26.05.2022 Справа №607/6517/22
Номер провадження: 1-кс/607/2082/2022
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі клопотання старшого слідчого СВ ВП № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 у рамках кримінального провадження № 12022211060000063 від 15 квітня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Козівський район Тернопільської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, дітей на утриманні немає, не працює, проживає за адресою АДРЕСА_1 , зареєстрований в АДРЕСА_2 , не депутата, не адвоката, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України,
Старший слідчий СВ ВП № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 за погодженням із прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в рамках кримінального провадження № 12022211060000063 від 15 квітня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК України) із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 .
Клопотання обґрунтоване тим, щоу провадженні СВ Відділення поліції №1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області перебуває кримінальне провадження № 12022211060000063 від 15 квітня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що 15 квітня 2022 року близько 11 годин 00 хвилин водій ОСОБА_4 , керуючи технічно справним автомобілем Mercedes - Benz Sprinter 316 CDI, р.н. НОМЕР_1 , без вантажу рухався автомобільною дорогою М19 «Доманове - Ковель - Чернівці - Тереблече», а саме на 334 км + 600 м. за межами населеного пункту у напрямку від м. Тернопіль до м. Теребовля. Під час керування автомобілем водій ОСОБА_4 не був достатньо уважним та не стежив належно за дорожньою обстановкою, щоб в разі її зміни своєчасно відреагувати та не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху, завдавати шкоди життю та здоров'ю громадян, чим порушив вимоги п. 2.3. (б, д) Правил дорожнього руху України.
Через проявлену під час керування автомобілем неуважність до дорожньої обстановки та її змін, в порушення вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України при своєчасному виявленні небезпеки для руху, а саме автомобіля ВАЗ 2121, р.н. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_7 , який рухався попереду у попутному напрямку із одним пасажиром ОСОБА_8 без вантажу автодорогою М19 «Доманове - Ковель - Чернівці - Тереблече», а саме на 334 км + 600 м. неподалік АЗС «Amic», водій ОСОБА_4 в порушення вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху України не дотримався безпечної дистанції, не вжив негайних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу та допустив зіткнення із автомобілем ВАЗ 2121, р.н. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_7 .
Внаслідок ДТП тяжкі тілесні ушкодження отримала
- пасажир автомобіля ВАЗ 2121, р.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_8 у вигляді закритого перелому дистального метаепіфіза (нижнього кінця) лівої променевої кістки; закритої травми грудної клітки у вигляді переломів 6-7-го лівих ребер та забиття обох легень; закрито черепно-мозкову травму із струсом головного мозку та зовнішніми ушкодженнями - навколоорбітальною гематомою зліва. Виявлені в ОСОБА_8 тілесні ушкодження у своєму клінічному перебігу супроводжуються тривалим (більше 21 день) розладом здоров'я і за цією ознакою належать до тілесного ушкодження середньої тяжкості - п.п. 2.2.1 (а,в), 2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (МОЗ України, Київ, 1995).
- водій автомобіля ВАЗ 2121, р.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_7 , впродовж 6 ліжко-днів (з 15 по 21 квітня 2022 року) перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги» з діагнозом «Основний: Поєднана травма. Закрита черепно-мозкова травма. Струс головного мозку. Закрита травма грудної клітки. Забій правої половини грудної клітки. Закритий перелом V - VI - VII ребра справа. Перелом IV ребра зліва. Закрита ускладнена травма хребта Компресійний перелом Тh7 III ст. зі зміщенням. ОСОБА_9 15 квітня 2022 року, операція - Транспедикулярна фіксація Т5 - Т6 - Т7- Т8. Декомпресійна лямінектомія Т7 - Т8. Виразкова хвороба шлунка. Активна виразка пілоричного відділу шлунка, ускладнена перфорацією (19 квітня 2022 року операція - Лапаротомія. Ушивання перфортавної виразки шлунка. Лаваж. ДЧП. Ускладнення: Поліорганна недостатність. Правобічний малий гемоторакс, (дренування по Бюлау справа 15 квітня 2022р.) Забій обох легень ускладнений двобічним випітним плевритом. ЛН І - II ст. Поширений серозно-фібринозний перитоніт. Сепсис. Септичний шок Супутній: ЕХС. Кардіосклероз з МКП. Блокада ПГЛНПГ. Гіпертонічна хвороба II ст. ст II. Гіпертонічне серце (ГЛШ). Високий КВР. СН І ст.», де помер ІНФОРМАЦІЯ_2 о 16:45 год.
