Справа № 953/19026/19 Номер провадження 11-кп/814/767/22Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
24 травня 2022 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря
судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
захисника адвоката ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 травня 2019 року за №12019220490001998, за апеляційними скаргами прокурора Київської окружної прокуратури м. Харків ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , на вирок Київського районного суду м. Харків від 23 листопада 2021 року,
Цим вироком
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Харків, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
визнано винуватим і засуджено за ч.1 ст.164 КК України до покарання у вигляді 240 годин громадських робіт.
За вироком суду ОСОБА_8 визнано винуватим і засуджено за те, що він упродовж 34 місяців злісно ухилився від сплати встановлених рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 06 травня 2010 року коштів на утримання своєї неповнолітньої дитини ОСОБА_9 до досягнення нею повноліття на загальну суму 57 320 гривень 25 копійок.
В апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_6 , посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати вирок Київського районного суду м. Харків від 23 листопада 2021 року та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_8 покарання за ч.1 ст.164 КК України - 120 годин громадських робіт, в іншій частині вирок залишити без зміни.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить змінити вирок Київського районного суду м. Харків від 23 листопада 2021 року та призначити ОСОБА_8 покарання за ч.1 ст.164 КК України - 120 годин громадських робіт.
Свої вимоги апелянти мотивують тим, що суд першої інстанції призначив обвинуваченому покарання в більшому розмірі, ніж передбачено санкцією ч.1 ст.164 КК України, тому воно не відповідає вимогам кримінального закону в цій частині, разом з тим за своїм видом є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_8 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Обвинувачений ОСОБА_8 та потерпіла ОСОБА_10 , будучи належним чином повідомленими про місце, дату, час розгляду провадження, в судове засідання апеляційної інстанції не з'явились і заявили клопотання про здійснення апеляційного розгляду за їх відсутності.
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ заслухала суддю-доповідача, міркування прокурора та захисника на підтримку поданих апеляційних скарг, перевірила матеріали кримінального провадження, обговорила доводи апеляційних скарг і дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги захисника та часткового задоволення апеляційної скарги прокурора.
Статтею 404 КПК України регламентовано, що суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 в учиненні ним кримінального правопорушення за обставин, установлених судом, та правильність кваліфікації його дій за ч.1 ст.164 КК України як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини, ніким з учасників судового провадження не оспорюється, а тому відповідно до ст.404 КПК України у зазначеній частині оскаржуваний вирок у апеляційному порядку не переглядається.
Згідно зі ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Цих вимог місцевим судом не дотримано.
Доводи апелянтів про неправильне застосування цим судом закону України про кримінальну відповідальність є слушними.
Виходячи з положень ч.1 ст.407, п.п.2, 4 ч.1 ст.408 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції змінює вирок у разі, якщо це не погіршує становища обвинуваченого.
У п.4 ч.1 ст.409 КПК України визначено, що підставою для зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, яким за п.4 ч.1 ст.413 КПК України є призначення більш суворого покарання, ніж передбачено частиною статті закону України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до п.1 ч.1, ч.4 ст.65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення. Більш суворе покарання, ніж передбачене відповідними статтями Особливої частини КК України за вчинене кримінальне правопорушення, може бути призначене лише за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків згідно зі статтями 70 та 71 КК України.
Санкцією ж ч.1 ст.164 КК України передбачено покарання у вигляді громадських робіт на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин, арешту на строк до трьох місяців або обмеження волі на строк до двох років.
Однак, суд першої інстанції наведене залишив поза увагою та призначив ОСОБА_8 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, у вигляді 240 годин громадських робіт, тобто в розмірі, більшому ніж передбачено санкцією зазначеної частини статті кримінального закону для даного виду покарань.
Таким чином, місцевим судом закон України про кримінальну відповідальну застосовано неправильно, через це ухвалений ним вирок слід змінити та призначити обвинуваченому покарання відповідно до вимог ст.65 КК України. Оскільки така зміна покращує становище ОСОБА_8 , колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваного судового рішення та ухвалення апеляційним судом нового вироку, як просить прокурор.
За змістом ст.ст.50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. При призначенні покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
При призначенні покарання колегія суддів ураховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, що відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, обставини його вчинення, особу обвинуваченого, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності (а.п. 116), на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.п. 119-120), не працює (а.п. 121-124), має малолітню дитину (а.п. 82), думку потерпілої ОСОБА_10 , яка просила визначити ОСОБА_8 захід примусу у вигляді 3 місяців арешту, поряд з цим вирок у апеляційному порядку не оскаржувала (а.п. 197), відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Ураховуючи зазначене вище та межі апеляційних вимог, колегія суддів дійшла висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання у вигляді 120 годин громадських робіт, яке буде законним, справедливим та сприятиме його меті, тобто необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_8 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Отже, апеляційна скарга захисника підлягає задоволенню, а прокурора - задоволенню частково.
Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , задовольнити.
Апеляційну скаргу прокурора Київської окружної прокуратури м. Харків ОСОБА_6 задовольнити частково.
Вирок Київського районного суду м. Харків від 23 листопада 2021 року щодо ОСОБА_8 в частині призначення покарання змінити.
Призначити ОСОБА_8 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України - 120 годин громадських робіт.
В іншій частині вирок залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4