30.05.2022 Справа №607/6671/22
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі, в приміщення зали судових засідань, клопотання слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , в рамках кримінального провадження № 12021211040000154 від 10 лютого 2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309, ч. 1, 2 ст. 317 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Золочів Львівської області, українки, громадянки України, із середньою освітою, одруженої, непрацюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої,
яка підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309, ч. 1, 2 ст. 317 КК України, -
До слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшло вказане клопотання, в якому слідчий просить застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб, з можливістю внесенням застави.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що слідчим відділом Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Тернопільській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021211040000154 від 10 лютого 2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.1 ст. 309, ч.1,2 ст.317 КК України.
На адресу СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області надійшов рапорт оперуповноваженого УБН в Тернопільській області ДБН ОСОБА_7 про те, що громадянка ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 займається незаконним збутом наркотичних речовин на території м. Тернополя споживачам наркотичних засобів за грошову винагороду.
Окрім цього, встановлено, що під час проведення досудового розслідування в межах кримінального провадження №12021211040000154, встановлено, що 21.01.2022 під час проведення обшуку по АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_4 було виявлено та вилучено наркотичні засоби та психотропні речовини.
Також, під час проведення досудового розслідування в межах кримінального провадження №12021211040000154, встановлено, що ОСОБА_4 , яка зареєстрованна за адресою: АДРЕСА_1 надала ОСОБА_8 та ОСОБА_9 приміщення зазначеної квартири для незаконного вживання наркотичних засобів та психотропних речовин.
Окрім цього, під час проведення досудового розслідування в межах кримінального провадження №12021211040000154, встановлено, що ОСОБА_4 , яка зареєстрованна за адресою: АДРЕСА_1 , повторно, надала ОСОБА_10 приміщення зазначеної квартири для незаконного вживання наркотичних засобів та психотропних речовин.
Також, під час проведення досудового розслідування в межах кримінального провадження №12021211040000154, встановлено, що ОСОБА_4 , яка зареєстрованна за адресою: АДРЕСА_1 , повторно, надала ОСОБА_11 приміщення зазначеної квартири для незаконного вживання наркотичних засобів та психотропних речовин.
В межах кримінального провадження № 12021211040000154, 30.05.2022 повідомлено про підозру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309, ч.ч. 1, 2 ст. 317 КК України, яка раніше судима: 18.01.2017 вироком Тернопільського міськрайонного судуза ч.1 ст. 70, ч.2 ст. 125, ч.1 ст. 185 КК України до покарання у виді 240 годин громадських робіт; 17.12.2021 вироком Тернопільського міськрайонного суду за ч.1 ст.185 КК України, до покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_4 покладених на неї процесуальних обов'язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Ризиком того, що ОСОБА_4 може вчинити інші кримінальні правопорушення є те, що підозрювана, раніше судима за вчинення умисних корисливих злочинів проти власності, не працює та не має постійного джерела доходу.
Також, слідчий просить врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, тяжкість покарання за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.1 ст.309, ч.1,2 ст. 317 КК України, відсутність у нeї постійного місця роботи та/або навчання, майновий стан, з урахуванням її репутації, віку та стану здоров'я, наявності судимостей.
Вищевикладене свідчить про неможливість запобігання наявним ризикам, які передбачені ч.1 ст.177 КПК України, забезпечення належного виконання підозрюваною процесуальних обов'язків та її належну поведінку, шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Обґрунтування неможливості запобігання ризику, застосуванням більш м'яких запобіжних заходів: застосування застави щодо ОСОБА_4 не є можливим, оскільки остання ніде не працює, не має постійного джерела доходів і перебуваючи на волі, може вчиняти нові злочини, та незаконно впливати на свідків; застосування домашнього арешту щодо ОСОБА_4 не є можливим, оскільки остання своєю поведінкою не вважає за необхідне виконувати покладені на неї обов'язки, що свідчить про небажання ставати на шлях виправлення, а також може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, враховуючи міру покарання, що може бути призначена за вчинене ним кримінальне правопорушення, з урахуванням вчинення даного злочину; застосування особистого зобов'язання та особистої поруки щодо ОСОБА_4 не є можливим, оскільки перебуваючи на волі, остання може ухилятися від явки до органів досудового розслідування та суду, а також може вчиняти нові злочини і, як зазначено вище, не дотримуватиметься виконання покладених на нього обов'язків, передбачених КПК України, останній своєю поведінкою не вважає за необхідне виконувати покладені на неї процесуальні обов'язки у інших кримінальних провадженнях, у яких останньому обрано саме такий вид запобіжного заходу.
З врахуванням вищенаведеного, слідчий просив клопотання задовольнити.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав з мотивів, у ньому наведених та просив його задовольнити.
Захисник підозрюваної - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечив з приводу задоволення клопотання та зазначив, що ризики заявлені слідчим у клопотанні та підтримані у судовому засіданні прокурором не підтвердженні належними доказами. Просив врахувати вказані обставини, особу підозрюваної та її процесуальну поведінку та змінити ОСОБА_4 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.
Підозрювана ОСОБА_4 підтримала доводи захисника.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши клопотання, додані до нього матеріали слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Нормами ч.1 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
За змістом ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані в ст. 178 КПК України.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).
