Суворовський районний суд міста Одеси Справа № 523/23740/21
Провадження №1-кп/523/979/22
30.05.2022 р. Суворовський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретарів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
прокурора - ОСОБА_4
в присутності обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021163490000900 від 03.12.2021р. щодо:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, розлученого, маючого на утримані дітей 2006 та 2016 років народження, працюючого різноробочим, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст.185 КК України,-
02.12.2021р., приблизно о 15год 00хв., ОСОБА_5 перебуваючи в торговому павільйоні № НОМЕР_1 , розташованому на ринку «Летучий голландець» за адресою: м. Одеса, вулиця Одарія,3, побачив на прилавку мобільний телефон марки «Samsung», який визначив об'єктом свого злочинного посягання. Далі, Лясковський реалізуючи свій корисливий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, усвідомлюючи наслідки своїх незаконних дій та бажаючи їх настання, переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав, належний ОСОБА_6 вищевказаний мобільний телефон марки «Samsung» із сім-картою мобільного оператора «Київстар», вартістю 1500грн. Після чого, ОСОБА_7 з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 1500грн.
Крім того, повторно, 04.12.2021р., приблизно о 14год. 00хв., ОСОБА_7 перебуваючи в торговому павільйоні, розташованому біля ринку за адресою: м. Одеса, вул. Одарія,3/1, побачив на прилавку мобільний телефон марки «Samsung», який визначив об'єктом свого злочинного посягання. Далі, ОСОБА_7 реалізуючи свій корисливий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, усвідомлюючи наслідки своїх незаконних дій та бажаючи їх настання, переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав, належний ОСОБА_8 вищевказаний мобільний телефон марки «Samsung» із сім-картою мобільного оператора «Київстар», вартістю 2000грн. Після чого, ОСОБА_7 з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 2000грн.
Крім того, повторно, 10.12.2021р., приблизно о 09год. 00хв., ОСОБА_7 перебуваючи на трамвайній зупинці, розташованій за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва,1-а, побачив раніше йому незнайомого ОСОБА_9 , який поклав мобільний телефон марки «Samsung» в карман штанів, якій обвинувачений визначив об'єктом свого злочинного посягання. Далі, Лясковський реалізуючи свій корисливий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, усвідомлюючи наслідки своїх незаконних дій та бажаючи їх настання, переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав, належний ОСОБА_9 вищевказаний мобільний телефон марки «Samsung», вартістю 1700грн. Після чого, ОСОБА_7 з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 1700грн.
Крім того, повторно, 11.12.2021р., приблизно о 12год. 00хв., ОСОБА_7 перебуваючи на трамвайній зупинці, розташованій за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва,177, побачив раніше йому незнайомого ОСОБА_10 , який поклав мобільний телефон марки «PIXUS», модель «Raze» до карману куртки, якій обвинувачений визначив об'єктом свого злочинного посягання. Далі, Лясковський реалізуючи свій корисливий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, усвідомлюючи наслідки своїх незаконних дій та бажаючи їх настання, переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав, належний ОСОБА_10 вищевказаний мобільний телефон марки «PIXUS», модель «Raze», вартістю 1500грн. Після чого, ОСОБА_7 з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_10 матеріальну шкоду на загальну суму 1500грн.
Крім того, повторно, 14.12.2021р., приблизно о 11год. 40год., ОСОБА_7 перебуваючи в магазині «Продукти», розташованому за адресою: м. Одеса, вулиця Паркова,30, побачив раніше йому незнайомого ОСОБА_11 , який поклав мобільний телефон марки «Blackview» до кармана куртки, який обвинувачений визначив об'єктом свого злочинного посягання. Далі, Лясковський реалізуючи свій корисливий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, усвідомлюючи наслідки своїх незаконних дій та бажаючи їх настання, переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав, належний ОСОБА_11 вищевказаний мобільний телефон марки «Blackview», вартістю 1900грн. Після чого, ОСОБА_7 з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_11 матеріальну шкоду на загальну суму 1900грн.
В судовому засіданні, ОСОБА_7 повністю визнав свою вину за пред'явленим та викладеним в обвинувальному акті обвинуваченні, крім того, пояснив суду про час, місце, спосіб та мотиви скоєного ним при вказаних вище обставинах, не оспорюючи при цьому докази, які містяться у кримінальному провадженні та фактичні обставини скоєних ним кримінальних правопорушень.
