Справа № 308/8857/16-ц
2/308/672/22
31 травня 2022 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд в складі:
головуючого судді - Малюк В.М.,
при секретарі судового засідання - Матіко Я.Ю.,
з участю поз ивачки ОСОБА_1 та її адвоката - Бачинської А.В.,
представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Мигальчич Л.А.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання частини будинковолодіння спільною сумісною власністю подружжя, виключення частини майна із складу спадкового майна, виділення частини майна в натурі та визнання права власності на частку майна,-
В провадженні Ужгородського міськрайонного суду перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання частини будинковолодіння спільною сумісною власністю подружжя, виключення частини майна із складу спадкового майна, виділення частини майна в натурі та визнання права власності на частку майна.
В підготовчому судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Бачинська А.В. позовні вимоги з викладеними мотивами підтримала повністю та просила призначити справу до судового розгляду, у разі задоволення заявлених нею клопотань. Просила також вирішити заявлені нею клопотання, зокрема:
1.клопотання про забезпечення позову, шляхом накладення арешту, заборони відчуження, наступних об'єктів нерухомості: житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки з кадастровим номером 2124880301:03:002:0024. Клопотання мотивне тим, що із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, слідує що на вказане майно, яке є предметом спору, існує обтяження, невідомого походження, що несе обґрунтовані ризики зміни власника майна, що унеможливить у подальшому виконання можливого рішення суду.
2.клопотання про забезпечення доказів, зокрема: витребування з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області копії пенсійної справи покійної ОСОБА_3 та інформації про отриману нею пенсію за період з 1996 по 2009 р.р. включно.
3.клопотання про виклик в судове засідання свідків: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16
4.клопотання про витребування з архіву суду матеріалів справи №308/1441/13-ц та справи №2-132/97.
5.клопотання про витребування з КП «Ужгородське районне бюро технічної інвентаризації нерухомого майна», матеріалів інвентарної справи на будинок, що розташований в АДРЕСА_1 .
Позивачка ОСОБА_1 в підготовчому судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила призначити справу до судового розгляду. Щодо заявлених клопотань підтримала думку свого представника.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Мигальчич Л.А. в підготовчому судовому засіданні просила призначити справу до судового розгляду. Щодо заявлених представником позивача клопотань, то заперечила проти задоволення таких, вважаючи їх безпідставними, необґрунтованими та такими, які вцілому не стосуються предмету доказування.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши заявлені сторонами клопотання та матеріали справи з приводу тих питань, що вирішуються судом в порядку ч.2 ст. 197 ЦПК України, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, уточнення позовних вимог та складу учасників судового процесу, з'ясування заперечень проти позовних вимог, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів, вирішення відводів, визначення порядку розгляду справи, вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Під час проведення підготовчого судового засідання судом визначено предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників судового процесу, визначено обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрані відповідні докази, визначено порядок розгляду справи, а також вчинено інші дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Представником відповідача адвокатом Мигальчич Л.А. подано відзив на позов.
Згідно п. 15 ч.2 ст. 197 ЦПК України у підготовчому судовому засідання суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декілька судових засідань у разі складності справи) для розгляду справи по суті.
За результатами підготовчого засідання у відповідно до ч.2 ст.200 ЦПК України суд постановляє ухвалу про: залишення позовної заяви без розгляду, закриття провадження у справі, закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Судом проведено підготовчі дії, які необхідні для забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті та які є достатніми для закриття підготовчого провадження і призначення судового засідання для розгляду справи.
Враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги, що спір між сторонами не врегульовано, суд приходить до висновку про необхідність закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Під час підготовчого судового засідання, суд в силу вимог ст. 197 ЦПК України, також вирішує питання: про виклик свідків, про забезпечення позову, про забезпечення доказів, про витребування доказів, тощо.
Що стосується заявлених позивачем клопотань, то суд приходить до наступного висновку.
1.Що стосується клопотання про забезпечення позову, шляхом накладення арешту, заборони відчуження, наступних об'єктів нерухомості: житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 та земельної ділянки з кадастровим номером 2124880301:03:002:0024, то слід зазначити наступне.
Так, адвокат як на підставу для забезпечення позову посилається на те, що предметом позовної вимоги у даній справі є визнання частини домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 , об'єктом спільної сумісної власності подружжя, що у випадку задоволення позовних вимог зумовить зміну режиму власності вказаного домоволодіння. Однак із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, слідує що на вказане майно, яке є предметом спору, існує обтяження, невідомого походження, що несе обґрунтовані ризики зміни власника майна, що унеможливить у подальшому виконання можливого рішення суду. Тому, для запобіганню неконтрольованого відчуження будинку і просить вжити заходи до забезпечення позову.
Вивчивши доводи поданої заяви про забезпечення позову, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що заява не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Звернення з позовом до суду за захистом порушених прав, інтересів фізичних осіб та юридичних осіб, а також свобод фізичних осіб є одним із способів судового захисту.
Інститут забезпечення позову при цьому, дає можливість суду до ухвалення рішення по суті вжити заходів щодо забезпечення заявленого позову у певних визначених випадках, враховуючи чітко визначені підстави.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості заявленого клопотання, суд зазначає, що інститут забезпечення позову регламентовано статтями 149 - 151 ЦПК України, які встановлюють підстави для вжиття заходів забезпечення позову, а також способи забезпечення позову в цивільному процесі. Наявність такого інституту є однією з гарантій виконання рішення суду і спрямована на дотримання норми щодо обов'язковості до виконання судових рішень, встановленої нормами Конституції України.
Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, до вирішення справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду. Це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За загальним правилом, заявник зобов'язаний довести наявність підстав для забезпечення позову, надавши відповідні докази.
Відповідно до п.п.1,2 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема: шляхом накладенням арешту на майно та забороною вчиняти певні дії.
Згідно ч.6 ст.153 ЦПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ч.10 ст. 150 ЦПК України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Що стосується вимоги позивача про забезпечення позову, суд виходить з наступного.
Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року за №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Забезпечення позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Значення цього інституту полягає в тому, що ним захищаються права позивача у разі несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, продати чи знищити його та з метою попередження інших потенційних труднощів, що виникають під час реалізації рішення суду у конкретній справі.
Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Тобто, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Як слідує зі змісту поданої заяви, заявляючи про необхідність застосування заходів забезпечення позову, позивач зазначає, що із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, слідує що на вказане майно, яке є предметом спору, існує обтяження, невідомого походження, що несе обґрунтовані ризики зміни власника майна, що унеможливить у подальшому виконання можливого рішення суду.
Суд, вивчивши надані позивачем докази, дійшов висновку, що між сторонами дійсно виник спір, але доказів існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову суду не надано.
Суд вважає, що доводи позивача ґрунтуються виключно на припущенні, при цьому ризик невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову недоведений.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість зміни власника майна чи ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Наявність ризику вчинення будь-якою особою дій, які в подальшому зможуть призвести до неможливості виконання відповідного судового рішення, має бути не ілюзорним, а підтверджуватись доказами, які б давали сторонньому незалежному спостерігачу зробити висновок про реальність такого ризику.
Натомість позивачем не надано суду жодного належного доказу того, що існує ризик зміни власника майна.
Таким чином, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних доказів, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою та непідтвердженою належними доказами, які дають підстави вважати, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
2.Що стосується клопотання про забезпечення доказів, шляхом витребування з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області копії пенсійної справи покійної ОСОБА_3 та інформації про отриману нею пенсію за період з 1996 по 2009 р.р. включно, то слід зазначити наступне.
Питання про забезпечення доказів регулюється параграфом 8 ЦПК України.
Так, відповідно до ч.1 ст. 116 ЦПК України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Відповідно до ст. 117 ЦПК України у заяві про забезпечення доказів зазначається: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) іншої сторони (сторін), якщо вона відома заявнику, а також якщо відомі відомості, що її ідентифікують: її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти; 4) докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; 5) обґрунтування необхідності забезпечення доказів; 6) спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази; 7) перелік документів, що додаються до заяви.
Так, всупереч наведеній процесуальній нормі права, позивачем у поданій заяві не зазначено: обставин, для доказування яких необхідний такий доказ, а також обґрунтування необхідності забезпечення доказів.
Згідно ч.4 ст. 117 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення доказів подано без додержання вимог цієї статті, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
З огляду на викладене та зважаючи на те, що подана позивачем заява не відповідає вимогам ч.1 ст. 117 ЦПК України, суд приходить до висновку, що така в силу вимог ч.4 ст.117 ЦПК України, підлягає поверненню позивачу.
3.Що стосується заявленого позивачем клопотання про виклик в судове засідання свідків: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , то таке суд вважає безпідставним, оскільки як слідує з тексту рішення суду від 28.07.2014 року, у справі №308/14441/13-ц, яке набрало законної сили, частина вказаних свідків допитувалася в ході судового розгляду та показам таких була надана відповідна правова оцінка, в той час, як на вказане рішення, сторони посилаються як на належний та допустимий доказ по справі. Крім цього, враховуючи предмет доказування у даній справі, суд не вбачає за доцільне проводити допит свідків, переоцінюючи наявні в матеріалах справи докази.
4.5Що стосується заявлених позивачем клопотань про витребування з архіву суду справ: №308/1441/13-ц та №2-132/97, а також з КП «Ужгородське районне бюро технічної інвентаризації нерухомого майна», матеріалів інвентарної справи на будинок, що розташований в АДРЕСА_1 , то суд вважає такі також безпідставними, оскільки у позивача відсутні будь-які труднощі у доступі до вказаних матеріалів та наявних у них доказів, що і не заперечив представник позивача у судовому засіданні, а відповідно до вимог ст.13, ч.1 ст. 84 ЦПК України, суд лише сприяє учаснику справи у збиранні доказів, не здійснюючи дій по їх самостійному збиранню. За таких обставин, вказані клопотання є безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст.84,116,117,150,153,189,196,-198, 200, 260,353 ЦПК України, суд,-
Закрити підготовче провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання частини будинковолодіння спільною сумісною власністю подружжя, виключення частини майна із складу спадкового майна, виділення частини майна в натурі та визнання права власності на частку майна.
Призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 13 год. 10 хв., 14.06.2022 року в приміщенні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області (м. Ужгород, вул. Загорська, 53), з викликом учасників справи.
В задоволенні клопотання адвоката Бачинської А.В. про забезпечення позову - відмовити.
В задоволенні клопотання адвоката Бачинської А.В. про витребування доказів - відмовити.
В задоволенні клопотання адвоката Бачинської А.В. про виклик свідків - відмовити.
Клопотання адвоката Бачинської А.В. про забезпечення доказів - повернути позивачу, на підставі ч.4 ст. 117 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Апеляційну скаргу на ухвалу суду, в частині відмови у забезпеченні позову може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 31.05.2022 року.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду В.М. Малюк