Постанова від 19.05.2022 по справі 523/4417/22

Справа № 523/4417/22

Номер провадження 3/523/3456/22

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2022 р. м. Одеса

Суддя Суворовського районного суду м. Одеси Далеко К.О., розглянувши матеріали що надійшли від Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , офіційно не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 статтею 126 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

23.02.2022 поліцейським Гусєвою О.О. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 083246, згідно якого 23.02.2022р. о 08год 30хв в м. Одесі по вул. Миколаївська дорога, 89, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Toyota Prius, д.н.з. НОМЕР_1 , будучи особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керувати транспортними засобами на підставі постанови ВП № 61267041 старшого державного виконавця Шишкіної Н.Я. від 08.05.2020 року.

ОСОБА_1 з'явившись до судового засідання, заперечував свою вину у вчиненні правопорушення. Стверджував, що заборгованості по аліментам він не має тому як постановою від 11.05.2022 року головного державного виконавця Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Тран В.В., виконавчий документ було повернуто стягувачу на підставі заяви стягувача ОСОБА_2 від 06.05.2022 року про повернення виконавчого документу без примусового виконання та відсутності заборгованості зі сплати періодичних платежів. Вищезазначену постанову надав суду. Про постанову якою встановлено тимчасове обмеження у праві керувати транспортними засобами, заявник не знав. Враховуючи вищезазначене, просив закрити провадження по справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.

Суддя, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд доходить таких висновків.

Відповідно до положень ч.1 та 2 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст.252 КУпАП оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю..

Згідно п.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу правопорушення, доводиться шляхом надання доказів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 083246, ОСОБА_1 23 лютого 2022 року близько 08 год. 30 хв. керував транспортним засобом Toyota Prius, д.н.з. НОМЕР_1 в м. Одеса по вул. Миколаївська дорога, 89. Працівниками поліції було встановлено, що постановою старшого державного виконавця Шишкіної Н.Я. від 08.05.2020 року, виконавче провадження № 61267041 було накладено тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами до моменту погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі, у зв'язку із чим складено відповідний протокол про притягнення особи до відповідальності за ч. 3 ст. 126 КУпАП.

Разом із тим, у матеріалах справи відсутні будь які докази, які б підтверджували обізнаність ОСОБА_1 з приводу обмежень, які були на нього накладенні.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 КУпАП, настає відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами. Суб'єктивна сторона відповідного правопорушення полягає в наявності у особи, яка вчинила вищезазначене адміністративне правопорушення умислу. Згідно статті 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд звертає увагу, що матеріали, котрі були направлені до суду ( протокол про вчинення адміністративного правопорушення, копія постанови державного виконавця про накладення обмежень в керуванні транспортним засобом) не є самі по собі доказами наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, оскільки до суду не надано доказів про інформування останнього щодо наявності встановленого обмеження, отже відсутнє підтвердження усвідомлення ОСОБА_1 , відповідальності протиправного характеру вчинюваних дій та наявності в його діях умислу.

Ці обставини породжують в судді сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 та наявності в його дія складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.126 КУпАП.

Суд має обґрунтувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».

Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі: презумпції невинуватості (ст. 62 Конституції України).

Згідно ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.

Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов'язку доводити свою причетність до скоєння правопорушення.

Адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб'єкт владних повноважень (п.110 рішення ЕСПЛ у справі «Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97).

ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшуковувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)» (справи «Малофєєв проти Росії», рішення від 30.05.2013 року та «Карелін проти Росії», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 року).

Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і усі сумніви щодо доведеності вини особи слід тлумачити на її користь, а матеріали справи не містять належним, достатніх та допустимих доказів які би вказували на наявність умислу на вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП, а саме про те, що ОСОБА_1 знав про накладене на нього обмеження, в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 отримав постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, винесену старшим державним виконавцем Шишкіною Н.Я. ВП № 61267041 від 08.05.2020 року, а тому провадження в адміністративній справі підлягає закриттю з підстав п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись статями 247,283,284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: К.О. Далеко

Попередній документ
104551495
Наступний документ
104551497
Інформація про рішення:
№ рішення: 104551496
№ справи: 523/4417/22
Дата рішення: 19.05.2022
Дата публікації: 02.06.2022
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Пересипський районний суд міста Одеси
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку; Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами