Справа № 260/2479/21
20 травня 2022 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
під головуванням судді Іванова А.П.,
при секретарі судових засідань Боті О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород матеріали адміністративної справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ужгородської міської ради про скасування рішень,
встановив:
15.06.2021 позивачка ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача виконавчого комітету Ужгородської міської ради, в якому просить:
1) Скасувати рішення комісії з безпеки дорожнього руху та координації роботи автотранспорту виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 02.06.2021 (протокол № 80) щодо звернення на ім'я міського голови м. Ужгород мешканок будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
2) Скасувати рішення (постанову) адміністративної комісії при виконавчому комітеті Ужгородської міської ради від 03.06.2021 щодо адміністративного правопорушення здійсненого головою ОСББ «Сечені» ОСОБА_2 та зобов'язати адміністративну комісію при виконавчому комітеті Ужгородської міської ради адміністративну справу щодо ОСОБА_2 переглянути.
19.10.2021 ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду постановлено провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ужгородської міської про скасування рішень закрити в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення комісії з безпеки дорожнього руху та координації роботи автотранспорту виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 02.06.2021, оформлене протоколом № 80, яким комісія не заперечила щодо облаштування 3-ох паркувальних місць у дворі будинку АДРЕСА_1 за власний рахунок.
19.10.2021 ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду постановлено адміністративну справу №260/2479/21 передати на розгляд до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.
15.11.2021 прийнято до розгляду вищевказаний адміністративний позов.
Позивачка обґрунтовує позовну вимогу про скасування постанови адміністративної комісії при виконавчому комітеті Ужгородської міської ради від 03.06.2021 про притягнення голови ОСББ «Сечені» ОСОБА_2 за вчинене правопорушення тим, що під час розгляд протоколу голова комісії Андріїв Б.Є. порушив Положення про адміністративну комісію ВК УМР п.п. 2.11, 3.3, 3.5, 3.7, 3.8, 3.9, 3.12, 3.15, а адміністративна комісія повинна була по іншому, аніж здійснила 03.06.2022, розглядати протокол про адміністративне правопорушення від 28.04.2022 щодо голови ОСББ «Сечені» ОСОБА_2 .
В судове засідання позивачка не з'явилася, від її представника - адвоката Галамби М.В. надійшла заява від 20.05.2022 про розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити такі в повному обсязі.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, в матеріалах справи наявний відзив від 09.08.2021, де висловлена позиція виконавчого комітету Ужгородської міської ради, який не визнає заявлені позовні вимоги.
Підстав для відкладення розгляду справи, або оголошення перерви, суд не вбачає. З огляду на неявку учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, ознайомившись із позицією учасників справи, приходить до наступного висновку.
Постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Ужгородської міської ради №20.02-03/165 від 03.06.2021 за результатами розгляду протоколу №1009, складеним за ознаками правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП щодо ОСОБА_2 , 1976 р.н., голови ОСББ «Сесені 35» встановлено, що остання 28.04.2021 о 10 год. 30 хв. організувала складування будівельних матеріалів, а саме щебеню на зеленій зоні навпроти будинку АДРЕСА_1 , чим порушила правила благоустрою м. Ужгорода (пп. 1 п. 6.2.14). Вказано, що зазначеними діями ОСОБА_2 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 152 КУпАП. На підставі викладено адміністративна комісія постановила накласти на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у вигляді штрафу 850 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
З оскаржуваної постанови видно, що така постановлена щодо ОСОБА_2 , 1976 р.н., якою як головою ОСББ «Сечені 35» допущено порушення пп. 1 п. 6.2.14 Правила благоустрою м. Ужгорода, а відтак вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ст. 152 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення та з оскаржуваної постанови не вбачається, що позивачка наділена правом на оскарження вказаного рішення суб'єкта владних повноважень, так як не є ані прокурором, ані особою, щодо якої її винесено, ані потерпілим.
