ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/18459/15-ц
провадження № 2-др/753/123/21
"17" грудня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Колесника О.М.
при секретарі Єрош Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , 3-ті особи: Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві, Департамент земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , 3-ті особи: Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві, Департамент земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 20 жовтня 2021 року первісний позов задовольнелои частково: зобов'язано ОСОБА_1 не чинити перешкоди ОСОБА_3 у користуванні земельною ділянкою загального користування (берегова смуга, ділянка № НОМЕР_1 ) шляхом демонтажу самочинного будівництва за власний рахунок, а саме цегляного нежитлового приміщення збудованого за межами земельної ділянки АДРЕСА_1 ; зобов'язано ОСОБА_1 відновити земельну ділянку загального користування (берегова смуга, ділянка № НОМЕР_1 ) після демонтажу самочинного будівництва до стану, який передував забудові; в задоволенні частини позову ОСОБА_3 до ОСОБА_5 , 3-ті особи: Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві, Департамент земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою відмовено; в задоволенні частини позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , 3-ті особи: Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві, Департамент земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом зобов'язання демонтувати цегляний паркан з огорожею, а також паркан у вигляді решітки відмовлено; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 1 710 грн. 41 коп. судового збору, 10 569 грн. 60 коп. витрат за проведення експертизи, а всього 12 280 грн. 01 коп.
Зустрічний позов задоволено: зобов'язано ОСОБА_3 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у користуванні земельною ділянкою АДРЕСА_2 , кадастровий номер 8000000000:90:523:0001 шляхом демонтажу паркану за власний рахунок, який розділяє ділянки сторін, розташований від точки 1,01 до точки 0,64, зображений у додатку №1 до висновку експерта судової земельно-технічної експертизи від 19.10.2016 року №5919/16-41; стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 640 грн. судового збору.
05 листопада 2021 року на адресу суду надійшло клопотання представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про постановлення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат за зустрічним позовом на правничу допомогу у розмірі 15 000 грн., у зв'язку з чим виникла необхідність у призначенні судового засідання для вирішення даного питання.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про розгляд справи були повідомлені належним чином, причини неявка суду невідомі.
За наведених обставин, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 270 ЦПК України, суд ухвалив провести розгляд справи за відсутності належним чином повідомлених сторін та ухвалити додаткове рішення у справі на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення у справі з огляду на наступне.
Відповідно до чч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до чч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами
Згідно з положенням пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат береться до уваги:
- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
За підсумовуючим аналізом наведених правових норм, суд дійшов висновку, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.
Частиною першою статті 182 ЦПК України визначено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Це підтверджується і такими нормами ЦПК України:
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З детального опису робіт (наданих послуг) відповідно до договру про надання правової допомоги встановлено, що адвокат надав, а клієнт прийняв наступну роботу: 1) ознайомлення з матеріалами справи та аналіз документів, вартістю 7 000 грн. (6 години витраченого часу); 2) написання письмового вступного слова вартістю 2 000 грн (3 години витраченого часу; 3) участь у двох судових засіданнях, вартістю 4 000 грн (6 години витраченого часу).
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Представник позивача за зустрічним позовом зазначив, що сума фактично понесених та сплачених судових витрат по договору про надання правової допомоги становить 15 000 грн.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Зважаючи на вищевикладене, врахувавши складність справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною зустрічного позову, суд дійшов висновку, що судові витрати підлягають відшкодуванню з відповідача за зустрічним позовом у розмірі 5 000 грн.
На підставі викладеного та керуючись вимогами стст. 133, 134, 137, 141, 246, 270 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат - задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , 3-ті особи: Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві, Департамент земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн.
Додаткове рішення підлягає оскарженню у відповідності до вимог Цивільного процесуального кодексу України.
СУДДЯ: КОЛЕСНИК О.М.