Окрім травми грудей у вигляді двобічних переломів ребер із забоєм легень та переломів хребців із крововиливами у речовину, над і під оболонки спинного мозку, при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_7 було виявлено синець лівих плеча та ліктя.
В ході перебігу травматичного процесу 19 квітня 2022 року у ОСОБА_7 виник серозно-фібринозний перитоніт, котрий утворився на фоні перфорації виразки пілоричного відділу шлунку, яку в ургентному порядку було оперативно усунуто. Вказані хворобливі зміни у причинно-наслідковому зв'язку із настанням смерті ОСОБА_7 не перебувають.
Всі вищевказані тілесні ушкодження виникли незадовго до вступу ОСОБА_7 на стаціонарне лікування, що підтверджується виразністю і забарвленням крововиливів та відсутністю ознак загоєння в місцях ушкоджень, зеленкувато-жовтим відтінком синця тощо.
Види ушкоджень (переломи кісток, розрив зчленування, крововиливи, синець) вказують про спричинення їх внаслідок значної за силою дії тупих предметів.
Масивність, чисельність та різноманітних характер ушкоджень, розташування їх на різних анатомічних ділянках та протилежних поверхнях тіла, наявність ознак різкого струсу тіла у вигляді крововиливів у зв'язково-фіксуючий апарат внутрішніх органів, в сукупності дають підставу вважати, що в даному випадку мала місце транспортна травма, не виключено за обставин, зазначених у наданій постанові, тобто при зіткненні двох транспортних засобів, в салоні одного із яких перебував ОСОБА_7 з наступним перекиданням автомобіля та зіткненням його із стаціонарною перешкодою (електроопорою).
Встановлений при розтині трупа ОСОБА_7 комплекс тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння стосовно живих осіб, відноситься до тяжких.
Смерть ОСОБА_7 настала внаслідок закритої тупої травми грудей із чисельними ушкодженнями кісток скелету, легень і спинного мозку, що у перерізі травматичного процесу ускладнилася розвитком поліорганної недостатності.
Зазначений висновок про причину смерті встановлений при розтині трупа та підтверджується динамікою протікання травматичного процесу, відображеною у записах наданої медичної карти і результатами мікроскопічного дослідження вилучених тканин.
Таким чином, між отриманням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди тілесних ушкоджень і настанням смерті потерпілого існує прямий причинно-наслідковий зв'язок.
20 травня 2022 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Слідчий підтверджує вину ОСОБА_4 матеріалами кримінального провадження: протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 14 травня 2022 року; схемою (додаток до протоколу огляду від 14 травня 2022 року); таблиця ілюстрацій до протоколу огляду від 14 травня 2022 року; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_5 від 21 квітня 2022 року; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_5 від 21 квітня 2022 року; висновком експерта від 29 квітня 2022 року за результатами судової автотехнічної експертизи; висновком експерта від 04 травня 2022 року за результатами судової транспортно - трасологічної експертизи; висновком експерта від 13 травня 2022 року за результатами судової автотехнічної експертизи; висновком експерта від 17 травня 2022 року за результатами судової автотехнічної експертизи; висновком експерта від 19 травня 2022 року за результатами судово-медичної експертизи; висновком експерта від 19 травня 2022 року за результатами судово-медичної експертизи.
Метою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_4 , є забезпечення виконання підозрюваним (обвинуваченим) покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органу досудового слідства та суду та вчинити інше кримінальне правопорушення та незаконно впливати на свідків і потерпілу.
З огляду на вказане, слідчий просила суд клопотання задоволити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав з мотивів, у ньому наведених та просив його задовольнити. Додатково пояснював, що поведінка підозрюваного у кримінальному провадженні є належною, він завжди з'являється на виклики до слідчого.
