Житомирський апеляційний суд
Справа №291/1131/21 Головуючий у 1-й інст. Митюк О. В.
Категорія 60 Доповідач Павицька Т. М.
31 травня 2022 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого Павицької Т. М.,
суддів Трояновської Г.С., Миніч Т.І.,
за участю секретаря судового засідання Трикиши Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №291/1131/21 за позовом ОСОБА_1 до Ружинської селищної ради Житомирської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 03 травня 2022 року, ухвалене під головуванням судді Митюк О.В. в смт Ружині,
У вересні 2021 року ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- встановити юридичний факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є двоюрідним братом померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 ;
- визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 право власності на земельну частку (пай), яка перебувала у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства ім. Калініна, Верхівнянської сільської ради Ружинського району Житомирської області, розміром 3,79 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЖТ №047447 виданого Ружинською районною державною адміністрацією 15.08.1996 належала померлій ОСОБА_3 .
Позовні вимоги мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_3 , яка до своєї смерті була зареєстрована та проживала разом з позивачем в с. Верхівня Ружинського району, Житомирської області. Зазначає, що після її смерті відкрилась спадщина на належне їй майно, яку позивач прийняв у відповідності до ч.3 ст. 1268 ЦК України - фактом постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Вказує, що у 2021 році позивач дізнався, що до спадкового майна належить земельна частка (пай) розміром 3,79 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, що знаходиться на території бувшої Верхівнянської сільської ради Ружинського району Житомирської області, переданих у колективну власність КСП ім. Калініна. Зазначає, що позивач позбавлений можливості отримати свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай), оскільки звернувшись до Ружинської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, позивач отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з тим, що не надав до нотаріальної контори документів, що підтверджують родинні відносини між померлою та відсутність правовстановлюючого документа на спадкове майно. Враховуючи вищевикладене просить встановити факт, що має юридичне значення, про те, що ОСОБА_3 , 1939 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 була двоюрідною сестрою ОСОБА_1 , та визнати право власності на спадкове майно.
Рішенням Ружинського районного суду Житомирської області від 03 травня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Встановлено факт, що має юридичне значення, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є двоюрідним братом ОСОБА_3 , 1939 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Верхівня Ружинського району Житомирської області. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції в частині незадоволених позовних вимог представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, у якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалене із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Вказує, що належність померлій ОСОБА_3 земельної частки (паю) розміром 3,79 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що знаходиться на території бувшої Верхівнянської сільської ради Ружинського району Житомирської області, переданих у колективну власність КСП ім. Калініна підтверджується інформацією №3/05 від 05.05.2021 відділу у Ружинському районі ГУ Держгеокадастру у Житомирській області. Зазначає, що інших спадкоємців, які б претендували на отримання у спадок спадкового майна немає. Зазначає, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи та дійшов помилкового висновку про те, що на ім'я позивача був складений заповіт від імені ОСОБА_4 . Вказує, що фактично від імені ОСОБА_4 був складений заповіт на ім'я ОСОБА_5 , батька позивача, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , а не на позивача. Стверджує, що суд першої інстанції задовольняючи позовну вимогу про встановлення факту родинних відносин між померлою та апелянтом фактично визнав того факту, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 це одна і таж особа, але при цьому відмовив у визнанні права власності на спадкове майно та дійшов помилкового висновку про можливість реалізації спадкових прав в позасудовому порядку. Вважає, що належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування. Враховуючи викладене просить скасувати рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 03 травня 2022 року в частині відмови у задоволенні позову про визнання права власності на спадкове майно та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що ОСОБА_1 є двоюрідним братом ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно довідки виданої Ружинською селищною радою Бердичівського району Житомирської області за №249 від 30.04.2021 року, ОСОБА_3 , 1939 року народження, уродженка с. Верхівня Ружинського району Житомирської області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , на момент смерті була зареєстрована та проживала по АДРЕСА_1 , разом з двоюрідним братом ОСОБА_1 . На протязі 6-ти місяців після смерті ОСОБА_3 за даною адресою був зареєстрований та проживав ОСОБА_1 . На даний час за даною адресою ніхто не зареєстрований та не проживає.
Відповідно до виписки з погосподарської книги виданої Ружинською селищною радою Бердичівського району Житомирської області за №30 від 27.01.2022, згідно запису в погосподарській книзі №4 за 2001-2005 роки ст.25 внесено запис про домогосподарство, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зазначено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживала разом з двоюрідним братом ОСОБА_1 та його дружиною ОСОБА_6 .
Постановою державного нотаріуса Ружинської державної нотаріальної контори Центрально-Західного управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Ставничого О.В. №825/02-31 від 11 вересня 2021 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно померлої - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 з підстав відсутності документів, що підтверджують родинні відносини та відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно.
У справі, що переглядається предметом розгляду є визнання права власності на спадкове майно, а саме право на земельну частку (пай) розміром 3,79 в умовних кадастрових гектарах, яка перебувала в колективній власності КСП «ім. Калініна» с. Верхівня, Ружинського району, Житомирської області, що належала відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЖТ №047447 виданого на підставі рішення Ружинської районної державної адміністрації від 15.08.1996 №429 ОСОБА_4 .
Згідно зі ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. А у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні ( ст.263 ЦПК України).
Рішення зазначеним вимогам закону не в повній мірі відповідає.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині визнання права власності на спадкове майно суд першої інстанції виходив з того, що спадкове майно на яке просить визнати право власності ОСОБА_1 , а саме земельна частку (пай) розміром 3,79 в умовних кадастрових гектарах, яка перебувала в колективній власності КСП «ім. Калініна» с. Верхівня, Ружинського району, Житомирської області, яка відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЖТ №047447 виданого на підставі рішення Ружинської районної державної адміністрації від 15.08.1996 №429, належить ОСОБА_4 , а не ОСОБА_3 . Також від імені ОСОБА_4 посвідчений і заповіт на ім'я позивача. Однак, замість звернення до суду з вимогами про встановлення належності померлій певного правовстановлюючого документу, що давало б позивачеві можливість реалізувати своє право на оформлення прав на спадкове майно, позивач звернувся з вимогою про визнання за ним безпосередньо права власності на спадкове майно.
Проте, з наведеними висновками суду першої інстанції колегія апеляційного суду не погоджується з огляду на наступне.
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України).
Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. ст.1220, 1222,1270 ЦК України).
Згідно довідки виданої Ружинською селищною радою Бердичівського району Житомирської області за №249 від 30.04.2021 року, ОСОБА_3 , 1939 року народження, уродженка с. Верхівня Ружинського району Житомирської області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , на момент смерті була зареєстрована та проживала по АДРЕСА_1 , разом з двоюрідним братом ОСОБА_1 . На протязі 6-ти місяців після смерті ОСОБА_3 за даною адресою був зареєстрований та проживав ОСОБА_1 . На даний час за даною адресою ніхто не зареєстрований та не проживає.
Відповідно до виписки з погосподарської книги виданої Ружинською селищною радою Бердичівського району Житомирської області за №30 від 27.01.2022, згідно запису в погосподарській книзі №4 за 2001-2005 роки ст.25 внесено запис про домогосподарство, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зазначено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживала разом з двоюрідним братом ОСОБА_1 та його дружиною ОСОБА_6 .
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Таким чином, ОСОБА_1 є таким, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Встановлено, що до складу спадщини померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 входить право на земельну частку (пай) серії ЖТ №047447 виданого на підставі рішення Ружинської районної державної адміністрації від 15.08.1996 №429 на ім'я ОСОБА_4 .
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 3 ЦПК України 2004 року, чинного на дату звернення до суду із зазначеним позовом, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено статтею 16 ЦК України.
Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55,124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Відповідно до частин першої, другої статті 2 Закону України від 05 червня 2003 року №899-IV «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
Згідно з пунктом 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
За змістом статей 22, 23 Земельного кодексу України (у редакції 1990 року) особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: 1) перебування в членах КСП на час паювання; 2) включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; 3) одержання колективним сільськогосподарським підприємством цього акта.
Відповідно до листа Відділу Держгеокадастру у Ружинському районі №3/05 від 05.05.21 вбачається, що згідно запису в Книзі реєстрації сертифікатів, було видано сертифікат на право на земельну частку (пай) на ім'я ОСОБА_4 , розміром - 3,79 в умовних кадастрових гектарах, серія ЖТ №047447, на підставі рішення Ружинської РДА від 15 серпня 1996 року, та зареєстрований 11 листопада 1996 року за №429., а не на ім'я ОСОБА_3 ,
Таким чином, вбачається помилка в написанні прізвища двоюрідної сестри позивача, замість « ОСОБА_7 » написано « ОСОБА_8 ». Серед документів, які б підтверджують факт належності правовстановлюючого документу у заявника є свідоцтво про смерть ОСОБА_3 , довідка виконавчого комітету Ружинської селищної ради Житомирської області №249 від 30.04.2021.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЖТ №047447 виданого 15 серпня 1996 року на ім'я ОСОБА_4 належить ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відтак, встановивши під час розгляду справи, що ОСОБА_3 було видано сертифікат на право на земельну частку (пай), розміром - 3,79 в умовних кадастрових гектарах, серія ЖТ №047447, на підставі рішення Ружинської РДА від 15 серпня 1996 року та зареєстрованого 11 листопада 1996 року за №429, а також той факт, що ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 у порядку ч.3 ст.1268 ЦК України, у позивача, як спадкоємця, виникло право на вказану земельну частку (пай), а тому висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову є помилковим.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що інших спадкоємців щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 не має, а позивачем отримано відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій.
Оскільки відсутність правовстановлюючого документа, що підтверджує право спадкодавця ОСОБА_3 право власності на спадкове майно, перешкоджає позивачу ОСОБА_1 оформити право на спадщину в позасудовому порядку, суд вважає за необхідне визнати право власності на земельну частку (пай), розміром 3,79 га в умовних кадастрових одиницях на території Верхівнянської сільської ради Ружинського району Житомирської області, яка перебувала у КСП «ім. Калініна», що належала померлій ОСОБА_3 на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЖТ №04747 виданого Ружинською районною державною адміністрацією 15.08.1996 та зареєстрованого 11 листопада 1996 року за №429 на ім'я ОСОБА_4 .
Таким чином, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, призвело до ухвалення у справі незаконного рішення в частині відмови у задоволенні позову про визнання права власності на спадкове майно, а тому останнє підлягає скасуванню з постановленням в цій частині нового судового рішення про задоволення позову з вищевказаних підстав (п.3, п.4 ч.1 ст. 376 ЦПК України).
Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 03 травня 2022 року в частині відмови у задоволенні позову про визнання права власності на спадкове майно скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення позову.
Визнати за ОСОБА_1 право на спадщину за законом на спадкове майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме на земельну частку (пай), розміром 3,79 га в умовних кадастрових одиницях на території Верхівнянської сільської ради Ружинського району Житомирської області, яка перебувала у колективній власності КСП «ім. Калініна» та належала померлій ОСОБА_3 на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЖТ №04747 виданого Ружинською районною державною адміністрацією 15.08.1996 року.
В решті рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 31 травня 2022 року.
Головуючий
Судді