Провадження № 11-сс/821/154/22 Справа № 712/3390/22 Доповідач в апеляційній інстанції: ОСОБА_1 Категорія: ст. 183 КПК України
31 травня 2022 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:
головуючогоОСОБА_1
суддівОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря за участю прокурора підозрюваної захисника ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 травня 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Яново, Вєтковського району, Гомельської області, Республіки Білорусь, громадянки України, із середньою спеціальною освітою, пенсіонерки, проживаючої та зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимої, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 4362 КК України,
Старший слідчий ОВС СВ УСБУ в Черкаській області ОСОБА_8 за погодженням з прокурором Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_6 в кримінальному провадженні № 22022250000000061 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 4362 КК України.
Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси 19 травня 2022 року клопотання слідчого задоволено.
Застосовано щодо підозрюваної у кримінальному провадженні № 22022250000000061 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби за адресою її проживання та реєстрації АДРЕСА_1 строком на два місяці, тобто до 19 липня 2022 року.
На час дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту покладено на підозрювану ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки, визначені ст. 194 КПК України:
прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора і суду;
не покидати місце реєстрації та проживання за адресою АДРЕСА_1 в нічний час доби у період з 20-00 год. по 06-00 год. протягом строку дії запобіжного заходу;
повідомляти слідчого, прокурора чи суд, про зміну свого контактного телефону;
здати на зберігання слідчому у кримінальному провадженні паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в України;
Роз'яснено ОСОБА_6 , що невиконання покладених на неї судом обов'язків може бути підставою для зміни запобіжного заходу на більш суворий.
Слідчий суддя мотивував ухвалу тим, що враховуючи підвищену суспільну небезпечність інкримінованого ОСОБА_6 злочину та у зв'язку з цим зробив висновок про те, що запропонований органом досудового розслідування запобіжний захід дозволить дисциплінувати поведінку підозрюваної, покладені обов'язки - мінімізують ризики і водночас такий запобіжний захід не становитиме надмірного тягаря для неї.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, захисник підозрюваної - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 травня 2022 року та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваної відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги захисник зазначає, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню через істотні порушення норм кримінального процесуального закону та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
Звертає увагу на невідповідність кваліфікації кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 4362 КК України, обставинам викладених у повідомленні про підозру, оскільки підставою кваліфікації злочину за ч. 3 ст. 4362 КК України є кваліфікуюча ознака повторності, яка в даному випадку застосована безпідставно, так як ОСОБА_6 є особою, яка раніше не судима, дії останньої органом досудового розслідування не кваліфіковані за ч. 1,2 ст. 4362 КК України.
Крім того, в діях підозрюваної ОСОБА_6 відсутня кваліфікуюча ознака, об'єктивної сторони злочину, поширення матеріалів, оскільки до ознаки поширення відноситься: публікація статтей; розміщення відповідних заперечень; підкидання листівок до поштових скриньок; розсилання листів. Жодної дії з наведеного підозрювана ОСОБА_6 не вчиняла, докази які б підтверджували вказані дії відсутні.
В обґрунтування підозри до матеріалів клопотання долучено висновок спеціаліста Черкаського національного університету ім. Б.Хмельницького від 18.04.2022 року, проте даний висновок не може бути достатнім та допустимим доказом у даному випадку, оскільки, відповідно до п.7 ч. 4 ст.71 КПК України спеціаліст має право надавати висновки з питань, що належить до сфери його знань, під час досудового розслідування кримінальних проступків, у тому числі у випадках, передбачених ч. 3 ст. 214 цього Кодексу.
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваної ОСОБА_6 є необґрунтованим, не вмотивованим та безпідставним.
Таким чином, слідчий в клопотанні про обрання запобіжного заходу лише формально зазначив наявність ризиків та обґрунтованої підозри.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення захисника ОСОБА_7 , підозрюваної ОСОБА_6 , які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що СВ УСБУ в Черкаській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22022250000000061, відомості про яке внесені до ЄРДР 11 квітня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 4362 КК України.
27 квітня 2022 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України, - поширення матеріали, у яких міститься виправдовування збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, а також глорифікації осіб, які здійснювали збройну агресію РФ проти України, розпочату у 2014 році, вчинене повторно.
