Апеляційне провадження № 22-з/824/4/2022
справа № 761/49164/19
26 травня 2022 року Київський апеляційний суд в складі:
Суддя - доповідач: Андрієнко А.М.
Суддів: Соколової В.В.
Поліщук Н.В.
При секретарі Дроздовій Ж.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою представника Вініченко Микити Віталійовича , який діє в інтересах ОСОБА_2 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу по цивільній справі за позовом КП «Київтеплоенерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
У травні 2021 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті послуги із центрального опалення та постачання гарячої води.
Рішенням Шевченківского районного суду м. Києва від 13 січня 2021 року позовні вимоги залишені без задоволення.
Постановою Київського апеляційного суду від 23 вересня 2021 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13.01. 2021 року залишено без змін.
5 жовтня 2021 року ОСОБА_2 подав до суду заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з переглядом справи апеляційним судом, в якій просив ухвалити додаткове рішення у справі, яким стягнути з КП «Київтеплоенерго» судові витрати, понесені ОСОБА_2 на професійну правничу допомогу у розмірі 27 855 гривень .
Відповідно до ст.. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати;
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. . Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
Розглянувши справу в межах доводів заяви, колегія суддів прийшла до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановою Київського апеляційного суду від 23 вересня 2021 року апеляційну скаргу КП «Київтеплоенерго» залишено без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13 січня 2021 року залишено без змін.
У разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача ( ч. 2 п.2 ст. 141 ЦПК України).
За приписами підпункту в) пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається розподіл судових витрат, понесених у зв?язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції.
17 травня 2021 року представник відповідача подав відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зокрема заявив про судові витрати, які він очікує понести у зв'язку із розглядом даної справи та надав орієнтовний розрахунок, за яким вони становлять 28 800 грн.( а.с.28-33).
Однак, як вбачається з матеріалів справи, при постановленні судового рішення у справі Київським апеляційним судом не вирішено питання про судові витрати, як то передбачено положеннями ст. 141 ЦПК України.
Звертаючись до суду із заявою про стягнення судових витрат, представник ОСОБА_2 просив покласти судові витрати, понесені на професійну правничу допомогу у розмірі 27 855 гривень та 3 199, 05 гривень судового збору на КП «Київтеплоенерго».
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов?язаних з розглядом справи.
Частиною 3 статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов?язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною 2 статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов?язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов?язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має з?ясувати склад та розмір витрат, пов?язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов?язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
При стягненні витрат на правову допомогу необхідно враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору.
Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.
Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов?язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як вбачається із матеріалів справи, між ОСОБА_2 » та адвокатом Вініченко М.В. було укладено Додаткову угоду № 1 про надання правової допомоги від 20.04.2021 року, що підтверджується копією додаткової угоди та ордером. ( а.с.32, 36-37 том 2)
Як вбачається із квітанції від 11 травня 2021 року ОСОБА_2 перерахував . 27855 гривень за надання правової допомоги ( а.с.35 том 2).
Вимоги про стягнення судових витрат стороною відповідача заявлено до судових дебатів.
Як зазначалось вище, згідно із ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов?язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу.
Також, за приписами п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов?язаних з розглядом справи належать витрати пов?язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Положеннями частини першої статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Ураховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги щодо стягнення витрат на правничу допомогу підлягають задоволенню.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Частиною 5 статті 137 ЦПК України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Жодних вмотивованих аргументів щодо зменшення розміру витрат на правову допомогу відповідачем не надано. При цьому позивачем дотримано передбачені приписи ч. 4 ст. 137 ЦПК України.
Враховуючи викладене, ту обставину, що заявником доведено надання йому професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції, враховуючи, що ця сума є співмірною зі складністю справи та виконаними адвокатом послугами, які вимагали значного обсягу юридичної роботи, колегія суддів дійшла висновку, що подана заява підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. 270 ЦПК України, колегія суддів,
Заяву адвоката Вініченко Микити Віталійовича, що діє в інтересах ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалити додаткову постанову у цивільній справі за позовом КП «Київтеплоенерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Стягнути з КП «Київтеплоенерго»( м.Київ, вул..І.Франка, 5, ЄДРПОУ40538421) на користь ОСОБА_2 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 27 855 ( двадцять сім тисяч вісімсот п'ятдесят п'ять гривень) у суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя - доповідач:
Судді: