Справа № 308/9773/15-к
1-кс/308/2117/22
30 травня 2022 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014070210000034 від 03.02.2015, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 407 КК України, про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-
Прокурор Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, із клопотанням у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014070210000034 від 03.02.2015, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 407 КК України, про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування клопотання зазначає, що як встановлено у ході досудового розслідування старший солдат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призваний на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_2 та з 27.10.2003 року проходить службу у ІНФОРМАЦІЯ_3 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України. Згідно з наказом начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 16.01.2012 року № 51-ос старший солдат ОСОБА_4 призначений на посаду водія групи інженерних робіт відділення інженерного облаштування державного кордону інженерно-технічного відділу 27 прикордонного загону.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24.02.2022 № 2102-IX, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб.
Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 18.04.2022 № 259/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Згідно із положеннями Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
У такий спосіб, з моменту затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 на території України почав діяти правовий режим воєнного стану, який продовжує діяти і на даний час.
Разом з цим, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань 24.02.2022 Президент України видав Указ № 69/2022 про оголошення на території України загальної мобілізації, яка проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудований період після закінчення воєнних дій.
Отже, з моменту оголошення рішення про мобілізацію в Україні настає особливий період.
У відповідності до Указу Президента України від 17.03.2014 року «Про часткову мобілізацію», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» № 303/2014 від 17.03.2014 року в Україні оголошено часткову мобілізацію, з огляду на що з 17.03.2014 року по теперішній час в Україні діють умови особливого періоду.
Вимоги ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» зобов'язують кожного військовослужбовця захищати Вітчизну, суверенітет і територіальну цілісність України.
Під час проходження військової служби, у відповідності до ст.ст. 6, 11, 12, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України старший солдат ОСОБА_4 зобов'язаний був свято і непорушно додержуватися вимог Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати свій військовий обов'язок, не допускати негідних вчинків, точно й вчасно виконувати покладені на нього обов'язки.
У клопотанні вказано на те. що натомість, старший солдат ОСОБА_4 , діючи всупереч інтересам служби та наведеним вимогам Статутів Збройних Сил України, став на шлях вчинення кримінального правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби, передбаченого ч. 3 ст. 407 КК України.
Так, старший солдат ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем ІНФОРМАЦІЯ_4 , у порушення вимог ст.ст. 9, 11, 12, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, через особисту недисциплінованість, з метою ухилитися від проходження військової служби, 20.01.2015 року до місця служби без поважних причин не прибув, та відсутній на військовій службі по теперішній час, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 407 КК України, тобто самовільне залишення військової частини або місця служби з метою ухилитися від військової служби.
Згідно клопотання, 12.08.2015 слідчим військової прокуратури Ужгородського гарнізону ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у скоєні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 407 КК України та цього ж дня останнього оголошено в розшук.
У клопотанні вказано на те, що органи досудового розслідування неодноразово надсилали за зареєстрованим місцем проживання підозрюваного ОСОБА_4 листи з повідомленнями щодо необхідності його прибуття до Закарпатської спеціалізованої прокуратури, а також повідомлення про підозру, повістку про виклик та інші документи, але останній ігнорує ці повідомлення й переховується від органів досудового розслідування.
Крім цього,як вказано у клопотанні, кримінальне правопорушення, вчинення якого інкримінується ОСОБА_4 - ч. 3 ст. 407 КК України, відноситься до військових кримінальних правопорушень, яке посягає на суспільні відносини, які передбачають встановлений порядок проходження військової служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях й, в умовах введеного воєнного стану, становить підвищену суспільну небезпечність та загрозу національній безпеці України.
У вчиненні кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 у м. Мукачево, Закарпатської області, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України, водій Мукачівського прикордонного загону, старший солдат.
Прокурор зазначає, що вищенаведене підтверджується показаннями свідків: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , а також матеріалами службового розслідування за фактом неприбуття підозрюваного ОСОБА_4 на військову службу.
Разом із тим, у клопотанні вказано на те, що необхідність обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме переховування підозрюваного від органів досудового розслідування; перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню іншим чином; продовження підозрюваним вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється.
Згідно клопотання, на даний час, підозрюваний ОСОБА_4 переховується від органів досудового розслідування, оскільки останній усвідомлює, що обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за який передбачено суворе покарання у виді позбавлення волі. Разом з цим, прокурор вказує на те, що підозрюваний ОСОБА_4 має можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки може й надалі не прибувати на виклики органів досудового розслідування та прокуратури без поважних причин або не повідомляти про причини свого неприбуття, тим самим затягуючи хід досудового розслідування у кримінальному провадженні, в якому ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється.
