Суворовський районний суд міста Одеси Справа № 523/4459/22
Провадження №1-кп/523/1227/22
31.05.2022 року м. Одеса
Суворовський районний суд м. Одеси під головуванням судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора Суворовської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 та обвинуваченого, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду кримінальне провадження №12021164490001633 від 21 листопада 2021 року із звинувачення
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Одесі, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, не працевлаштованого, засудженого вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 24 червня 2021 року за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік, звільненого від його відбування з іспитовим строком 1 рік, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.309 КК України,
У невстановлені досудовим розслідуванням час та місці ОСОБА_4 , будучи судимим за ч.1 ст.309 КК України, в порушення вимог ст.ст.7-9,25,27 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», не маючи спеціального дозволу, діючи з прямим умислом, придбав психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, після чого, зберігав її при собі, без мети збуту, до 05 години 39 хвилин 21 листопада 2021 року - часу вилучення біля буд. АДРЕСА_2 , співробітниками поліції, кількісним вмістом 0,842 г, що перевищувало її невеликий розмір, визначений таблицею №2 наказу МОЗ України від 1 серпня 2000 року №188.
Обвинувачений вину у вчинених діяннях визнав повністю та показав, що наприкінці листопада минулого року він замовив через інтернет для власного вживання амфетамін, який отримав в закладеному місці та зберігав при собі. Через незначний проміжок часу, перебуваючи по вул. Ростовській, в м. Одесі, його було зупинено співробітниками поліції, яким він і видав цю речовину. В даний час про вчинене жалкує, щиро кається.
Отримавши показання обвинуваченого, що повністю відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, з'ясувавши правильність розуміння всіма учасниками судового засідання змісту цих обставин та відсутності їх оспорювань, сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши правові наслідки застосування положень ч.3 ст.349 КПК України, за клопотанням прокурора, підтриманого обвинуваченим, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів на доведення вини ОСОБА_4 у вмінених йому діяннях.
Таким чином суд визнає доведеним вчинення ОСОБА_4 дій, які полягали в тому, що він, будучи судимим за ч.1 ст.309 КК України, у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, в порушення вимог ст.ст.7-9,25,27 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», не маючи спеціального дозволу, діючи з прямим умислом, придбав психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, після чого, зберігав її при собі, без мети збуту, до 05 години 39 хвилин 21 листопада 2021 року - часу вилучення біля буд. АДРЕСА_2 , співробітниками поліції, кількісним вмістом 0,842 г, що перевищувало її невеликий розмір, визначений таблицею №2 наказу МОЗ України від 1 серпня 2000 року №188.
Зазначені дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.2 ст.309 КК України, як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, без мети збуту, вчинені особою протягом року після засудження за цією ж статтею.
Заявлені органом досудового розслідування до відшкодування з обвинуваченого процесуальні витрати на суму 1716,20 грн, пов'язані з проведенням в справі експертизи, є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
При призначенні ОСОБА_4 покарання суд визнає його щире каяття в якості обставини, яка пом'якшує покарання, а також констатує про відсутність обставин, які обтяжують покарання.
Суд також враховує дані про ОСОБА_4 як про особу, яка не має власної сім'ї, будь-якого працевлаштування, а також не перебуває на спеціалізованих обліках в медичних установах.
З урахуванням викладеного, а також факту засудження ОСОБА_4 у 2021 році за вчинення іншого злочину аналогічної спрямованості, положень ч.3 ст.78 КК України, а також роз'яснень п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» в частині неприпустимості повторного звільнення засудженого від відбуття покарання з випробуванням, якщо цією особою було вчинено новий злочин під час іспитового строку, суд вважає, що дана обставина не дозволяє застосувати до обвинуваченого після призначення остаточного покарання положення ст.ст.69,75,76 КК України, у зв'язку із чим, необхідно допустити подальшу ізоляцію ОСОБА_4 від суспільства, з наступним його поміщенням до кримінально-виконавчої установи закритого типу, тобто призначити покарання у виді позбавлення волі.
Долю долучених до матеріалів кримінального провадження речових доказів необхідно вирішити у відповідності з вимогами ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.368, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ч.1 ст.71 КК України, з урахуванням вимог п.п.«б» п.1 ч.1 ст.72 цього ж кодексу, до зазначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 24 червня 2021 року та визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік і 1 день.
До набрання вироком законної сили застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Після набрання вироком законної сили застосований до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання - скасувати, ОСОБА_4 затримати та доставити до установи відбування покарання.
Виконання вироку в цій частині покласти на начальника Відділу поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з дня його фактичного поміщення до установи відбування покарання.
Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на суму 1716 (одну тисячу сімсот шістнадцять) грн 20 коп.
Після набрання вироком законної сили визнану в якості речового доказу психотропну речовину - знищити у встановленому порядку.
Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суд м. Одеси протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно вручити учасникам судового розгляду.
Головуючий
ОСОБА_1