Постанова від 31.05.2022 по справі 308/3674/22

308/3674/22

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2022 м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Хамник М.М., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 , місце роботи: не повідомила,

за ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

09.03.2022 о 10год. 18 хв. в м.Ужгород, перехрестя вул.Минайська та вул. 8-го Березня, водійка ОСОБА_1 здійснила ДТП, після чого самовільно залишила місце пригоди, чим порушила п.2.10а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 122-4 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, хоча про час і місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином, шляхом надіслання судової повістки. Разом з тим, її інтереси в судовому засіданні представляла адвокат Скочиляс Г.М., яка просила закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях її підзахисної складу адміністративного правопорушення обґрунтовуючи своє клопотання наступним.

У протоколі про адміністративне правопорушення не вказано свідків, які б могли підтвердити, що саме ОСОБА_1 здійснила правопорушення, хоча з пояснень водія ОСОБА_2 з'ясовано, що саме свідки допомогли йому встановити номер авто винуватця, тоді як в протоколі зазначено про їх відсутність. До протоколу не додано жодних доказів, що саме ОСОБА_1 спричинено ДТП.

Крім того, ОСОБА_1 не було роз'яснено її права при складанні протоколу, не роз'яснено суті правопорушення, про що свідчить відсутність її підпису у відповідній графі протоколу.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду від 12.05.2022 витребувано з Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. О.Кошового,2) відеозапис з нагрудної бодікамери працівників поліції, якими здійснювалось оформлення протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 283585 від 09.03.2022 щодо ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху (далі- ПДР) та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно з п.2.10 ПДР у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний:

а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Згідно з положеннями Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом (стаття 245).

За положеннями ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Диспозиція ст. 122-4 КУпАП визначає склад адміністративного правопорушення, яке полягає у залишенні водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

З досліджених у судовому засіданні доказів, зокрема, пояснень ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 09.03.2022, протоколів про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №283584, 283583, 283582 від 09.03.2022, які складено відносно водійки ОСОБА_1 за ст.ст.122-4, 124, 130, схеми місця ДТП, установлено, що ОСОБА_1 була учасником ДТП та залишила місце пригоди.

Відповідно до ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Судом досліджено та перевірено доказами обставини, які беззастережно свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення та узгоджуються зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, а такі докази випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Суд критично оцінює доводи захисника адвоката Скочиляс Г.М. щодо відсутності доказів винуватості ОСОБА_1 у дорожньо-транспортній пригоді, оскільки диспозиція ст.122-4 КУпАП визначає склад адміністративного правопорушення, яке полягає у залишенні водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні незалежно від їх вини.

Стосовно доводів про не роз'яснення ОСОБА_1 її прав при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, то такі також не знайшли свого підтвердження, оскільки з переглянутого відео з бодікамери поліцейського встановлено, що особі такі роз'яснено, надано для ознайомлення всі протоколи, які складено відносно ОСОБА_1 , від підписання окремих з них, зокрема і за ст.122-4 КУпАП, остання відмовилась.

Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП України, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

На виконання вимог ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, враховуючи особу, яка вчинила правопорушення, ступінь вини, обставини, що пом'якшують відповідальність, враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу згідно санкції ст.122-4 КУпАП, а саме, в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн. (три тисячі чотириста) гривень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Згідно з п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 496, 20 грн.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.283,284,287-291 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», суд,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП та призначити їй адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400грн. (три тисячі чотириста) гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 496(чотириста дев'яносто шість гривень) 20коп.

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження.

Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Роз'яснити, що відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області М.М. Хамник

Попередній документ
104552627
Наступний документ
104552629
Інформація про рішення:
№ рішення: 104552628
№ справи: 308/3674/22
Дата рішення: 31.05.2022
Дата публікації: 02.06.2022
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку; Залишення місця дорожньо-транспортної пригоди