ОСОБА_6 підозрюється у вчинені тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.
За доводами прокурора причетність ОСОБА_6 до вчинення злочину підтверджується зібраними доказами та враховуючи наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме, можливість переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення притягнення її до кримінальної відповідальності, а тому просив застосувати відносно неї запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми обрання запобіжного заходу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Водночас, при здійсненні апеляційного перегляду колегія суддів керується Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477 від 23.02.2006 року, ст. 2, 17 якого передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як обов'язкове джерело права. Основним джерелом правозастосовної діяльності ЄСПЛ є Конвенція «Про захист прав людини та основоположних свобод», якою на міжнародному рівні закріплені головні принципи права на свободу та особисту недоторканість, за яким особа може бути позбавлена свободи виключно на підставах передбачених законом, права на справедливий публічний розгляд справи незалежним та безстороннім судом, права на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі. Таким чином, норми Конституції України, національного законодавства, в тому числі і кримінально процесуального законодавства мають узгоджуватися з нормами Конвенції та рішеннями ЄСПЛ.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Статтею 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу, які доведені сторонами кримінального провадження і які слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності з наявними ризиками, зазначеними у ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч.1,2 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя зобов'язаний постановити ухвалу про відмову у застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Вказані вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею дотримані, його висновки про те, що прокурор при розгляді справи довів, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту зможе запобігти ризикам, зазначеним в клопотанні слідчого.
Крім того, з ухвали слідчого судді вбачається, що на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри могли мати місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні слідчого.
Як вбачається з протоколу допиту підозрюваного від 27.04.2022 року, ОСОБА_6 вину в скоєні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України, визнає (а.с. 14).
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_6 до скоєння кримінального правопорушення, підозра у якому їй повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування слідчим суддею щодо неї обмежувального заходу у вигляді домашнього арешту.
З такими висновками слідчого судді погоджується і колегія суддів апеляційного суду.
В силу ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його проживання, в тому числі наявність в нього родини й утриманців; репутацію підозрюваного.
Згідно положень ч. 1ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 у даному кримінальному провадженні повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 4362 КК України.
За таких обставин слідчий суддя вірно дійшов до висновку про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки даний запобіжний захід може забезпечити відповідну процесуальну поведінку підозрюваного, запобігання перешкод слідству по справі та запобігання продовження злочинної діяльності.
Всі інші обставини, наведені захисником ОСОБА_7 в апеляційній скарзі, стосовно засобу вчинення інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, специфіки злочину, характер дій підозрюваної, були предметом аналізу слідчого судді при вирішенні клопотання слідчого.
Під час апеляційного розгляду адвокат ОСОБА_7 не навів достатніх підстав та не обґрунтував доцільність не застосовувати до підозрюваної запобіжний захід.
Слідчий суддя врахував, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти миру та безпеки українського народу та влади України, що може свідчити про виражені українофобські налаштування, негативному ставленні до української влади та українського населення в цілому, підтримання російської агресії проти України.
Отже, слідчий суддя прийшов до правильного висновку про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у виді домашнього арешту, що буде необхідним для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України та буде відповідати загальним принципам закріпленим в ч.3 ст. 5 Конвенції.
На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що доводи, які вказані в апеляційній скарзі захисника підозрюваної - адвоката ОСОБА_7 є необґрунтованими та безпідставними, і на підставі цього задоволенню не підлягають. Крім того, наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом детального дослідження в ході розгляду клопотання слідчого в суді першої інстанції та слідчим суддею надано на них обґрунтовані і мотивовані відповіді.
Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєнні кримінальних правопорушень, вірності кваліфікації, а також питання належності, допустимості, достовірності доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.
Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що слідчим суддею суду першої інстанції розглянуто клопотання слідчого з дотриманням положень кримінального процесуального закону та прийнято законне та обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 309, 405, 407, 419, 422 КПК України, Апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 травня 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_6 , яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 4362 КК України залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: ОСОБА_1
ОСОБА_2
ОСОБА_3