Постанова від 20.05.2022 по справі 308/221/22

Спарва№ 308/221/22

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2022 м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бедьо В.І., за участю представника Закарпатської митниці Селеш О.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи про порушення митних правил відносно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце народження - Україна, Івано-Франківська об., Тисменицький район, с. Павлівка; місце роботи - тимчасово не працює; місце проживання - АДРЕСА_1 ; закордонний паспорт - НОМЕР_1 від 07.12.2017 року; орган, що видав - 2601 , за ст.472 МК України, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до змісту протоколу про порушення митних правил № 2017/30500/21 від 28.11.2021 року 28.11.2021 року о 08 год. 50 хв. в зону митного контролю на ділянку «В'їзд» митного поста «Тиса» Закарпатської митниці заїхав автомобіль марки «Mercedes-Benz», моделі «Sprinter 318 CDI», реєстраційний номерний знак України НОМЕР_2 з причепом марки «Сантей», моделі «1500-01» реєстраційний номерний знак України НОМЕР_3 під керуванням громадянина України ОСОБА_1 , що повертався з Італії (м. Рим) додому в Україну, де перебував у приватних справах.

Формою проходження митного контролю гр. України ОСОБА_1 обрав порядок проходження митного контролю по каналу “червоний коридор”.

Громадянину України ОСОБА_1 було запропоновано заповнити митну декларацію, в якій він вказав свої паспортні дані, відомості про транспортний засіб та наявність у нього багажу 60 місць з одягом та додатковими речами до одягу, взуття вживаними несортованими загальною вагою 600 кг.

При усному опитуванні гр. України ОСОБА_1 підтвердив відомості, вказані ним у митній декларації, та заперечив наявність будь-яких інших товарів, в тому числі таких, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено.

В ході митного контролю зазначеного транспортного засобу та речей громадянина України ОСОБА_1 , був виявлений не вказаний в митній декларації та не заявлений при усному опитуванні товар іноземного виробництва, а саме: одяг новий жіночий «ICE PLAY», торговельної марки «GILMAR» в кількості 31 штука. Згідно інформації, отриманої з мережі Інтернет, загальна вартість виявленого товару перевищує п'ятсот євро. Вартість виявлених товарів потребує додаткової оцінки із залученням спеціаліста-експерта.

Вищезазначений товар знаходився в салоні і був поміщений у двох сумках. Доступ до виявленого товару нічим не утруднювався.

Виявлені товари гр. України ОСОБА_1 не визнав своєю власністю. Згідно пояснення ОСОБА_1 вищезазначені товари він перевозив з Італії (м. Чизена) в Україну (м. Івано-Франківськ) на прохання незнайомої йому громадянки. Вилучені товари потребують додаткової оцінки із залученням спеціаліста-експерта.

Таким чином, гр.України ОСОБА_1 не заявив за встановленою формою точних відомостей про переміщувані ним через митний кордон України товари, які в даній кількості підлягають обов'язковому письмовому декларуванню та оподаткуванню.

Зазначені дії мають ознаки порушення (порушень) митних правил, передбаченого (передбачених) статтею 472 Митного кодексу України.

Представник Закарпатської митниці у судовому засіданні просив притягнути гр. України ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 472 МК України та застосувати відносно останнього адміністративне стягнення передбачене санкцією вказаної статті.

ОСОБА_1 та його захисник Андрейчук О.М. у судове засідання не з'явилися, однак подали до суду клопотання про розгляд справи без їх участі. Також просили врахувати письмові пояснення до протоколу від 20.05.2022 року. Так, у вказаних письмових поясненнях сторона захисту заперечує наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 472 МК України та просить закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУПАП у зв'язку з відсутністю в його діх події та складу адміністративного правопорушення, а вилучені згідно протоколу товари повернути ОСОБА_1 або його уповноваженому представнику. Зокрема, послався на те, що реальна вартість вилученого товару є значно нижчою, аніж та, яка зазначена у Висновку митної служби та не перевищує еквівалент 500 євро. Реальна вартість товару підтверджується належними доказами-квитанціями. Вказані квитанції були відсутні в ОСОБА_1 під час складення відносно нього Протоколу, тому довести їх реальну вартість на момент його складення він не міг. Стороною захисту також надано суду квитанцію від 20.11. 2021 року (Invoise №234417), згідно якого вартість вилученого товару становила 398 євро. Таким чином сторона захисту вказує, що оскільки вартість незадекларованого товару не перевищує еквівалент 500 євро, вказані товари не підлягали обов'язковому декларуванню, відповідно в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення за ст. 472 МК України.

Заслухавши думку представника Закарпатської митниці, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, приходжу до наступного висновку.

У відповідності до ч.2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Стаття 9 КУпАП вказує, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За положеннями п.3 ч.1 ст.8 МК України, державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості.

Згідно ст.458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

У відповідності до ст. 251, ч.1ст.495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.486 Митного кодексу України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

За змістом ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Аналогічні вимоги також закріплені в ст.489 МК України.

Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення. Склад правопорушення це сукупність названих у законі ознак, за наявності яких небезпечне і шкідливе діяння визнається конкретним правопорушенням. Такі ознаки мають об'єктивний і суб'єктивний характер. Тобто при складанні протоколу про порушення митних правил, інспектором митниці повинні бути враховані ознаки складу правопорушення та відповідати диспозиції статті до якої притягується, особа за порушення митних правил. У іншому випадку відсутність однієї із ознак складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до відповідальності.

Як встановлено Митним кодексом України до адміністративної відповідальності за вчинення порушення митних правил, передбаченого ст. 472 МК України, притягуються особи, які здійснили недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Таким чином, основним безпосереднім об'єктом є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України, які підлягають обов'язковому декларуванню.

Об'єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи, яка полягає в незаявленні за встановленою формою точних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби, що підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Суб'єктивна сторона передбачає наявність прямого умислу, тобто винний у скоєнні правопорушення чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України з порушенням встановленого порядку чи вивезти з України.

Відповідно до ч.1 та ч.7 ст.257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до матеріалів адміністративної справи, на думку митного органу, дії особи полягали в порушенні процедури декларування та недекларування за встановленою формою, передбаченою ст. 257 МК України, точних відомостей про наявність та кількість товару, що підлягає обов'язковому декларуванню.

При цьому, суддя вважає, що при складанні протоколу про порушення митних правил, митним органом не були враховано наступні обставини.

Підставою для складення протоколу про порушення митних правил стала митна декларація подана 28.11.2021 року гр. ОСОБА_1 .

Як вбачається з зазначеної митної декларації ОСОБА_1 задекларував одяг та додаткові речі до одягу, взуття особистого використання, вживані, несортовані, іноземного виробництва.

У матеріалах справи знаходиться висновок №1420003800-0391 від 23.12.2021 року, складений експертами Закарпатського відділу експертиз та досліджень, відповідно до якого вартість переміщуваного ОСОБА_1 товару, складає 204700,50 грн., який представник Закарпатської митниці просить взяти до уваги.

Однак, згідно з долученими представником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності доказів, а саме первинних документів наданих власником товарів ОСОБА_1 , вбачається, що вартість товару складає 398 Євро.

Відповідно до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ст. 65 МК України, митною вартістю товарів, що ввозяться в Україну відповідно до митних режимів, відмінних від режиму імпорту, є ціна товару, зазначена у рахунку-фактурі чи рахунку-проформі.

Відповідно до ст. 368 МК України, для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів.

На підставі наведеного, суддя, вирішуючи питання про вартість товарів, які ввозились на митну територію України громадянином ОСОБА_1 , керуючись положеннями ст. 62 Конституції України, бере до уваги первинний документ, наданий власником товарів ОСОБА_1 , зокрема квитанцію від 20.11. 2021 року (Invoise №234417), згідно якого вартість вилученого товару становила 398 євро, тобто у розмірі меншому, ніж 500 Євро.

Суддя важає, що надані ОСОБА_1 та досліджені в судовому засіданні вищезазначені докази є належними та допустимими.

Митний кодекс України містить розділ XII «Особливості пропуску та оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України громадянами».

Умови ввезення (пересилання) громадянами товарів на митну територію України визначені статтею 374 Митного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 374 Митного кодексу України товари (за винятком підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення, та товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, не підлягають письмовому декларуванню (за винятком товарів, на які відповідно до статті 197цього Кодексу встановлено обмеження щодо переміщення громадянами через митний кордон України, і випадків, передбачених частиною другою цієї статті) та не є об'єктами оподаткування митними платежами.

Згідно з частиною другою статті 374Митного кодексу України норма частини першої цієї статті застосовується у разі, якщо особа, яка ввозить товари на митну територію України, в'їжджає в Україну не частіше одного разу протягом однієї доби. З метою забезпечення дотримання цієї умови посадові особи органів охорони державного кордону, які здійснюють паспортний контроль у пунктах пропуску через державний кордон України, безпосередньо в процесі здійснення такого контролю інформують посадових осіб органів доходів і зборів про громадян, які в'їжджають в Україну частіше одного разу протягом однієї доби. У разі якщо товари в обсягах, що не перевищують обмежень, встановлених у частині першій цієї статті, ввозяться на митну територію України особою, яка в'їжджає в Україну частіше одного разу протягом однієї доби, такі товари підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, з поданням документів, які видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів, та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України.

Як встановлено судом, оскільки гр. України ОСОБА_1 ввозив речі вартістю, яка не перевищує норми, встановлені частиною першою статті 374 Митного кодексу України, то останній і не був зобов'язний декларувати переміщуваний ним товар.

Наведене свідчить про відсутність у ОСОБА_1 умислу на вчинення правопорушення, як і відсутні докази того, що він намагався навмисно чи з необережності перемістити товари через митний кордон України з порушенням положень чинного законодавства.

