Справа №278/4346/21
Категорія 67
2/295/1438/22
"02" травня 2022 р. м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Воробйова Т.А.,
розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про розірвання шлюбу та стягнення матеріальної і моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить розірвати укладений з відповідачем шлюб, а також, стягнути з відповідача 50 000 грн за причинені їй моральні страждання та заподіяну їй матеріальну шкоду.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі після надходження на адресу суду запитуваних відомостей відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Житомирській області щодо відповідача у справі, суд встановив, що позовна заява не відповідає вимогам ст.175 ЦПК України.
З позовної заяви вбачається, що позивачем не дотримані норми цивільного процесуального права України, чинного на день звернення позивача до суду, а саме ст. 175 ЦПК України, а саме:
- п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України в позовній заяві має бути зазначена ціна позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
За аналізом наведених правових норм, суддя вказує на те, що зазначення ціни позову щодо вимог майнового характеру є обов'язковою вимогою до змісту позовної заяви. Зазначаючи ціну позову, позивач повинен обґрунтувати у позовній заяві наведену ним оцінку, оскільки щодо цієї обставини застосовується загальне правило про те, що кожна особа повинна довести обставини, на які вона посилається.
Пунктом 3 Постанови Пленум Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 №4 (далі - Постанова) встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Пунктами 4, 5 Постанови визначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, яким неправомірними діями чи бездіяльністю заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами підтверджується. Обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суди, зокрема, повинні з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Відповідно до ч. 4 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Пунктом 2.2. Узагальненого науково-консультативного висновку стосовно визначення належності позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди до вимог майнового чи немайнового характеру, викладеного в Листі ВАСУ від 01.01.2015 року, зазначено, що майновий чи немайновий характер позовної вимоги про відшкодування (компенсації) моральної шкоди залежить від наступного.
Згідно з ч. 3 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб.
Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. Тому позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Позивач просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача 50000 грн за спричинені їй моральні страждання, тобто, моральну шкоду, а також, за заподіяну їй матеріальну шкоду.
При цьому, позивачем не визначено окремо суму моральної шкоди та окремо суму завданої матеріальної шкоди, хоча, такі вимоги є окремими позовними вимогами з особливостями доказування, визначеними чинним цивільним законодавством.
Також, позивачем не наведено жодного обгрунтування в частині вимоги про стягнення матеріальної шкоди, не вказано якими доказами підтверджується заподіяння відповідачем позивачу матеріальної шкоди та не додано таких доказів до позовної заяви.
У відповідності до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч.2 ст.4 Закону за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, розмір судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (11 350,00 грн).
При цьому судовий збір має бути сплачений окремо за кожною позовною вимогою.
Таким чином, позивачем не повністю сплачено судовий збір у справі, а саме, за заявленими позовними вимогами про стягнення моральної шкоди та стягнення матеріальної шкоди.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За наведених обставин, суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення виявлених та вказаних вище недоліків, які перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 175, 177, 185, 258-261 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення матеріальної шкоди - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків - упродовж 7 (семи) днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Копію ухвали надіслати позивачу.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву буде визнано неподаною та повернуто позивачу зі всіма доданими документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Т. А. Воробйова