Справа № 308/10604/21
3/308/5946/21
30 травня 2022 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Крегул М.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне порушення відносно голови Фермерського господарства «Коник» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.41 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №ЗК334/284/АВ/П/ПТ від 05.08.2021 року слідує, що інспекційним відвідуванням Фермерського господарства «Коник», с. Сторожниця, вул. Заводська, 13, встановлено, що за порушення строків розрахунку при звільненні ОСОБА_2 з 01.07.2019 року згідно наказу №26 від 01.07.2019 року не нарахований середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку 30.09.2019 року. Ти самим, головою Фермерського господарства «Коник» ОСОБА_1 порушено ч. 1 ст. 117 КЗпП України.
У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з'явився повторно, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом надіслання судових повісток про виклик до суду за адресою проживання вказаною в протоколі про адміністративне правопорушення. Відомості щодо часу та місця розгляду зазначеної справи розміщено на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: https://court.gov.ua/fair/sud0712. Таким чином, суд вжив усі можливі способи сповіщення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, тому суддя вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи приходить до наступного висновку.
За приписами статті 245 КУпАП завданням судді при розгляді справ про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, окрім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Диспозицією ч. 1 ст. 41 КУпАП передбачена відповідальність за Порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами - підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України "Про звернення громадян", або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю.
Згідно ч. 1 ст. 21 КЗпП України, трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Приписами ст. 24 цього Кодексу визначено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 38 КЗпП України передбачений порядок розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника.
У судовому засіданні встановлено, що згідно ату Управління держпраці у Закарпатській області № ЗК334/284/АВ від 05.08.2021 року слідує, що ОСОБА_2 прийнята на роботу в ФГ «Коник» робітницею з 22.09.2016 року згідно наказу №77 від 21.09.2016 року, з відрядною оплатою праці.
На підставі наказу № 4 від 16.02.2017 року звільнена за ст..38 КЗпП України з 16.02.2017 року.
Відповідно до наказу №24 від 03.04.2017 року ОСОБА_2 прийнята на роботу робітницею з 04.04.2017 року, з відрядною оплатою праці.
Згідно наказу №26 від 01.07.2019 року звільнена за ст.38 КЗпП України з 01.07.2019 року.
Відповідно до наданої довідки №002/280721 від 28.07.2021 року про нараховану та виплачену заробітну плату за період з 22.09.2016 року по 16.02.2017 року їй була нарахована заробітна плата на загальну суму 23565,00 грн., яка після всіх утримань була виплачена на загальну суму 18969,82 грн.
За період з 04.04.2017 року по 01.07.2019 року відповідно до наданої довідки №003/280721 від 28.07.2021 року була нарахована заробітна плата на загальну суму 294447,22 грн., яка після всіх утримань була виплачена на загальну суму 237029,96 грн.
Відповідно до наданої довідки про нарахований та виплачений дохід за листками непрацездатності за період з 26.04.2017 року по 27.06.2019 року ОСОБА_2 була нарахована допомога з тимчасової втрати працездатності на загальну суму 44678,20 грн. за 126 днів.
Згідно з ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Відповідно до ст. 117 цього Кодексу, В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Суддею встановлено, що компенсація за невикористані календарні дні щорічної відпустки за період роботи з 22.09.2016 року по 16.02.2017 року в сумі 5705,75 грн., була виплачена не в день звільнення, а лише 16.02.2018 року. Компенсація за невикористані календарні дні щорічної відпустки за період роботи з 04.04.2017 року по 01.07.2019 року в сумі 12632,67 грн. була виплачена також не в день звільнення, а лише 30.09.2019 року.
Обставини невчасної виплати вказаних компенсацій також не заперечуються і самим гр. ОСОБА_1 у його письмових поясненнях від 05.08.2021 року, наявних в матеріалах справи (а.с. 14-16).
Також встановлено, що бухгалтерією ФГ «Коник» за порушення строків проведення розрахунку при звільненні ОСОБА_2 не нарахований середній заробіток.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З урахуванням наведено суддя приходить до переконання про наявність у діях гр. ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення №ЗК334/284/АВ/П/ПТ від 05.08.2021 року, акту Управління держпраці у Закарпатській області № ЗК334/284/АВ від 05.08.2021 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 05.08.2021 року, іншими матеріалами справи.
Наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому, в своїй сукупності підтверджують обставини, встановлені в суді.
Відповідно до ч.2 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Таким чином, з моменту вчинення правопорушення згідно протоколу складеного 01.08.2021року є період порушення строків розрахунку при звільненні з 01.07.2019рік по 30.09.2017р., та на момент розгляду справи сплив строк накладення адміністративного стягнення передбачений ст. 38 КпАП України.
Законодавче регулювання питання закриття провадження у справі про адміністративні правопорушення у зв'язку зі спливом строків накладення адміністративного стягнення здійснюється, зокрема, ст. 38, п. 7 ч 1 ст. 247 КУпАП.
Обставини, що виключають провадження по справі про адміністративне правопорушення визначені статтею 247 КУпАП. Відповідно до п. 7 цієї статті провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у звязку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Слід зазначити, що під строком розуміють тривалість часу, з початком перебігу або із спливом якого правові норми пов'язують настання певних юридичних наслідків.
Як вбачається зі змісту п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, законодавець передбачає такі правові наслідки спливу строку , як закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Приймаючи до уваги конкретні обставини справи, приходжу до висновку, що провадження по справі, підлягає закриттю в зв'язку зі спливом строку притягнення до адміністративної відповідальності на підставі п.7 ст.247 КпАП України.
Керуючись ст.cт. 38, 247,283-285КУпАП, суд,-
Громадянина Україи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.41 КУпАП
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП України.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подаються до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд, який виніс постанову.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду М.М. Крегул