ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/3626/19
провадження № 2-п/753/10/22
"02" листопада 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі
головуючого судді Колесника О.М.
при секретарі Вербицькому В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за заявою відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18.01.2021 року,
Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 18.01.2021 року було визнано ОСОБА_1 та її неповнолітню доньку ОСОБА_3 , 2004 року народження, такими, що втратили право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 , виселено ОСОБА_1 та неповнолітню ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1 , в задоволенні решти позову було відмовлено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 1 536 грн. 80 коп. судового збору, 10 600 грн. витрат на правничу допомогу, а всього 12 136 грн., в задоволенні стягнення решти суми було відмовлено (а.с.111-113).
Копію даного заочного рішення було направлено відповідачу 29.01.2021 року за вказаним її місцем проживання в позові (а.с.2), що вбачається з супровідного листа суду (а.с.114). Відомості про отримання вказаного процесуального документу в матеріалах справи відсутні.
14.04.2021 року відповідач ОСОБА_1 направила до Дарницького районного суду м. Києва заяву про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18.01.2021 року, що підтверджується відбитком штампу на поштовому конверті (а.с.121), яка була зареєстрована в канцелярії суду 19.04.2021 року, що вбачається на першому аркуші заяви (а.с.119), мотивуючи її тим, що відповідач не з'явилась у судове засідання, оскільки вона за своїм місцем проживання не отримувала судове повідомлення, а матеріали справи не містять даних про отримання нею судового повідомлення, таким чином, відповідач була позбавлена права на судовий захист. Крім того, судом не доведено ті обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом порушено норми процесуального та матеріального права, а при виселенні особи на підставі ст.109 ЖК України обов'язково судом необхідно було зазначити у процесуальному рішенні: з наданням якого жилого приміщення відповідачу. За таких обставин просить скасувати заочне рішення і призначити справу до судового розгляду, так як вказані обставини впливають на процесуальну та матеріальну законність винесення судового рішення.
В судове засідання відповідач ОСОБА_1 та/або її представник не з'явились.
Позивач ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_5 в судовому засіданні вимоги заяви не визнали, пояснивши, що вказане заочне рішення суду було винесено на підставі діючого законодавства, без порушень норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши учасників справи, вивчивши матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку, що заяву відповідача про перегляд заочного рішення необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.
У відповідності до ч.3, ст.287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Згідно ч.1, ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Як встановлено судом, ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва Колесника О.М. від 20.03.2019 року було відкрито провадження у справі і призначено справу до судового розгляду на 10.03.2020 року о 10-40 годин (а.с.54-55), про що були повідомлені сторони по справі, включаючи і відповідача (а.с.58; 61) за вказаним у позові місцем проживання (а.с.2), яке збігається з адресою місця реєстрації відповідача (а.с.53), а також з адресою, вказаною особисто відповідачем у своїй заяві про перегляд заочного рішення (а.с.119). Однак судове повідомлення повернулось не врученим відповідачу з підстав: за закінченням встановленого строку зберігання (а.с.63-65). До суду 10.03.2020 року відповідач не з'явилась (а.с.68), що стало підставою для відкладення розгляду справи на 12.11.2020 року на 15-30 годин (а.с.69), про що відповідач була повторно аналогічно повідомлена судом належним чином (а.с.70-72). 11.11.2020 року в канцелярії суду було зареєстроване клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи у зв'язку з запровадженням на території України карантину (а.с.80). 12.11.2020 року в судовому засіданні було задоволено дане клопотання, а судовий розгляд було відкладено на 8.12.2020 року на 16-00 годин (а.с.82-83). Про прийняте рішення відповідач втретє аналогічно була повідомлена судом належним чином (а.с.85-86), однак судове повідомлення повернулось не врученим з підстав: адресат відсутній за вказаною адресою (а.с.90), але на її мобільний телефон, номер якого вона вказала у своєму клопотанні (а.с.80), було доставлено SMS-повідомлення 16.11.2020 року о 10-04 годин (а.с.91).
До початку судового засідання 8.12.2020 року представник відповідача ОСОБА_6 , надавши документи, які уповноважують його представляти інтереси ОСОБА_1 в суді, звернувся до суду з заявою про відкладення судового розгляду у зв'язку з відрядженням його до м. Львова (а.с.98-100).
8.12.2020 року в судове засідання ні відповідач ОСОБА_1 , ні її представник ОСОБА_6 не з'явились (а.с.101), що стало підставою для відкладення розгляду справи на 18.01.2021 року на 8-30 годин, про що вчетверте була повідомлена відповідач ОСОБА_1 (а.с.103-104), а також її представник ОСОБА_6 (а.с.103; 107). Відомості про отримання вказаними учасниками справи судових повідомлень в матеріалах цивільної справи відсутні, але ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_6 отримали на свої мобільні телефони SMS-повідомлення одночасно кожний 11.12.2020 року о 15-43 годин (а.с.116-117). Однак 18.01.2021 року відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась вчетверте, а також повторно не з'явився і її представник ОСОБА_6 . Суд розцінює такі неявки до суду без поважних підстав.
За таких обставин суд, керуючись положеннями ст.210; 223 ЦПК України, розглянув справу і виніс заочне рішення у справі у відсутність відповідача та/або її представника. Тобто вказані вище ствердження відповідача про порушення судом процесуальних норм права, пов'язаних з викликом відповідача до суду, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки судом направлялось судове повідомлення за зареєстрованим місцем проживання відповідача, що передбачено ч.10, ст.6 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", а також вона отримувала SMS-повідомлення, при цьому у своїй заяві про перегляд заочного рішення ОСОБА_1 не вказує, що вона не отримувала SMS-повідомлення або у неї не було такого номера телефону.
За змістом ч.10, ст.6 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" за адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Як наголошує ч.3, ст.27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Як наголошує ч.1, ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Листом Верховного Суду України від 25.01.2006 року №1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
Крім того, як зазначає у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Таким чином, суд належним чином виконав всі вимоги норм процесуального права і будь-яких порушень цивільно-процесуального законодавства не вчиняв.
Ствердження відповідача про те, що судом не доведено ті обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом порушено норми процесуального та матеріального права, при виселенні особи на підставі ст.109 ЖК України обов'язково судом необхідно було зазначити з наданням якого жилого приміщення відповідачу остання підлягає виселенню, суд не може покласти в основу даної ухвали, оскільки вказана позиція відноситься до незгоди відповідача з судовим рішенням, що може бути предметом апеляційного оскарження в суді апеляційної інстанції.
За описаних вище обставин суд вважає необхідним залишити без задоволення заяву відповідача про перегляд заочного рішення, оскільки відповідач не з'явилась до суду без поважних підстав, крім того вона та/або її представник не надали судові доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Керуючись ст.27; 44; 127; 284; 287-288 ЦПК України, ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, ч.10, ст.6 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", суд
Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18.01.2021 року залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом 30 днів після проголошення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя :