465/2340/20
1-кп/465/522/22
судового засідання
31.05.2022 року Франківський районний суд м. Львова у складі:
головуючої судді ОСОБА_1
судді ОСОБА_2
при секретарі ОСОБА_3
за участю прокурора ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши клопотання прокурора Львівської обласної прокуратури про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019140080001330 від 15.05.2019 року про обвинувачення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, п.п. 5, 6, 11, 12, ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 263 КК України
за участю обвинуваченого ОСОБА_6 ,-
В провадженні Франківського районного суду м. Львова перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019140080001330 від 15.05.2019 року про обвинувачення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, п.п. 5, 6, 11, 12, ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 263 КК України.
В судовому засідання прокурор заявила клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 у даному кримінальному провадженні. Клопотання мотивує тим, що ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова обвинуваченому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави та такий продовжено даною колегією суддів Франківського районного суду м.Львова до 12 червня 2022 року включно. При розгляді клопотання просить врахувати, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні умисних тяжких та особливо тяжкого злочину, санкція статті якого передбачає позбавлення волі на строк до 15 років та вчинений останнім із застосуванням фізичного насильства до потерпілого. На даний час ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були встановлені під час досудового розслідування, продовжують існувати. А саме: можливість переховування обвинуваченого ОСОБА_6 від суду, оскільки останній втік з місця вчинення злочину та в подальшому намагався ухилитися від притягнення до кримінальної відповідальності;
незаконно впливати на потерпілого, свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні;
перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки ОСОБА_6 може повідомити організатора вчинення вказаного злочину, який на даний час не встановлений та матеріали щодо якого виділені в окреме провадження, про відомі йому обставини кримінального провадження з метою уникнення їх від кримінальної відповідальності;
вчиняти інші кримінальні правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому ОСОБА_6 обвинувачується, оскільки такий раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності та інкримінований злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від його волі.
З урахуванням наведених ризиків, просить продовжити ОСОБА_6 строк тримання під вартою, оскільки більш м'які запобіжні заходи запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого є неможливими. Крім того, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення насильницького характеру, внаслідок якого могла бути спричинена загибель як потерпілого ОСОБА_8 , так і інших осіб, що знаходилися на вул. Трускавецькій у м. Львові в момент вчинення злочину, тому просить не визначати розмір застави обвинуваченому.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник заперечили щодо задоволення клопотання прокурора, вважають таке необгрунтованим та просять змінити обраний запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи та подані клопотання, суд приходить до наступного висновку.
Згідно вимог ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження обраного запобіжного заходу, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
З 12 березня 2020 року постановою Кабінету Міністрів України на території України запроваджено карантин.
Відповідно до п.20-5 розділу ХІ«Перехідні положення'КПК України тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), встановлено особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження.
Так, у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.
За таких обставин, враховуючи, що суддя колегії суддів - суддя ОСОБА_9 (у зв'язку з увільненням судді ОСОБА_9 від виконання обов'язків з 09.03.2022 року в зв'язку з укладенням контракту про проходження служби у військовому резерві ЗСУ (наказ №44/к від 04.03.2022 року) не може взяти участь у судовому засіданні з розгляду клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу, тобто питання щодо продовження строку запобіжного заходу неможливо розглянути колегіальним складом суду, суд, керуючись Законом України «Про внесення змін до п.20-5, приходить висновку про можливість вирішення цього питання суддями зі складу колегії суддів.
Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
У даному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова обвинуваченому ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави. Ухвалою колегії суддів такий продовжено до 12.06.2022 року включно.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою ст.177 КПК України.
Так, вирішуючи клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 з урахуванням вимог п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини ст. 201 КПК України, колегія суддів враховує: наявність обґрунтованої підозри обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих злочинів у разі визнання винуватим ОСОБА_6 ; тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим; вік та стан здоров'я обвинуваченого ОСОБА_6 , що дозволяє застосування до нього запобіжний захід, пов'язаний із позбавленням волі; відсутність на даний час джерела доходу.
Враховуючи наведене, оцінюючи в сукупності обставини по справі, стадію розгляду кримінального провадження, суд приходить до переконання, що ризики передбачені ст.177 КПК України на даний час не зменшились, що унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, а тому слід продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою строком на 60 днів, при цьому відмовивши у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт.
Разом з тим, згідно вимог ч. 3 ст. 183 КПК України щодо визначення розміру застави, суд враховує передбачені ч. 4 ст. 182 КПК України обставини, зокрема те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення насильницького характеру, внаслідок якого могла бути спричинена загибель як потерпілого ОСОБА_8 , а також і інших осіб, що знаходилися на вул. Трускавецькій у м. Львові в момент вчинення злочину, тому приходить до висновку про відсутність підстав для визначення розмір застави обвинуваченому ОСОБА_6 .
Керуючись статтями 177, 183, 193, 194, 196, 197, 201, 331 КПК України, суд,-
У задоволенні клопотання обвинуваченого та захисника - відмовити.
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів - до 29 липня 2022 року включно без можливості внесення застави.
Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору після її оголошення та направити начальнику Львівської установи виконання покарань УДПтСУ у Львівській області.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Роз'яснити сторонам кримінального провадження, що ухвала суду може бути оскаржена протягом 7 діб з моменту проголошення до Львівського апеляційного суду.
Головуюча суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2