Разом з тим відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ст. 6 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.
За змістом ст. 2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
В контексті завдань адміністративного судочинства, визначених ст. 2 КАС України звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Тому особа повинна довести (а суд - встановити), що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.
Згідно із ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Згідно з висновку Верховного Суду, сформованому у постанові від 23 листопада 2018 року у справі № 296/10121/17 неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.
Якщо ж таке право порушеним не є, то, відповідно, воно не може бути захищеним (поновленим) судом, а тому відсутність порушеного права є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.
В розглядуваному позові відсутнє обґрунтування негативного впливу оскаржуваного рішення на конкретні реальні індивідуально виражені права, свободи чи інтереси позивачки.
За змістом п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України зазначається, що у позовній заяві повинно бути обґрунтовано порушення оскаржуваним рішенням, дією чи бездіяльністю прав, свобод або інтересів позивача.
В якості наявного порушеного права у межах спірних правовідносин позивачка зазначає, що головою адміністративної комісії при розгляду протоколу щодо голови ОСББ «Сечені 35» ОСОБА_2 було допущено порушення ряду пунктів п.п. 2.11, 3.3, 3.5, 3.7, 3.8, 3.9, 3.12, 3.15 Положення про адміністративну комісію при виконавчому комітеті Ужгородської міської ради.
Вказаними пунктами регламентовано зміст справи, заведеної адміністративною комісією, порядок розгляду справ про адміністративне правопорушення та порядок оскарження постанови.
Адміністративне судочинство спрямоване на справедливе вирішення судом спорів з метою захисту саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин.
Обов'язковою умовою визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень є доведеність позивачем порушених його прав та інтересів цим рішенням суб'єкта владних повноважень, тобто, обов'язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення його прав та інтересів з боку відповідача.
Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення. Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб'єктивне право особи та її юридичний обов'язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб'єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах. Для відновлення порушеного права у зв'язку із прийняттям рішення суб'єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав.
Порушення вимог Закону рішенням чи діями суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.
Звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.
Відсутність порушеного права та неправильний спосіб захисту встановлюються при розгляді справи по суті і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Позивачка не довела суду, яким чином допущення головою та/або членами комісії порушення згаданих вище пунктів Положення при розгляді протоколу, запровадженого щодо голови ОСББ «Сесені 35» ОСОБА_2 , зачіпає її права, свободи та інтереси як позивачки.
Більш того доводи позивачки про те, що «адміністративна комісія при ВС УМР повинна була по іншому, ніж здійснила 03.06.2022, розглядати протокол про адміністративне правопорушення від 28.04.2021 щодо голови ОСББ «Сечені» ОСОБА_2 » є абстрактними, голослівними та нічим не підтвердженими.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.
Відтак, враховуючи, що в ході судового розгляду не встановлено порушень прав позивача з боку відповідача, у зв'язку із прийняттям оскаржуваного рішення, суд відмовляє у скасуванні постанови адміністративної комісії при виконавчому комітеті Ужгородської міської ради №20.02-03/165 від 03.06.2021 про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП.
Відповідно до ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на вказане положення Закону та враховуючи, що вимога про зобов'язання адміністративної комісії при виконавчому комітеті Ужгородської міської ради переглянути адміністративну справу щодо ОСОБА_2 є похідною від вищевказаної, суд залишає таку без задоволення.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 06 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Керуючись ст. ст. 2, 9, 76, 77, 241-246, 255, 271, 272, 286 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну вимогу ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ужгородської міської ради про скасування рішення (постанови) адміністративної комісії при виконавчому комітеті Ужгородської міської ради від 03.06.2021 щодо адміністративного правопорушення, здійсненого головою ОСББ «Сечені» Юрченко Ю.В., та зобов'язання адміністративної комісії при виконавчому комітеті Ужгородської міської ради адміністративну справу щодо ОСОБА_2 переглянути залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду А.П. Іванов