Житомирський апеляційний суд
Справа №291/298/21 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України Доповідач ОСОБА_2
26 травня 2022 року Житомирський апеляційний суд в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі матеріали кримінального провадження № 291/298/21 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Ружинського районного суду Житомирської області від 28.01.2022 відносно
ОСОБА_7 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України,
зазначеним вироком ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст. 185 КК України і призначено покарання у виді арешту на строк 4 місяці.
Стягнуто з ОСОБА_7 процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта в сумі 1716,10 грн. на користь держави.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 обраховано з моменту звернення вироку до виконання.
Питання про речові докази вирішено у відповідності до вимог ст.100 КПК України.
Відповідно до вироку суду першої інстанції, ОСОБА_7 28.01.2021 близько 23 год. 00 хв. перебував по вул.Ружинська, в с.Зоряне, Бердичівського району (Ружинська ОТГ), Житомирської області та керував однокінною гужовою повозкою (санки).
В цей же день, час та місці та за вказаних обставин ОСОБА_7 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, заїхав до території домогосподарства АДРЕСА_2 , де у нього виник умисел та таємне викрадення чужого майна, а саме гужової повозки, належної ОСОБА_8 .. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переконавшись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, причепив гужову повозку потерпілого ОСОБА_8 , до своєї однокінної гужової повозки (саней) та почав рухався у напрямку с. Топори, Бердичівського району (Ружинська ОТГ), Житомирської області. Однак свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна до кінця не довів, з причин, що не залежали від його волі, оскільки його злочинні дії були викриті потерпілим ОСОБА_9 .
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 , не оспорюючи фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, правильності кваліфікації його дій та доведеності вини, просить змінити вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання у зв'язку з невідповідністю покарання призначеного судом, ступеню тяжкості злочину та його особі, а своїм рішенням призначити йому покарання не пов'язане з ізоляцією від суспільства - у виді штрафу або громадських робіт. При цьому, зазначає, що судом не враховано, що він веде особисте селянське господарство: обробляє земельну ділянку площею 1.5 га, отримуючи врожай сільськогосподарської продукції; утримує в господарстві худобу та птицю, тобто, працює. А тому, його матеріальне становище дозволяє сплатити штраф за вчинене кримінальне правопорушення, при цьому, те, що він офіційно не працює не може бути причиною не призначення покарання у виді штрафу. Крім того, він є працездатною особою, і у нього немає протипоказань до відбування покарання у виді громадських робіт. Наголошує, що щиро розкаявся у вчиненому, повністю визнав свою вину у вчиненому та правдиво розповів суду про всі відомі обставини вчиненого злочину, в тому числі і ті, що обтяжують його покарання, а саме, зокрема, про перебування в стані алкогольного сп'яніння під час вчинення злочину. Зазначає, що критично оцінює свою протиправну поведінку, осуджує те, що вчинив, та не намагається уникнути кримінальної відповідальності за вчинене. Зазначає, що проживає однією сім'єю з матір'ю та бабою, які є непрацездатними. Вважає посилання на його попередню судимість безпідставним та необґрунтованим.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи ОСОБА_7 на підтримку своїх апеляційний вимог, заперечення прокурора, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження, а також ухвалу суду в межах, передбачених ст.404 КПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Згідно зі ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Згідно ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції не дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону.
Так, у відповідності до п.2 ч.3 ст.374 КПК України, у разі визнання особи винуватою в мотивувальній частині вироку зазначаються: формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення; статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений; докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів; мотиви зміни обвинувачення, підстави визнання частини обвинувачення необґрунтованою, якщо судом приймалися такі рішення; обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання; мотиви призначення покарання, звільнення від відбування покарання, застосування примусових заходів медичного характеру при встановлені стану обмеженої осудності обвинуваченого, застосування примусового лікування відповідно до статті 96 Кримінального кодексу України, мотиви призначення громадського вихователя неповнолітньому; підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення його без розгляду; мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
В свою чергу, органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України. (а.п.2-5) У відповідності до матеріалів провадження, органом обвинувачення 20.10.2021 обвинувачення інкриміноване ОСОБА_7 було змінено з ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України на ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України, а саме, як умисні дії, які виразились в закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка) (а.п.44-47).
Тобто, ОСОБА_7 органом досудового розслідування інкриміновано кримінальне правопорушення проти власності, предметом є майно, що має певну вартість і є чужим для винної особи: речі (рухомі й нерухомі), грошові кошти, цінні метали, цінні папери, тощо. Таким чином, обов'язковою кваліфікуючою ознакою цього кримінального правопорушення є вартість викраденого майна.
На переконання суду апеляційної інстанції, оскарженим вироком суду першої інстанції в частині формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним, не встановлено наслідки кримінального правопорушення, а саме розмір заподіяної матеріальної шкоди - вартість майна на викрадення якого здійснено замах, що має значення для визначення юридичної оцінки дій обвинуваченого та є істотним порушенням вимог п.2 ч.3 ст.374 КПК України. При цьому матеріали кримінального провадження такі дані містять (а.п.93-97).
За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про те, що судовий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_7 був здійснений судом першої інстанції з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що у відповідності до статей 409, 412 КПК України є підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції.
Враховуючи те, що апеляційним судом були встановлені такі істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, допущені судом першої інстанції, які не можуть бути усунені під час апеляційного розгляду, апеляційний суд вважає, що вирок суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до положень ч.2 ст.415 КПК України, призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції, апеляційний суд не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання.
Під час нового розгляду кримінального провадження суду першої інстанції необхідно усунути порушення КПК України, вказані в ухвалі апеляційного суду, вжити заходів до повного, всебічного і об'єктивного дослідження обставин кримінального провадження, дати належну оцінку зібраним доказам, в залежності від чого ухвалити законне та обґрунтоване рішення із дотриманням вимог кримінального процесуального закону та закону України про кримінальну відповідальність.
Одночасно, слід звернути увагу і на законність врахування судом першої інстанції при призначенні покарання в оскаржуваному вироку на попередні судимості обвинуваченого ОСОБА_7 . Такі посилання суду є безпідставними з огляду на вимоги ст.89 КК України.
Крім того, при новому судовому розгляді провадження, слід достатньо врахувати при призначенні покарання обвинуваченому вимоги ст.65 КК України, тобто, врахувати ступінь тяжкості скоєного правопорушення, особу винного та обставини, які пом'якшують або обтяжують це покарання.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Вирок Ружинського районного суду Житомирської області від 28.01.2022 відносно ОСОБА_7 - скасувати.
Призначити кримінальне провадження №291/298/21 по обвинуваченню ОСОБА_7 за ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України до нового розгляду в суді першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає.
Судді :