Згідно ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан (ч. 1 ст. 178 КПК України).
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Тернопільській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021211040000154 від 10 лютого 2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.1 ст. 309, ч.1,2 ст.317 КК України.
30 травня 2022 року в межах кримінального провадження № 12021211040000154, повідомлено про підозру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309, ч.ч. 1, 2 ст. 317 КК України.
Слідчий, звертаючись із клопотанням про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а прокурор - при розгляді клопотання, довели наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309, ч.ч. 1, 2 ст. 317 КК України.
На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309, ч.ч. 1, 2 ст. 317 КК України, та повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
-протоколом огляду грошових коштів №1970/40-19/01-2021 від 03.12.2021;
-заявою ОСОБА_12 (анкетні дані змінено) від 03.12.2021;
-протоколом огляду покупця та вручення йому грошових коштів перед початком проведення опеативної закупки №1971/40-19/01-2021 від 03.12.2021;
-протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи №1993/40-19/01-2021 від 09.12.2021;
-протоколом про проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від №1972/40-19/01-202103.12.2021;
-протоколом вилучення №1996/40-19/01-2021від 03.12.2021;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_12 (анкетні дані змінено) від 06.12.2021;
-висновком експерта №СЕ-19/120-21/12557-НЗПРАП за результатами експертизи матеріалів, речовин та виробів від 14.12.2021;
-протоколом обшуку від 21.01.2022;
-протоколом огляду предмету від 24.01.2022;
-повідомленням за результатами перевірки слідів рук, відбитків пальців та долонь в Експертній млужбі МВС від 02.02.2022;
-висновком експерта №СЕ-19/120-22/4116-Д за результатами дактилоскопічної експертизи від 02.05.2022;
-висновком експерта №СЕ-19/120-22/1148-НЗПРАП за результатами експертизи матеріалів, речовин та виробів від 29.04.2022;
-висновком експерта №СЕ-19/120-22/1204-НЗПРАП за результатами експертизи матеріалів, речовин та виробів від 29.04.2022;
-протоколом огляду предмету від 26.01.2022;
-повідомленням за результатами перевірки слідів рук, відбитків пальців та долонь в Експертній млужбі МВС від 14.02.2022;
-висновком експерта №СЕ-19/120-22/4237-Д за результатами дактилоскопічної експертизи від 05.05.2022;
-висновком експерта №СЕ-19/120-22/1305-НЗПРАП за результатами експертизи матеріалів, речовин та виробів від 29.04.2022;
-висновком експерта №СЕ-19/120-22/1144-НЗПРАП за результатами експертизи матеріалів, речовин та виробів від 10.02.2022;
-висновком експерта №СЕ-19/120-22/1137-НЗПРАП за результатами експертизи матеріалів, речовин та виробів від 29.03.2022;
-висновком експерта №СЕ-19/120-22/1134-НЗПРАП за результатами експертизи матеріалів, речовин та виробів від 20.04.2022;
-висновком експерта №СЕ-19/120-22/1133-НЗПРАП за результатами експертизи матеріалів, речовин та виробів від 20.04.2022;
-висновком експерта №СЕ-19/120-22/1136-НЗПРАП за результатами експертизи матеріалів, речовин та виробів від 03.05.2022;
-висновком експерта №СЕ-19/120-22/1145-НЗПРАП за результатами експертизи матеріалів, речовин та виробів від 26.04.2022;
-висновком експерта №СЕ-19/120-22/1142-НЗПРАП за результатами експертизи матеріалів, речовин та виробів від 29.04.2022;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 01.02.2022;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 01.02.2022;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 26.01.2022;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 26.01.2022;
-повідомленням про підозру ОСОБА_4 від 30.05.2022.
Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності, слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів. Окрім цього, беззаперечних доказів, які б спростовували обґрунтованість підозри пред'явленої ОСОБА_4 , слідчому судді не надано.
При цьому, необхідно відзначити, що на даному етапі кримінального провадження стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку.
Відтак, слідчий суддя не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього заходу забезпечення кримінального провадження, одним із яких є запобіжний захід, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
З огляду на вищенаведене та беручи до уваги те, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309, ч.ч. 1, 2 ст. 317 КК України, слідчий суддя дійшов до висновку, що пред'явлена ОСОБА_4 підозра у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, є обґрунтованою.
Окрім наявної обґрунтованої підозри, слідчий суддя вважає, що на даний час існують ризики зазначенні у клопотанні слідчого, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Так, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, санкція яких передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років.
Слідчий суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Відтак, слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення, що такий ризик, має місце у даному випадку та усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину і розмір покарання, з метою уникнення відповідальності ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Крім того, підозрювана ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків, іншим чином перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенні досудового розслідування.
Слідчий суддя вважає, доведеним і ризик того, що ОСОБА_4 , перебуваючи під менш суворим запобіжним заходом може вчинити інші кримінальні правопорушення. Вказаний ризик підтверджується тим, що підозрювана, раніше судима за вчинення умисних корисливих злочинів, не має постійного джерела доходу, та офіційно не працевлаштована, а також, те, що ОСОБА_4 на шлях виправлення не стала та знову вчинила кримінальні правопорушення.
