Справа № 621/3392/21 Номер провадження 11-кп/814/1081/22Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
23 травня 2022 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,
з участю прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
потерпілої ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12021221260000313, за апеляційною скаргою потерпілої ОСОБА_8 на вирок Зміївського районного суду Харківської області від 10 грудня 2021 року,
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.
Вироком суду
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Скрипаї, Зміївського району, Харківської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 1) 04.07.2007 Зміївським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 296 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки; 2) 16.08.2011 вироком Зміївського районного суду Харківської області за ч. 3 ст. 185, ч.1 ст. 304 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки; 3) 02.08.2012 вироком Зміївського районного суду Харківської області за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 304 КК України до покарання у виді 4 років 1 місяця позбавлення волі, 02.06.2015 звільнений від відбування покарання умовно-достроково на невідбутий термін 1 рік 1 місяць 21 день, визнано винуватим та засуджено:
- за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді арешту строком на 5 місяців.
Обрано запобіжний захід стосовно ОСОБА_9 до набрання вироком законної сили, але не більше ніж на 60 (шістдесят) днів до 07 лютого 2022 року включно у виді тримання під вартою в Державній установі "Харківський слідчий ізолятор", взявши його під варту негайно в залі суду. Направлено ОСОБА_9 до Державної установи "Харківський слідчий ізолятор".
Визначено ОСОБА_9 розмір застави - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 45400 (сорок п'ять тисяч чотириста) грн.. 00 коп.,
Строк відбуття покарання ОСОБА_9 визначено рахувати з дня фактичного затримання, тобто з 10 грудня 2021 року.
Скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Зміївського районного суду Харківської області від 01.09.2021 на вилучену під час огляду місця подій 30.08.2021 чавунну батарею, радянського виробництва на 7 секцій, зі слідами корозії (іржі).
Вирішено долю речових доказів.
Згідно з вироком суду, у грудні 2020 року, ОСОБА_9 , знаходячись у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_3 , яким користувався на підставі договору оренди, укладеного між його дружиною ОСОБА_10 та ОСОБА_8 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, таємно, протиправно, впевнившись, що його дії ніким помічені не будуть, повторно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, викрав батарею чавунну на 7 секцій, бувшу у вжитку, радянського виробництва, батарею чавунну на 10 секцій, бувшу у вжитку, радянського виробництва, котел твердопаливний ТМ "ТЕМП" модель КСТО-12(ч), новий, які знаходились у літній кухні, розташованій на території домоволодіння, радіатор опалювання ТМ "Каld", розміром 300х400 мм, бувший у вжитку, який знаходився у житловому будинку, рейку металеву дорожню довжиною 2 м., яка знаходилась на території домоволодіння, що належать ОСОБА_8 .
Викраденим майном ОСОБА_9 розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду, згідно висновку судової товарознавчої експертизи №47 від 03.09.2021, на загальну суму 8782 грн 00 коп.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі потерпіла просить призначити ОСОБА_9 покарання у виді п'яти років позбавлення волі.
Вказує, що ОСОБА_9 неодноразово судимий, належних висновків для себе не зробив і знову вчинив кримінальне правопорушення. Зазначає, що судом враховано щире каяття обвинуваченого, але факт щирого каяття повинен знайти своє підтвердження в матеріалах кримінального провадження. Вважає, що ОСОБА_9 формально розкаюється у вчиненому злочині, завдані збитки не відшкодував, у зв'язку з чим просить призначити більш суворе покарання.
Позиції учасників судового провадження.
В суді апеляційної інстанції потерпіла підтримала апеляційну скаргу та просили її задовольнити з наведених у ній підстав. Прокурор та захисник заперечили проти доводів апеляційної скарги, вважали вирок суду законним і обґрунтованим.
Обвинувачений ОСОБА_9 до суду апеляційної інстанції доставлений не був, через перебування його у ДУ «Харківськй слідчий ізолятор», зв'язок з яким відсутній через постійні ракетні обстріли агресором та пошкодження інфраструктури установи, неможливості забезпечити конвоювання обвинуваченого до ДУ "Полтавська установа виконання покарань (№23)" внаслідок того, що особовий склад Національного гвардії бере участь у бойових діях для захисту територіальної цілісності України. Через пошкодження телекомунікаційного зв'язку, неможливо проведення судового засідання в режимі відеоконференц зв'язку.
Відповідно до п. 7 Роз'яснень Верховного Суду «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», викладених у листі №1/0/2-22 від 03.03.2022 зазначено про можливість, як виняток, розгляду клопотань щодо запобіжних заходів без участі підозрюваного, з належною мотивацією такої процедури розгляду.
На час передання на розгляд колегії суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду апеляційної скарги потерпілої ОСОБА_8 на вирок Зміївського районного суду Харківської області від 10 грудня 2021 року та матеріалів кримінального провадження щодо ОСОБА_9 строк покарання, визначений оскаржуваним вироком закінчився та враховуючи те, що обвинувачений не може з об'єктивних причин бути присутніми в залі суду чи на відеоконференцзв'язку під час судового розгляду і у своїй письмовій заяві просив розглянути апеляційну скаргу потерпілої без його участі, колегія суддів, заслухавши думку прокурора, потерпілої та захисника, які також просили провести апеляційний розгляд за відсутності ОСОБА_9 , вважає за можливе, як виняток, розглянути апеляційну скаргу без участі останнього.
Мотиви суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченого цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, у якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Суд першої інстанції, розглядаючи кримінальне провадження щодо ОСОБА_9 у повній мірі дотримався вказаних вимог Кримінально-процесуального законодавства.
Висновок суду про винуватість ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинене повторно, є правильним, та учасниками судового провадження не оспорюється, у зв'язку з чим районним судом не досліджувалися докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються в порядку ст. 349 КПК України.
Доводи апеляційної скарги потерпілої ОСОБА_8 щодо призначення надто м'якого покарання, яке не відповідає особі обвинуваченого та ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, колегія суддів вважає безпідставними виходячи з такого.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами.
У п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначено про те, що, досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, тощо.
Суд першої інстанції при призначенні покарання виконав вказані вимоги закону та роз'яснення Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, особу обвинуваченого ОСОБА_9 , який є неодноразово судимим за вчинення корисливих злочинів, вчинив злочин у період непогашеної судимості, повністю визнав свою вину, не працює, за місцем проживання характеризується задовільно, у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває, перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_10 , від якого мають 2 малолітніх дітей ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебування дружини на 12-13 тижні вагітності, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Отже, всупереч доводам апеляційної скарги потерпілої, районний суд при призначення покарання ОСОБА_9 вказав на відсутність обставин, що пом'якшують покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
При цьому, потерпілою ОСОБА_8 не зазначається жодних інших обставин, які б не були враховані районним судом, та свідчили про необхідність призначення більш суворого покарання.
Колегія суддів вважає, що зважаючи на перебування у ОСОБА_9 на утриманні 2 малолітніх дітей - ІНФОРМАЦІЯ_2 та 26.09.2011, а також вагітної дружини ОСОБА_10 , районний суд цілком обгрунтовано призначив йому покарання - 5 місяці арешту, яке з огляду на зазначені вище обставини буде необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
За наведених обставин, вирок районного суду є законним та належним чином вмотивованим, а тому підстави для задоволення апеляційних вимог потерпілої відсутні.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,-
Апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Зміївського районного суду Харківської області від 10 грудня 2021 року щодо ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4