Підозрюваний ОСОБА_4 заперечив щодо задоволення клопотання та застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Потерпіла ОСОБА_5 у судовому засідання не заперечила щодо застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Згідно ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Слідчим суддею встановлено, що слідчим СВ Відділення поліції №1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені № 12022211060000063 від 15 квітня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
20 травня 2022 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Зокрема такими є: протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 15 квітня 2022 року; протокол допиту потерпілої ОСОБА_5 від 21 квітня 2022 року; протокол допиту потерпілої ОСОБА_8 від 26 квітня 2022 року; протокол допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 20 травня 2022 року; висновок експерта № СЕ-19/120-22/4027-ІТ від 29 квітня 2022 року за результатами судової автотехнічної експертизи; висновок експерта № СЕ-19/120-22/3807-ІТ від 04 травня 2022 року за результатами судової транспортно-трасологічної експертизи; висновок експерта № СЕ-19/120-22/3798-ІТ від 17 травня 2022 року за результатами судової автотехнічної експертизи; висновок експерта № СЕ-19/120-22/3804-ІТ від 13 травня 2022 року за результатами судової автотехнічної експертизи; висновком експерта № 216 від 19 травня 2022 року за результатами судово-медичної експертизи; висновком експерта № 242 від 19 травня 2022 року за результатами судово-медичної експертизи.
Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані слідчий суддя доходить висновку про обґрунтованість підозри та причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
При цьому слід наголосити, що слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.
Також за результатами розгляду клопотання, слідчий суддя вважає, що оглянутими матеріалами та прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків:
переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Такий висновок ґрунтується на тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 та за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого. На думку слідчого судді, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, адже суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування;
незаконно впливати на свідка та потерпілу у даному кримінальному провадженні, при оцінці якого слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від цих осіб, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідка, потерпілої та дослідження їх судом.
За таких обставин, під час розгляду клопотання сторона обвинувачення довела існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Водночас, слідчий суддя звертає увагу на те, що ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Щодо можливості застосування більш м'яких запобіжних заходів, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу (ч. 1 ст. 183 КПК України).
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосовано до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт;
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.
Ризики, які вище були встановлені слідчим суддею, є актуальними безвідносно до стадії цього кримінального провадження.
В клопотанні прокурор просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зазначив що інші, більш м'які запобіжні заходи не забезпечать можливості запобігти існуючим ризикам.
Зважаючи на викладені обставини, слідчий суддя бере до уваги дані про особу підозрюваного, його вік, стан здоров'я, майновий та сімейний стан та на підставі чого доходить висновку, що стороною обвинувачення не доведено, що запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним процесуальних обов'язків.
Частиною 4 ст. 194 КПК України встановлено, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення) та 2 (наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор) частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 (недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні) частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відтак, враховуючи, що прокурором доведено існування обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, однак не доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів, на підставі ч. 2 ст. 194 КПК України слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, який є найбільш суворим видом із п'яти видів запобіжних заходів, визначених в ст. 176 КПК України.
Вирішуючи, на підставі ч. 4 ст. 194 КПК України, питання про обрання більш м'якого запобіжного заходу, слідчий суддя вважає, що особисте зобов'язання, особиста порука та застава не зможуть в повній мірі запобігти вказаним вище ризикам, оскільки не створюють в достатній мірі стримувальних чинників.
Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч. ч. 1, 2 ст. 181 КПК України).
З огляду на викладене, за результатами розгляду клопотання, враховуючи особу підозрюваного, його процесуальну поведінку, визнання ним вини та щире каяття у вчиненому, наявність постійного місця проживання, беручи до уваги те, що останній раніше не судимий, на думку слідчого судді запобігти існуючим ризикам можливо шляхом застосування щодо ОСОБА_4 домашнього арешту в період доби з 21 год. 00 хв. по 08 год. 00 хв., з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
На переконання слідчого судді, застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, є співрозмірним з існуючими ризиками, відповідає його особі та тяжкості кримінального правопорушення, буде необхідним та достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків і таким, що не суперечить вимогам ст. 178, ч. 1, 2 ст. 181 КПК України.
З урахуванням наведеного, обставин клопотання, особи підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , в період доби з 21 год. 00 хв. по 08 год. 00 хв. із покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 179, 193, 194, 196, 205, 206, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні клопотання старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 у рамках кримінального провадження № 12022211060000063 від 15 квітня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Заборонити підозрюваному ОСОБА_4 залишати житло за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період доби з 21 год. 00 хв. по 08 год. 00 хв.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування з свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали, запобіжного заходу та покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язків визначити до 23 год. 59 хв. 20 липня 2022 року.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Доручити виконання ухвали слідчому управлінню Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, а також органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_4 , для чого негайно направити її копію для здійснення відповідного контролю за підозрюваним.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено та проголошено 31 травня 2022 року о 08 год. 50 хв.
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду
Тернопільської області ОСОБА_1