Справа № 362/4895/16-к
Провадження 1-кп/991/145/19
27 травня 2022 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретар судового засідання ОСОБА_4
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
його захисника ОСОБА_7
захисника обвинуваченого ОСОБА_8 ОСОБА_9 (у режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 травня 2016 року за № 42016110000000264, за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Новоградівка Донецької області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
Вищим антикорупційним судом здійснюється судовий розгляд згаданого кримінального провадження.
Судом було призначено судові засідання, зокрема, у такі дати: 20.05.2022 р., 25.05.2022 р.
19.05.2022 р. через канцелярію до Вищого антикорупційного суду електронною поштою надійшла заява від захисника обвинуваченого ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_9 щодо неможливості участі обвинуваченого ОСОБА_8 у судовому розгляді, призначеному на 20.05.2022 р., у зв'язку з його хворобою та перебуванням на амбулаторному лікуванні, що, на думку захисника, унеможливлює його прибуття в судове засідання.
Крім того, захисник ОСОБА_9 , 26.05.2022 р. шляхом надсилання електронною поштою через канцелярію подав до суду заяву про повторну неможливість участі обвинуваченого ОСОБА_8 у судовому засіданні, призначеному на 27.05.22 р. (у зв'язку з продовженням перебування останнього на амбулаторному лікуванні). Однак, жодних медичних документів із зазначенням діагнозу та призначеного лікування захисником до суду надано не було.
Суд за власною ініціативою поставив на обговорення учасників судового засідання питання щодо накладення грошового стягнення на обвинуваченого ОСОБА_8 у зв'язку з його неприбуттям без поважних причин у судові засідання за викликом суду.
Прокурор просив зобов'язати сторону захисту надати медичні документи, які б підтверджували поважність причин неявки обвинуваченого ОСОБА_8 , а у разі їх відсутності, розглянути питання відносно приводу чи накладення на обвинуваченого грошового стягнення.
Захисник ОСОБА_9 , стверджував, що наразі суд не може вирішувати питання щодо накладення на обвинуваченого ОСОБА_8 грошового стягнення чи застосування відносно нього приводу, оскільки сам обвинувачений ще не надав суду медичних документів, щодо підтвердження обставин своєї неявки за викликом суду.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7 підтримали думку, висловлену прокурором та захисником ОСОБА_9 .
Вирішуючи питання накладення грошового стягнення, суд виходить із такого.
Відповідно до п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК, обвинувачений зобов'язаний прибути за викликом до суду, а в разі неможливості своєчасного прибуття - заздалегідь повідомити про це.
У ч. 1 ст. 138 КПК наведено перелік поважних причин неприбуття особи на виклик, серед яких у п. 3 - обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини), у п. 8 - інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють з'явлення особи на виклик.
Відповідно до ст. 139 КПК, якщо обвинувачений, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом) не з'явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку не прибуття на виклик слідчого судді, суду.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2022 року у розмірі 2481 гривня.
Відповідно до ч. 2 ст. 144 КПК, грошове стягнення під час судового провадження накладається за клопотанням прокурора чи за власною ініціативою суду.
Згідно з ч. 2 ст. 146 КПК, під час судового провадження питання про накладення грошового стягнення на особу розглядається негайно після його ініціювання.
Згідно зі ст. 318 КПК, судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку. Судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов'язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 323 КПК, якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення.
Із системного аналізу ст. 42 КПК, убачається, що беззаперечним обов'язком обвинуваченого є його явка за викликом до суду, а в разі наявності поважних причин неможливості прибути за викликом до суду у визначений час, передбачених ст. 138 КПК, обвинувачений зобов'язаний заздалегідь повідомити про це суд.
Як установлено судом, виклики обвинуваченого ОСОБА_8 у судові засідання, призначені на 20.05.2022 р., 25.05.2022 р. було здійснено у судовому засіданні 17.02.2022 р., що зафіксовано у відповідному журналі судового засідання та за допомогою технічних засобів фіксації, крім того, додатково він повідомлявся шляхом здійснення телефонограми захиснику ОСОБА_9 , який зобов'язувався поінформувати обвинуваченого ОСОБА_8 про наступні судові засідання. У своїх клопотаннях про відкладення судового розгляду захисник ОСОБА_9 стверджував про хворобу обвинуваченого ОСОБА_8 та про неможливість надання лікарняного листка, поки обвинувачений знаходиться на лікуванні. Натомість жодних інших документів, які б підтверджували звернення обвинуваченого ОСОБА_8 за медичною допомогою, перебування на стаціонарному лікуванні та неможливість залишати медичний заклад за станом здоров'я захисником суду надано не було. Разом із тим, суд критично розцінює надану захисником роздруківку із електронного сервісу «Helsi», оскільки вона не відноситься до медичних документів та не підтверджує інформації про стан здоров'я обвинуваченого, та з її змісту неможливо однозначно встановити факт відвідування ОСОБА_8 медичного закладу.
З огляду на це, суд приходить до висновку про неприбуття обвинуваченого до суду за викликом 20.05.2022 р., 25.05.2022 р. без поважних причин. Наведений факт, а також факт неповідомлення завчасно суду про причини свого неприбуття, свідчать про невиконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків. Неприбуття обвинуваченого спричинює порушення прав іншого обвинуваченого в цій справі та потерпілих на розгляд справи протягом розумного строку, а відсутність завчасного повідомлення суду - також спричинює відкладення і затримки в розгляді інших справ та ставить під загрозу право на обвинувачених на розгляд кримінальних проваджень в розумні строки в інших справах.
Крім того, загалом, у цій справі через неявки обвинувачених, десять судових засідань (20.11.2020 р., 03.03.2021 р., 18.03.2021 р., 06.04.2021 р., 13.04.2021 р., 20.04.2021 р., 17.05.2021 р., 10.06.2021 р., 11.08.2021 р., 20.05.2022 р.) були відкладені, а також у зв'язку із неявкою обвинуваченого ОСОБА_8 27.05.2022 р., судове засідання вкотре (одинадцятий раз) підлягає відкладенню.
Суд також зауважує, що відносно ОСОБА_8 , у зв'язку із порушенням останнім свого обов'язку щодо явки до суду, ухвалою від 11.08.2021 р. було застосовано привід.
У зв'язку із цим, а також ураховуючи повторність неприбуття за викликом у судові засідання, суд уважає за доцільне накласти на обвинуваченого ОСОБА_8 грошове стягнення в межах, передбачених ст. 139 КПК, а саме в розмірі 2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що є максимальним розміром для грошового стягнення.
Суд уважає, що, з огляду на неодноразовість неявки, мінімальний розмір стягнення буде недостатнім, водночас, грошове стягнення в максимальному розмірі буде достатнім для забезпечення належного виконання обвинуваченим ОСОБА_8 своїх процесуальних обов'язків.
Керуючись статтями 42, 139, 144, 146, 323 КПК України, суд
Накласти грошове стягнення на обвинуваченого ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Новоградівка Донецької області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , за неявку без поважних причин за викликом суду 20.05.2022 р., 27.05.2022 р. у розмірі 2-х прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4962 грн. 00 коп.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_8 , що відповідно до положень ст. 147 КПК , він має право на подання клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення суду, який її виніс, у разі наведення обґрунтованих доводів про безпідставність накладення грошового стягнення.
Клопотання подається до суду, який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і окремому оскарженню не підлягає.
Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3