Відтак, не маючи законних джерел отримання доходів, що свідчить про небажання останньої ставати на шлях виправлення та схильність до протиправної поведінки. А тому, перебуваючи в подальшому на волі продовжує свою злочинну діяльність, тому це вказує про підвищену її суспільну небезпеку, як особи, що може продовжувати вчиняти й інші кримінальні правопорушення.
Відтак, слідчий суддя дійшов до висновку, що стороною обвинувачення доведено, що у даному кримінальному провадженні з метою виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, а також, запобігання спробам вчинити дії, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є необхідним застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу.
Згідно з вимогами ст.198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Слідчий суддя вважає, що підстави і обставини, які зазначені в клопотанні слідчого, є достатньо обґрунтованими, а прокурор в повному обсязі довів, що обмеження права підозрюваного на свободу є виправданим.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу та, що запобіжний захід у виді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваною процесуальних обов'язків та зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
На переконання слідчого судді, такий висновок узгоджується з вимогами ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, так як тримання підозрюваної ОСОБА_4 під вартою з наведених підстав виправдане існуванням суспільного інтересу на забезпечення належного досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо тяжкого кримінального правопорушення.
Вивченням особи ОСОБА_4 встановлено, що остання уродженка м. Золочів Львівської області, українка, громадянка України, із середньою освітою, одружена, непрацююча, зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судима: 18.01.2017 вироком Тернопільського міськрайонного суду за ч.1 ст. 70, ч.2 ст. 125, ч.1 ст. 185 КК України до покарання у виді 240 годин громадських робіт; 17.12.2021 вироком Тернопільського міськрайонного суду за ч.1 ст.185 КК України, до покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень, що свідчить про те, що підозрювана ОСОБА_4 не має сталих соціальних зв'язків.
Також, клопотання сторони захисту щодо зміни підозрюваній ОСОБА_4 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт до задоволення не підлягає, оскільки беручи до уваги характер вчинених кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винною у вчиненні кримінальних правопорушень, наявність ризиків та реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваної, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, слідчий суддя вважає, що застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, не зможе попередити ризики, визначені у ст.177 КПК України.
За встановлених обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого є обґрунтоване і доведене, а застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в даному випадку відповідатиме обставинам вчинених кримінальних правопорушень і на даному етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовує таке втручання у право підозрюваної на особисту свободу та недоторканість. Обставин, які б вказували на неможливість утримування ОСОБА_4 під вартою, не встановлено.
Згідно ч. 4 ст. 196 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом.
Відповідно вимогам, визначених ч. 1 та ч. 3 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження тримання під вартою, не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Таким чином, строк тримання під вартою обмежується строком досудового розслідування і виключень з цього не має.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
Згідно з матеріалами доданих до клопотання вбачається, що підозрювану ОСОБА_4 не було затримано у відповідності до ст. 208 КПК України, відтак тримання під вартою обчислюється з 30.05.2022.
Відтак, саме з 30.05.2022 слід виходити при обрахуванні строку тримання під вартою.
У зв'язку із наведеним, клопотання слідчого слід задовольнити частково, застосувавши до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 58 днів.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відтак, при визначенні ОСОБА_4 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя враховує положеннями ст.ст. 182, 183 КПК України.
Враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень, матеріальний стан підозрюваної, тяжкість правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зможе забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на неї обов'язків.
Слідчий суддя також враховує, що метою застави має бути забезпечення процесуальних обов'язків і попередження ризиків, а не штрафна чи каральна функція, що вплине не тільки на підозрюваного, але і на життя членів його родини.
Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 КПК України, у разі внесення застави, покласти на підозрювану ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: з'являтися до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання органу досудового розслідування свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 29 Конституції України, ст. ст. 176-178, 183, 193, 194, 198, 205, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 58 днів, до 26 липня 2022 року.
Взяти підозрювану ОСОБА_4 під варту в залі суду негайно.
Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 49 620,00 грн (сорок дев'ять тисяч шістсот двадцять гривень 00 копійок) для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Отримувач: ТУ ДСАУ у Тернопільській області; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; номер рахунку (IBAN): UA358201720355219001000003454; призначення платежу - застава за « ОСОБА_4 » у кримінальному провадженні № 12021211040000154 від 10 лютого 2021 року, за ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 травня 2022 року.
У випадку внесення застави, звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з під варти та покласти на неї обов'язки, передбачені статтею 194 КПК України, а саме:
-з'являтися до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
-не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;
-здати на зберігання органу досудового розслідування свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваній, що якщо вона, будучи належним чином повідомлена, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Встановити строк дії ухвали слідчого судді до 23 год. 59 хв. 26 липня 2022 року.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у даному кримінальному провадженні.
У задоволенні клопотання захисника підозрюваної про зміну запобіжного заходу на домашній арешт - відмовити.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити підозрюваній ОСОБА_4 негайно після її оголошення, прокурору та надіслати уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали слідчого судді оголошений 31 травня 2022 року о 12 год. 00 хв.
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1