Справа №295/3531/16-ц
6/295/33/22
10.05.2022 року м. Житомир
Богунський районний суд міста Житомира в складі:
головуючого - судді Кузнєцова Д.В.,
за участі секретаря с/з Карпішиної С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Житомирі заяву адвоката Гуменюка О.В. в інтересах ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,-
17.01.2022 року адвокат Гуменюк О.В. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій зазначає, що 19.09.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 був укладений договір про надання споживчого кредиту №11218439000. Із метою забезпечення виконання зобов'язань позичальником за вказаним кредитним договором 19.09.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 укладено договір поруки №11218439000, а 10.11.2008 року між банком та ОСОБА_4 укладений договір поруки №11218439000/п2. Постановою Верховного Суду від 24.04.2019 року позов ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково, у зв'язку з чим у провадженні Бердичівського ВДВС у Бердичівському районі Житомирської області ЦЗМУМЮ (м. Хмельницький) перебуває виконавче провадження за №60306520 по примусовому виконанню виконавчого листа №295/3531/16, виданого 30.05.2019 року Богунським районним судом м. Житомира про стягнення із ОСОБА_1 на користь АТ «УкрСиббанк» заборгованості в розмірі 45 316,14 дол. США та пені в розмірі 29 175,34 грн. Згідно листа АТ «УкрСиббанк» від 14.02.2021 року станом на 11.02.2021 року договір про надання споживчого кредиту №11218439000 від 19.09.2007 року припинив свою дію у зв'язку із виконанням боржником усіх зобов'язань в повному обсязі. Також у листі вказано і на припинення іпотеки. З огляду на викладене, адвокат Гуменюк О.В. просить на підставі ст. 432 ЦПК України визнати виконавчий лист №295/3531/16, виданий 30.05.2019 року Богунським районним судом м. Житомира про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 45 316,14 дол. США та пені в розмірі 29 175,34 грн. таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку із припиненням зобов'язання.
В судове засідання представник стягувача - АТ «УкрСиббанк» та боржники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Від представника заявника - адвоката Гуменюка О.В. надійшла заява про розгляд справи без його участі, заяву підтримує в повному обсязі.
Представник Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі.
Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви, що передбачено ч. 3 ст. 432 ЦПК України.
Судом встановлено, що 18.04.2017 року Богунським районним судом м. Житомира ухвалено рішення у справі №295/3531/16-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», третя особа: ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим, яким:
-позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором №11218439000 від 19.09.2007 року по кредиту та процентам у сумі 48 882,79 дол. США та пені у сумі 43 429,76 грн., а також 20 246 грн. 39 коп. судових витрат;
-зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано припиненою поруку ОСОБА_6 за договором поруки №11218439000/п2, укладеним 10 листопада 2008 року між ОСОБА_5 та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк». Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» в дохід держави судовий збір в сумі 551 грн. 20 коп.
Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 05.07.2017 року рішення Богунського районного суду м. Житомира від 18.04.2017 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 24.04.2019 року рішення Богунського районного суду м. Житомира від 18 квітня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 05 липня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким:
-позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором за тілом кредиту та процентами у загальному розмірі 45 316,14 дол. США та пеню у розмірі 29 175,34 грн. Стягнуто із ОСОБА_2 та ОСОБА_6 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором за тілом кредиту та процентами у загальному розмірі 45 316,14 дол. США та пеню у розмірі 29 175,34 грн. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором за процентами у розмірі 3 566,65 дол. США та пеню у розмірі 14 254,42 грн.;
-зустрічний позов ОСОБА_6 задоволено частково. Визнано припиненою поруку ОСОБА_6 за договором поруки від 10 листопада 2008 року № 11218439000/п2 у частині щомісячних зобов'язань щодо повернення грошових коштів, які виникли до 03 вересня 2015 року;
-вирішено питання щодо судових витрат.
30.05.2019 року Богунським районним судом м. Житомира на виконання рішення суду, яке набрало законної сили 24.04.2019 року, видано виконавчий лист про стягнення із ОСОБА_2 та ОСОБА_6 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором за тілом кредиту та процентами у загальному розмірі 45 316,14 дол. США та пені у розмірі 29 175,34 грн.
15.10.2019 року державним виконавцем Бердичівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Задорожнюк О.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №60306520 з виконання виконавчого листа №295/3531/16, виданого Богунським районним судом м. Житомира, про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь АТ «УкрСиббанк» 45 316,14 дол. США та пені в розмірі 29 175,34 грн.
З наявного в матеріалах справи листа АТ «УкрСиббанк» від 14.02.2021 року слідує, що станом на 11.02.2021 року договір про надання споживчого кредиту №11218439000 від 19.09.2007 року і договір про надання споживчого кредиту №11218583000/2 від 19.09.2007 року припинили свою дію у зв'язку із виконанням боржником усіх зобов'язань в повному обсязі, а саме повернення позики, що була надана на споживчі потреби, в сумі 69 000,00 дол. США. Договір іпотеки №б/н від 19.09.2007 року, що був посвідчений приватним нотаріусом Бердичівського міського нотаріального округу Житомирської області Литвином О.С. 19.09.2007 року за реєстровим номером №6261, є таким, що припинив свою дію.
Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України, статті 18 ЦПК України однією з основних засад судочинства є обов'язковість судових рішень.
Статтею 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до ч. 1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Статтею 432 ЦПК України передбачено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
В постанові від 16.01.2018 р. у справі №755/15479/14-ц Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про те, що підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
При розгляді справи принцип змагальності учасників процесу та рівності між собою є основоположними. Засада рівності всіх учасників процесу перед законом і судом забезпечує гарантії доступності правосуддя та реалізації права на судовий захист, закріплений в ч. 1 ст. 55 Конституції України.
За загальним принципом доказування та подання доказів, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч. 1 ст. 5 цього ж Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (ст. 26 Закону).
Статтею 27 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби.
Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
У разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.
Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Аналізуючи вказані положення Закону, суд дійшов висновку про те, що примусове виконання державним виконавцем виконавчого листа, виданого на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, свідчить про те, що на момент відкриття виконавчого провадження боржником не було в добровільному порядку виконано рішення суду, що зумовило початок процедури його примусового виконання.
Пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання є підставою для нарахування та стягнення з боржника виконавчого збору. Звільнення боржника від його сплати шляхом визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, суперечить меті правового інституту виконавчого збору.
Слід звернути увагу на те, що у разі відсутності заборгованості та встановлення фактичного виконання боржником в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець має прийняти рішення про закінчення виконавчого провадження та стягнення з боржника виконавчого збору.
З огляду на викладене, а також погашення боргу вже після відкриття виконавчого провадження та початку процедури примусового виконання рішення суду, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Керуючись ст. 432 ЦПК України, -
У задоволенні заяви відмовити.
На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 261 ЦПК України.
Суддя Д.В. Кузнєцов