки, зверненню до суду з указаним позовом мало передувати вирішення питання про видачу позивачу нотаріусом або органом чи службовою особою, уповноваженою вчиняти нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину або відмова у видачі такого свідоцтва. Відомостей про вчинення таких дій позивачем суду не надано та матеріали справи їх не містять.
V. Розподіл судових витрат між сторонами.
42. Позивачем при подачі позову було сплачено 992 грн. 40 коп. судового збору. Так як у задоволенні позову відмовлено, то, у відповідності до норм ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судові витрати залишаються за позивачем.
З цих підстав,
Керуючись статтями 15, 16, 328, 1216-1218, 1262, 1268-1272 Цивільного кодексу України, статтями 2, 4, 5, 10-13, 18, 81,141, 258-259, 263 - 265 Цивільного процесуального кодексу, суд, -
1. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Шумської міської ради про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом внаслідок смерті брата ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , права власності на спадкове майно, що складається із права власності на: земельну ділянку, площею 0,79 га, кадастровий номер земельної ділянки 6125887800:01:001:0293, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; земельну ділянку, площею 0,15 га, кадастровий номер земельної ділянки 6125887800:01:001:0775, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; земельну ділянку, площею 0,7497 га, кадастровий номер земельної ділянки 6125887800:01:001:0292, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - відмовити повністю.
2. Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повне рішення складено 31 травня 2022 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителька АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_5 , РНОКПП НОМЕР_6 .
Відповідач: Шумська міська рада, місце знаходження: 47100, м м. Шумськ, вул. Українська, 59, Тернопільської області.
Суддя: О. В. Ковтунович