Справа № 344/4453/18
Провадження № 11-кп/4808/217/22
Категорія ч. 4 ст. 296 КК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач Повзло
30 травня 2022 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду
в складі суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши у приміщенні суду у відкритому судовому засіданні клопотання представника ОСОБА_6 , що діє в інтересах потерпілого ОСОБА_7 , про поновлення строку апеляційного оскарження вироку Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02 червня 2020 року у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 186 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_9 ,
потерпілого ОСОБА_7 ,
В клопотанні представник ОСОБА_6 просить визнати поважною причину пропуску строку для подання апеляційної скарги. Зазначає, що з копією судового рішення потерпіла сторона ознайомилася 31 березня 2022 року.
Під час розгляду клопотання:
- потерпілий ОСОБА_7 просив про поновлення строку апеляційного оскарження вироку;
- прокурор заперечував проти задоволення клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження вироку.
Інші учасники кримінального провадження не з'явилися в судове засідання суду апеляційної інстанції, однак їх неявка не перешкоджає розгляду клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.
Перевіривши матеріали кримінального провадження та аналізуючи в сукупності обставини, на які представник ОСОБА_6 в інтересах потерпілого ОСОБА_7 посилається як на причини пропуску строку апеляційного оскарження вироку, суд апеляційної інстанції вважає, що клопотання не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02 червня 2020 року (а.п. 40- 50 том 6) ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 186 КК України, цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 задоволено частково.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 28 вересня 2020 року (а.п. 91-94 том 6) цей вирок змінено в частині визначення остаточного покарання ОСОБА_8 , в решті - залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції враховує зміст права на доступ до правосуддя та ефективний судовий захист, бере до уваги висновки Європейського суду з прав людини у справі «Мушта проти України, де «Суд нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.»
За приписами п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на вирок або ухвалу про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру - протягом тридцяти днів з дня їх проголошення.
Оскаржений вирок проголошено 02 червня 2020 року, а апеляційну скаргу надіслано представником ОСОБА_6 в інтересах потерпілого ОСОБА_7 08 квітня 2022 року.
Таким чином, апеляційна скарга подана з пропуском строку апеляційного оскарження, який визначений ч. 2 ст. 395 КПК України.
Разом з тим, апелянт заявляє клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження вироку.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою суду.
Однак, в клопотанні та під час його розгляду не наведено таких обставин, які, на думку суду апеляційної інстанції, є поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження вироку суду першої інстанції.
Апелянт посилається на те, що з копією судового рішення потерпіла сторона ознайомилася 31 березня 2022 року.
Так, з часу ухвалення оскарженого рішення минуло майже два роки та потерпілому ОСОБА_7 було достеменно відомо про перебування кримінального провадження в Івано-Франківському міському суді Івано-Франківської області, потерпілий ОСОБА_7 надавав суду першої інстанції пояснення та подав заяву від 22 квітня 2019 року про проведення та закінчення судового розгляду без його участі (а.п. 203 том 3).
За змістом п. 27 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Шевченко проти України» сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ в судах відкрито, що гарантує стороні своєчасно дізнатись про результати судового розгляду та оскаржити судове рішення у встановлений законом строк.
Більш того, судом першої інстанції ОСОБА_7 22 жовтня 2020 року було надіслано виконавчий лист у кримінальному провадженні, який останній отримав 26 жовтня 2020 року (а.п. 108 том 6).
Апелянт не довів, що ними з часу ухвалення вироку 02 червня 2020 року вчинялися будь-які заходи, щоб дізнатися про результати судового розгляду з метою реалізувати процесуальну можливість звернутися з апеляційною скаргою.
А тому, враховуючи ці обставини, посилання представника ОСОБА_6 в інтересах потерпілого ОСОБА_7 на ознайомлення з копією судового рішення 31 березня 2022 року є безпідставним.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання копії вироку у відповідності до ч. 3 ст. 395 КПК України для особи, яка перебуває під вартою, та у випадку , якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу.
Про поважність причин на поновлення строку апеляційного оскарження може свідчити наявність конкретних обставин, які об'єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду зі скаргою протягом встановленого законом строку апеляційного оскарження рішення суду, виникли раптово, носили несподіваний характер і не могли бути контрольовані апелянтом.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що при вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження вироку, доводи щодо законності, обґрунтованості оскарженого рішення не перевіряються, оскільки така оцінка може бути дана тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті.
При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу юридичної визначеності, про що вказує як судова практика Верховного суду України, так і судова практика Європейського суду з прав людини.
За приписами п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження вироку суду першої інстанції належить відмовити, а апеляційну скаргу повернути апелянту.
Керуючись ст. ст. 117, 376, 395, 399, 419 КПК України, колегія суддів,
В задоволенні клопотання представника ОСОБА_6 , що діє в інтересах потерпілого ОСОБА_7 , про поновлення строку апеляційного оскарження вироку Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02 червня 2020 року - відмовити.
Апеляційну скаргу з додатками повернути представнику ОСОБА_6 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3
ОСОБА_4