Справа № 603/145/22
Провадження № 2/595/211/2022
31.05.2022 місто Бучач
Суддя Бучацького районного суду Тернопільської області Созанська Л.І., ознайомившись із зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, -
З Монастириського районного суду Тернопільської області до Бучацького районного суду Тернопільської області, в подяку ст. 31 ЦПК України, надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.
З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду Бучацьким районним судом Тернопільської області цивільної справи № 603/761/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Монастириської міської ради, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Монастириської міської ради Савки С.В. про скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельну ділянку, відповідач ОСОБА_1 пред'явила зустрічну позовну заяву до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, згідно якого просить зобов'язати ОСОБА_2 звільнити частину земельних ділянок, які належать їй на праві власності за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0911 га та зареєстровані в Державному земельному кадастрі за номерами: 6124255500:05:001:0090; 6124255500:05:001:0091. Ухвалою Бучацького районного суду Тернопільської області від 10 грудня 2020 року у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою відмовлено та повернуто ОСОБА_1 зустрічну позовну заяву з доданими до неї документами. Постановою Тернопільського апеляційного суду від 11 лютого 2021 року ухвалу Бучацького районного суду від 10 грудня 2020 року скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для вирішення питання передачі позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками на розгляд іншого суду.
Ухвалою Бучацького районного суду Тернопільської області від 18 лютого 2022 року, беручи до уваги постанову Тернопільського апеляційного суду від 11 лютого 2021 року, зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою передано на розгляд Монастириському районному суду Тернопільської області.
Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 28 березня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі №603/145/22 та призначено справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні.
Згідно ухвали Монастириського районного суду Тернопільської області від 05 травня 2022 року задоволено заяву відповідача ОСОБА_2 про відвід судді Галіяна І.М.
Відповідно до ухвали Монастириського районного суду Тернопільської області від 06 травня 2022 року прийнято до провадження дану цивільну справу та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 24 травня 2022 року задоволено заяву відповідача ОСОБА_2 про відвід судді Гудкової Ю.Г.
Оглянувши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Статтею 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) передбачено право на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Зустрічний позов - це самостійна позовна вимога, заявлена відповідачем у вже існуючому процесі для спільного розгляду з первісним з метою захисту своїх інтересів.
Відповідно до ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Згідно з ч. 1 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 ЦПК України.
Відповідно до ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Позивачем у зустрічному позові не виконано вимоги п. п. 4, 5, 6, 8, 9 частини 3 статті 175 ЦПК України, а саме:
-не викладено зміст позовних вимог;
-не зазначено обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та не наведено доказів, які підтверджують вказані обставини;
-не вказано відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися;
-не вказано доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності);
-не зазначено про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додані до заяви;
-не вказано попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Як вбачається з зустрічного позову, позивач вказує, що ОСОБА_2 самовільно захопила належні їй частини земельних ділянок в розмірі 0,0911 га та посилається, що докази на підтвердження викладених обставин подано до відзиву на позовну заяву, тобто, всупереч вимогам ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивачем не додано їх до позову.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Суд роз'яснює позивачу, що відповідно ч. ч. 1, 2 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується;
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Таким чином, враховуючи викладене, позивачу слід усунути вищевказані недоліки позовної заяви шляхом зазначення інформації, вказаної вище, а саме:
-викласти зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні;
-зазначити обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та докази, які підтверджують вказані обставини;
-подати докази, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
-вказати відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися;
-зазначити про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності);
-вказати про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додані до заяви;
-зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
З урахуванням ч. 11 ст. 187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Суддя роз'яснює позивачу, що усунення недоліків зустрічної позовної заяви має відбуватися шляхом подання тексту нової позовної заяви з доданими до неї документами.
Суддя звертає увагу позивача, що суд не може надавати привілеї будь-якому учаснику справи та має здійснювати судочинство в межах й порядку, визначеному процесуальним законом, щоб у стороннього, розсудливого спостерігача не виникало сумнівів в його необ'єктивності, тому позивач не має сприймати постановлення ухвали про залишення позовної заяви без руху, як перешкоду у розгляді позову, а як необхідність виконання вимог закону для забезпечення справедливого, неупередженого та своєчасного подальшого вирішення цієї справи.
З огляду на зазначене суд доходить висновку, що зустрічну позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 4, 175, 177, 187, 193, 194, 260, 261 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою - залишити без руху, надавши позивачу строк протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали суду, для усунення вказаних недоліків.
У відповідності до ч. 13 ст. 187 ЦПК України, у випадку невиконання вимог даної ухвали у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Л. І. Созанська