Справа № 595/442/22
Провадження № 2-о/595/27/2022
01.06.2022 місто Бучач
Бучацький районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Созанської Л.І.,
за участю секретаря судового засідання Ковалівського Б.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, про встановлення факту належності правовстановлюючих документів, -
Заявник ОСОБА_1 звернувся до Бучацького районного суду Тернопільської області із заявою про встановлення факту належності йому правовстановлюючих документів, а саме, трудової книжки НОМЕР_1 від 20 лютого 1987 року, виданої на ім'я ОСОБА_1 , архівної довідки № 15-к від 20 лютого 1987 року, архівної довідки № 32-к від 30 грудня 1999 року, архівної довідки № 627/03-02 від 10 травня 2022 року, виданих архівним фондом «Бучацького райагробуду».
Ухвалою судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 17 травня 2022 року відкрито провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Бучацьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, про встановлення факту належності правовстановлюючих документів.
Заявник ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву, в якій просить справу слухати без його участі. Заяву підтримує.
Представник заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в судове засідання не з'явився, однак подав до суду відзив, в якому зазначив, що у заяві про встановлення факту не подано достатньо доказів про те, що трудова книжка серії НОМЕР_1 , яка заповнена 20 лютого 1987 року, належить саме заявнику. Крім того, зауважив, що архівні довідки № 629/03-02 від 10 травня 2022 року, № 627/03-02 від 10 травня 2022 року, видані Архівним відділом № 2 Чортківської РДА, не є правовстановлюючими документами. Таким правовстановлюючим документом є трудова книжка, яка є основним документом про трудову діяльність працівника. Із заяви ОСОБА_1 вбачається, що встановлення факту необхідне йому для подальшого звернення до органів Пенсійного фонду України для призначення пенсії, отже, встановлення даного факту пов'язане з вирішенням спору про право, а саме права на пенсію. Відтак, представник заінтересованої особи просить суд залишити заяву про встановлення факту без розгляду.
У відповідності до ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Після відкриття провадження у справі встановлено, що заява ОСОБА_1 вимогам ст. 175, 177, 318 ЦПК України та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
У відповідності до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Відповідно до ст. 318 ЦПК України, у заяві про встановлення факту повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
За загальними правилами, встановленими до заяви по суті справи, які викладені в статтях 175, 177 ЦПК України, визначено, що така заява повинна містити: зміст вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який заявник просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із заявою. Заявник зобов'язаний додати до заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги.
Заявник просить встановити факт належності йому трудової книжки НОМЕР_1 від 20 лютого 1987 року, виданої на ім'я ОСОБА_1 , та зазначає, що при заповнені трудової книжки невірно було записано його прізвище і через допущену помилку він позбавлений можливості підтвердити свій трудовий стаж та отримувати пенсію за віком.
Відповідно до пункту 2.6 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис.
Всупереч п. 2 ч. 1 і ч. 2 ст. 318 ЦПК України у заяві не зазначено доказів неможливості внесення виправлення у трудовій книжці власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
З роз'яснень, викладених у пункті 12 вищезазначеної Постанови вбачається, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, в тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.
Крім того, в пунктах 2, 3 цієї ж постанови Пленуму судам роз'яснено, що при вирішенні питання про підвідомчість справи суди мають право враховувати норми законодавчих актів, якими передбачено не судовий порядок встановлення певних фактів або визначено факти, які в даних правовідносинах можуть підтверджуватися рішенням суду.
Вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту. Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази того, чи звертався заявник до організації, яка видала йому трудову книжку, із заявою про внесення змін до неї щодо виправлення помилки в написанні його прізвища, та яке ними було прийняте рішення з цього приводу.
Крім того, заявником до поданої заяви про встановлення факту належності правовстановлюючих документів, не додано будь-яких письмових доказів звернення до органів Пенсійного фонду України з приводу призначення пенсії, а також відмови або роз'яснення Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області чи його територіального органу щодо відмови у призначенні пенсії і з яких саме підстав.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону, приходжу до висновку, що заяву слід залишити без руху і надати заявнику строк - п'ять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків заяви.
Якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунені, заява буде залишена без розгляду.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 175-177, 187, 260, 261, 294, 318 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, про встановлення факту належності правовстановлюючих документів залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення заявнику ухвали про залишення заяви без руху.
У випадку невиконання вимог даної ухвали в зазначений строк заява залишається без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя: Л. І. Созанська