Більше того, підозрюваний ОСОБА_4 й по теперішній час продовжує вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 407 КК України, у якому підозрюється, так як останній ще 20.01.2015 року не прибув на військову службу до місця несення військової служби без поважних причин, та відсутній на військовій службі по теперішній час, проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи своє життя із проходження військової служби. Більше того, такі неправомірні дії ОСОБА_4 , вчинювані ним в умовах правого режиму воєнного стану, становлять особливу суспільну небезпечність й наносять шкоду обороноздатності України, так як останній, будучи військовослужбовцем й володіючи певними знаннями, уміннями та навичками, зобов'язаний був стати на захист Батьківщини й таким чином припинити вчинення продовжуваного кримінального правопорушення, яким являється ч. 3 ст. 407 КК України.
У клопотанні вказано на те, що таким чином, до підозрюваного ОСОБА_4 , з огляду на його довготривале ухилення від явки до органу досудового розслідування, продовження вчинення по теперішній час кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 407 КК України, доцільно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден інший запобіжний захід не може забезпечити вирішення завдань кримінального провадження, зокрема належну його процесуальну поведінку.
Беручи до уваги те, що, підозрюваний ОСОБА_4 , з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності переховується від органу досудового розслідування, продовжує вчинення кримінального правопорушення, зокрема в умовах правового режиму воєнного стану, належним чином повідомлений про підозру у вчинення кримінального правопорушення, та те, що у матеріалах наявні достатні підстави вважати, що одержавши відомості про звернення прокурора до суду із клопотанням про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не прибуде до суду за судовим викликом, до нього необхідно застосувати затримання з метою приводу для обрання йому вказаного запобіжного заходу.
У зв'язку із вищенаведеним, керуючись вимогами ст.ст. 36, 131, 132, 176-178, 183, ч. 2 ст. 187, 188-189 КПК України, прокурор просить слідчого суддю: надати дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_4 який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 у м. Мукачево, Закарпатської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, водія групи інженерних робіт відділення інженерного облаштування державного кордону інженерно-технічного відділу НОМЕР_1 прикордонного загону, старшого солдата для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні підтримав подане ним клопотання та просив задоволити, з підстав що в ньому наведені, та на підставі наданих ним доказів.
Підстави затримання особи з метою приводу врегульовано ст.ст. 187- 189 КПК України.
Так, згідно зі ст. 187 КПК України слідчий суддя, суд після одержання клопотання про застосування запобіжного заходу до підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває на свободі, призначає дату судового засідання і здійснює судовий виклик. Якщо слідчий, прокурор подав разом із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, слідчий суддя, суд приймає рішення згідно зі статтею 189 цього Кодексу. У разі неприбуття підозрюваного, обвинуваченого за судовим викликом і відсутності у слідчого судді, суду на початок судового засідання відомостей про поважні причини, що перешкоджають його своєчасному прибуттю, слідчий суддя, суд має право постановити ухвалу про привід підозрюваного, обвинуваченого, якщо він не з'явився для розгляду клопотання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді застави, домашнього арешту чи тримання під вартою, або ухвалу про дозвіл на його затримання з метою приводу, якщо ухвала про привід не була виконана.
Відповідно до ст. 188 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Це клопотання може бути подане: 1) одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або зміни іншого запобіжного заходу на тримання під вартою; 2) після подання клопотання про застосування запобіжного заходу і до прибуття підозрюваного, обвинуваченого до суду на підставі судового виклику; 3) після неприбуття підозрюваного, обвинуваченого за судовим викликом для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і відсутності у слідчого судді, суду на початок судового засідання відомостей про поважні причини, що перешкоджають його своєчасному прибуттю.
Крім того, згідно ч.3 ст.188 КПК України прокурор додає до клопотання документи, які підтверджують зазначені у пунктах 1, 2 частини четвертої статті 189 цього Кодексу обставини.
Відповідно до ч.4 ст.189 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що: 1) підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суду; 2) одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.189 КПК України, клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою приводу розглядається слідчим суддею, судом негайно після одержання цього клопотання.
З матеріалів клопотання встановлено, що шостим слідчим відділом ( з дислокацією в м. Ужгороді) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Львові за процесуального керівництва Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014070210000034 від 03.02.2015, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 407 КК України.