Доводи представника Закарпатської митниці про незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товари, які підлягають обов'язковому письмовому декларуванню (в даному випадку вилучених товарів), є безпідставними, оскільки, із врахуванням вимог ч.1 ст. 374 МК України у гр. України ОСОБА_1 не виникало обов'язку декларувати товар з урахуванням його вартості, яка не перевищує визначені законом 500 євро.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, притягнення особи до адміністративної відповідальності розцінюється як «кримінальне обвинувачення», оскільки адміністративні правопорушення мають ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції. Таку позицію висловив Європейський суд з прав людини в рішенні по справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року.

Згідно ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Беручи до уваги, що в матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достовірні докази, які у своїй сукупності, поза розумним сумнівом, доводять наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, то вказана справа підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, відсутня.

Відповідно до ст. 527 МК України у справі про порушення митних правил орган доходів і зборів або суд (суддя), що розглядає справу, виносить одну з таких постанов: 1) про проведення додаткової перевірки; 2) про накладення адміністративного стягнення; 3) про закриття провадження у справі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, враховуючи вищезазначене, приходжу до висновку, що провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 слід закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, а товар, вилучений згідно протоколу про порушення митних правил №2017/30500/21 від 28.11.2021 року слід повернути ОСОБА_1 або його представнику за дорученням.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, ст.ст. 198, 222, 335, 472, 528 МК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 472 МК України, на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Товари, вилучені відповідно до протоколу про порушення митних правил №2017/30500/21 від 28.11.2021 року, а саме:

1.Куртки жіночі «ICE PLAY», текстильні з синтетичних волокон, (100 % - поліамід), білого кольору, торговельної марки «GILMAR», арт. P21IU2M J0116402, країна виробництва - Китай.2 штуки

2.Куртки жіночі «ICE PLAY», текстильні з синтетичних волокон, (100 % - поліамід), білого кольору, торговельної марки «GILMAR», арт. P21IU2M J0516403, країна виробництва - Китай.2 штуки

3.Куртки жіночі «ICE PLAY», текстильні з синтетичних волокон, (100 % - поліестр), комбінованих кольорів, торговельної марки «GILMAR», арт. P21IU2M J0616405, країна виробництва - Китай.3 штуки

4.Куртки жіночі двосторонні «ICE PLAY», текстильні з синтетичних волокон, (100 % - поліестр), комбінованих кольорів, торговельної марки «GILMAR», арт. P21IU2M J0426406, країна виробництва - Китай.4 штуки

5.Светр з каптуром жіночий «ICE PLAY», трикотажний з бавовни, (100 % - бавовна), салатового кольору, торговельної марки «GILMAR», арт. P21IU2M E071P450, країна виробництва - Греція.1 штука

6.Светр жіночий «ICE PLAY», трикотажний з штучних волокон, (59 % - віскоза, 23%- поліестр, 9%-акрил, 9 %- вовна), різнокольоровий, торговельної марки «GILMAR», арт. P21IU2M А0139011, країна виробництва - Китай.3 штуки

7.Светр жіночий «ICE PLAY», трикотажний з бавовни, (100%- бавовна), різнокольоровий, торговельної марки «GILMAR», арт. P21IU2M E091P451, країна виробництва - Греція.4 штуки

8.Штани жіночі «ICE PLAY», трикотажні, (45%- акрил, 45%- вовна, 6% - металізоване волокно, 4 % - поліамід), чорного кольору, торговельної марки «GILMAR», арт. P21IU2M АВ019009, країна виробництва - Китай.4 штуки

9.Штани жіночі «ICE PLAY», трикотажні, з бавовни (100 % - бавовна), синього кольору, торговельної марки «GILMAR», арт. P21IU2M B121P451, країна виробництва - Греція.4 штуки

10.Штани жіночі «ICE PLAY», трикотажні, з бавовни (100 % - бавовна), комбінованого кольору, торговельної марки «GILMAR», арт. P21IU2M B111P451, країна виробництва - Греція. 4 штуки

повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 або його представнику за дорученням.

На постанову може бути подана апеляційна скарга на протязі десяти днів з дня її винесення до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду В.І. Бедьо

/

Попередній документ
104552605
Наступний документ
104552607
Інформація про рішення:
№ рішення: 104552606
№ справи: 308/221/22
Дата рішення: 20.05.2022
Дата публікації: 02.06.2022
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Справи про порушення митних правил, які підлягають розгляду в судовому порядку; Митний кодекс 2012 р.; Недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (06.01.2022)
Дата надходження: 06.01.2022
Предмет позову: ст. 472 МКУ
Розклад засідань:
26.12.2025 07:40 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
26.12.2025 07:40 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
26.12.2025 07:40 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
26.12.2025 07:40 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
26.12.2025 07:40 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
26.12.2025 07:40 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
26.12.2025 07:40 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
26.12.2025 07:40 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
26.12.2025 07:40 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
17.02.2022 13:45 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
21.09.2022 14:30 Закарпатський апеляційний суд