Справа № 598/783/22
провадження № 3/598/519/2022
"01" червня 2022 р. Суддя Збаразького районного суду Тернопільської області Левків А.І., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП №4 (м.Збараж) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, раніше не притягувався до адміністративної відповідальності,
за ч.1 ст.173-2 КУпАП,
встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення 01 травня 2022 року приблизно о 18 год. 00 хв. ОСОБА_1 за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство відносно свого дядька ОСОБА_2 в ході якого висловлювався в його сторону нецензурною лайкою, внаслідок чого могла бути завдана шкода його психологічному здоров'ю.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його законний представник ОСОБА_3 пояснили, що ОСОБА_1 на адресу ОСОБА_2 нецензурними словами не виражався і домашнього насильства не вчиняв.
У відповідності до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частина друга ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожній людині доведення вини тільки в законному порядку на підставі законно здобутих доказів.
Враховуючи викладене, в справах про адміністративні правопорушення підлягає застосуванню положення ст.62 Конституції України про те, що винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
При цьому, слід зазначити, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Виходячи з основоположних засад диспозитивності, суд не може встановлювати інші фактичні обставини, окрім тих, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Так, в якості доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, до матеріалів справи про адміністративне правопорушення додано протокол про адміністративне правопорушення та письмові пояснення ОСОБА_4 ..
По суті єдиним доказом на підтвердження скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, яке йому інкримінується, є покази потерпілого.
В своїх поясненнях ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від 01 травня 2022 року вказують, що ОСОБА_1 не висловлювався на адресу ОСОБА_4 нецензурними словами та не погрожував йому. Також аналогічні пояснення вони дали в судовому засіданні.
Таким чином, в ході судового розгляду не здобуто доказів об'єктивного характеру, які б спростовували пояснення ОСОБА_1 та підтверджували б скоєння ним вищевказаного адміністративного правопорушення.
Дослідивши надані матеріали, враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи, вважаю, що в притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КпАП України, слід відмовити, а справу провадженням закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного та керуючись ч.1 ст.173-2, п.1 ч.1 ст.247, ст.284, ст.294 КпАП України,-
постановив:
В притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КпАП України відмовити, а дану справу провадженням закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Дана постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Тернопільської області через Збаразький районний протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя А.І. Левків