Звертаючись із вказаним клопотанням до слідчого судді прокурор зазначає, що підозрюваним у кримінальному провадженні відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014070210000034 від 03.02.2015, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 407 КК України є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності переховується від органу досудового розслідування, продовжує вчинення кримінального правопорушення, зокрема в умовах правового режиму воєнного стану, належним чином повідомлений про підозру у вчинення кримінального правопорушення, та те, що у матеріалах наявні достатні підстави вважати, що одержавши відомості про звернення прокурора до суду із клопотанням про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не прибуде до суду за судовим викликом, до нього необхідно застосувати затримання з метою приводу для обрання йому вказаного запобіжного заходу.
У відповідності до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Згідно вимог ч. 3 ст. 111 КПК України, повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
Главою 11 КПК України встановлюється порядок здійснення виклику слідчим, прокурором, здійснення судового виклику і приводу.
Згідно з ч. 1 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи (ч.2 ст. 135 КПК України).
Відповідно до ч.1 ст. 136 КПК України належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.
Отже, належним підтвердженням вручення повідомлення про підозру або ознайомлення особи з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повідомлення про підозру, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення повідомлення про підозру, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повідомлення про підозру або ознайомлення з її змістом та вручення підозри під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем роботи.
Матеріали клопотання містять копію повідомлення про підозру від 12.08.2015 року про те, що ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 у м. Мукачево, Закарпатської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, водія групи інженерних робіт відділення інженерного облаштування державного кордону інженерно-технічного відділу НОМЕР_1 прикордонного загону, старший солдат, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 407 КК України, а саме у самовільному залишенні військової частини без поважних причин тривалістю понад один місяць.
Проте, вказана підозра не містить відомостей про її отримання підозрюваним, відповідно до норм передбачених КПК України.
Слід зазначити, що матеріали клопотання містять копії повісток про виклик ОСОБА_4 до прокуратури, які направлялися за зареєстрованим місцем проживання останнього. Поряд з цим відомостей про отримання таких матеріали клопотання не містять.
Крім того, зі змісту повісток про виклик ОСОБА_4 до прокуратури встановлено, що до прокуратури викликають підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 407 КК України, тоді як згідно повідомлення про підозру, ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 407 КК України.
Також, до матеріалів клопотання додано копії викликів ОСОБА_4 , що підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 407 КК України, про необхідність його явки до Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону.
Останнє такий виклик датовано 10.05.2022, разом із тим, згідно інформації щодо надсилання рекомендованого листа із повідомлення, лист з викликом ОСОБА_4 не вручено під час доставки: інші причини. Відомості надані станом на 18.05.2022 року. Які причини невручення повідомлення не зазначено.
Таким чином, вказане дає підстави для єдиного висновку про те, що матеріалами клопотання жодним чином не підтверджено факт отримання ОСОБА_4 , повісток про виклик його до прокуратури, так само як відсутнє підтвердження про вручення йому повідомлення про підозру. Відтак, слідчий суддя вважає, що прокурором не доведено факту того, що підозрюваному відомо про те що на даний час, стосовно нього складено підозру у кримінальному провадженні, за № 42014070210000034 від 03.02.2015, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 407 КК України.
Таким чином, з долучених до клопотання матеіралів не надається можливим встановити, що підозрюваний був у встановленому порядку повідомлений про виклик до слідчого, про необхідність його якви до прокуратури, для проведення процесуальних дій (підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом) та не з'явився без поважних причин, а також вказують на те, що слідчим, у відповідності до вимог КПК України вживались заходи щодо встановлення місцезнаходження ОСОБА_4 , та забезпечення його явки.
Наявні в матеріалах клопотання копії повідомлень, поштові відомості про направлення (з відміткою про не вручення поштової кореспонденції) не може бути, в розумінні наведених норм КПК України, підтвердженням того, що ОСОБА_4 , було відомо як про оголошення підозри, так і про виклик його до прокуратури. Окрім того, з матеріалів клопотання, не надається можливим встановити,те які саме заходи, у рамках вказаного кримінального провадження, та чи вживалися взагалі, з метою встановлення місця перебування ОСОБА_4 .
З огляду на наведене, клопотання не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст.188, 189, 309, 392, 395, 492 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014070210000034 від 03.02.2015, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 407 КК України, про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня її проголошення.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1