Враховуючи те, що ОСОБА_7 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях при обставинах, викладених у обвинувальному акті, враховуючи, що прокурор та обвинувачений не оспорювали фактичні обставини провадження та беручи до уваги, що учасники судового провадження, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, при цьому роз'яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини проваджень у апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин проваджень, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та вивченням матеріалів кримінального провадження, що характеризують останнього.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушення доведена повністю та дії вказаної особи кваліфікує за ч.1 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за ч.2 ст.185 КК України - крадіжка, вчинена повторно.
При призначенні покарання ОСОБА_7 , суд приймає до уваги характер і обставини вчинених кримінальних правопорушень, ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Судом враховується особа ОСОБА_7 , який є особою раніше не судимою, вперше вчинив кримінальні правопорушення та притягається до кримінальної відповідальності, вчинив кримінальні правопорушення, які відноситься до категорії проступків та нетяжких злочинів, не офіційно працюючий різноробочим, маючий середньо-спеціальну освіту, розлучений, маючий на утриманні двох неповнолітніх дітей 2006 та малолітню дитину 2016 років народження і батьків похилого віку, маючий постійне місце реєстрації та проживання, де проживає разом із батьками та де характеризується задовільно.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_7 , передбачені ст.66 КК України, суд визнає: щире каяття, повне визнання своєї вини, активне сприяння розкриттю злочину, відсутність матеріальної шкоди у зв'язку із поверненням потерпілим раніше викраденого майна.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, передбачені ст.67 КК України, судом не встановлено.
Згідно зі статтями 50,65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження вчинення нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
На підставі викладеного, при визначенні виду та міри покарання по даному кримінальному провадженню, враховуючи всі встановлені в судовому засіданні обставини кримінального провадження, беручи до уваги особу ОСОБА_7 , який є особою раніше не судимою, вперше вчинив кримінальні правопорушення та притягається до кримінальної відповідальності, вчинив кримінальні правопорушення, які відноситься до категорії проступків та нетяжких злочинів, не офіційно працюючий різноробочим, маючий середньо-спеціальну освіту, розлучений, маючий на утриманні двох неповнолітніх дітей 2006 та малолітню дитину 2016 років народження і батьків похилого віку, маючий постійне місце реєстрації та проживання, де проживає разом із батьками та де характеризується задовільно, враховуючи обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття, повне визнання своєї вини, активне сприяння розкриттю злочину, відсутність матеріальної шкоди у зв'язку із поверненням потерпілим раніше викраденого майна, з метою запобігання вчиненню обвинуваченим нових кримінальних правопорушень, суд приходить до висновку про те, що виправлення обвинуваченого та недопущення вчинення ним нових кримінальних правопорушень, можливе без його ізоляції від суспільства, із призначенням покарання у виді позбавлення волі з випробуванням (із застосуванням ст.75 КК України).
В даному випадку, за переконанням суду, покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, передбаченого санкцією ст.185 КК України, повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Водночас, вирішуючи питання про необхідність реального відбування обвинуваченим покарання у виді позбавлення волі з випробуванням за вчинені злочини, судом враховується, що статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
При цьому, суд також враховує правову позицію Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, висловлену у Постанові від 28.05.2020року (справа №753/13972/17; провадження №51-986км20), згідно якої, Верховний Суд зазначив, що законодавцем саме суду надано дискреційні повноваження щодо визначення виду та міри покарання за вчинення того чи іншого злочину.
Крім того, приймаючи таке рішення, суд серед іншого враховує, що одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 у справі №1-33/2004.
Вимога додержуватись справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена і в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 (прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року), статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950.
Долю речових доказів, суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.369-371, 373-374 КПК України, суд-
ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1,ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання:
-за ч.1 ст.185 КК України у виді обмеження волі на строк 1 рік;
- за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст.ст.75,76 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням на строк 2 роки, із покладанням обов'язків: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази: мобільні телефони марок «Samsung»; «Samsung», модель «GT-19300»; «Samsung», модель «SM-J11ОН/DS»; «PIXUS», модель «Raze»; «Blackview», модель «А-8» - вважати повернутими за належністю ОСОБА_6 та відповідно ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 .
Вирок набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження та подання апеляції через Суворовський районний суд м. Одеси до Судової палати по кримінальних справах Одеського апеляційного суду, протягом 30 днів з дня проголошення.
Копії вироку вручити під розписку учасникам судового засідання, а також надати іншим заінтересованим особам.
Суддя ОСОБА_1