Рівненський апеляційний суд
Іменем України
26 травня 2022 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі:
Суддів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
За участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4
Прокурора - ОСОБА_5 .
Підозрюваного - ОСОБА_6
Захисника - адвоката - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне в режимі відеоконференції з ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 18 квітня 2022 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання слідчої СВ Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором, щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком 60 діб стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Рівне, неодруженого, раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, до 16 червня 2022 року з визначенням застави в сумі 74 430 гривень.
У поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 , покликаючись на незаконність ухвали слідчого судді, доводить, що прокурором та слідчим не доведено неможливість застосування щодо ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою. Просить скасувати оскаржувану ухвалу і постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_6 запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи захисника-адвоката ОСОБА_7 та підозрюваного ОСОБА_6 на підтримання поданої апеляційної скарги, доводи прокурора щодо залишення ухвали слідчого судді без зміни, перевіривши матеріали клопотання й обговоривши викладене в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
У відповідності до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно положень ст. 5 Європейської Конвенції з прав людини ( 1995 р.) законним та обґрунтованим вважається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У рішенні Європейського Суду з прав людини ( справа "Мацнеттер проти Австрії" ) зазначено, що підставами для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, крім обґрунтованої підозри у вчиненні правопорушення, є наявність ризиків, зокрема, вчинення обвинуваченим подальших правопорушень.
При визначенні ризиків має враховуватися особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв'язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування, а також міжнародні контакти.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя встановив, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину - крадіжки чужого майна з проникненням в приміщення в умовах воєнного стану, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, та існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_6 , який, як встановлено при розгляді апеляційної скарги, є наркозалежною особою і проходить курс реабілітації від наркоманії, дійсно має постійне місце проживання, однак раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення крадіжок чужого майна, грабежу та шахрайства, на даний час обґрунтовано підозрюється у вчиненні корисливого тяжкого злочину, вчиненого в період іспитового строку, встановленого судом, та в умовах воєнного стану, що свідчить про можливість здійснення ним дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України.
Враховуючи наведене, колегія суддів підстав для скасування оскаржуваної ухвали не вбачає.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 18 квітня 2022 року, якою обрано відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 16.06.2022 року- залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3