Провадження № 22-ц/803/1116/22 Справа № 201/1192/14-ц Суддя у 1-й інстанції - Галічий В. М. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.
31 травня 2022 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді Єлізаренко І.А.
суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В.
за участю секретаря Паромової О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , правонаступником якої є ОСОБА_2 , на заочне рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 19 лютого 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 , правонаступником якого є ОСОБА_4 , до ОСОБА_5 , третя особа Дніпровська міська рада про зобов'язання вчинити певні дії та визнання права власності,-
У січні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 , третя особа Дніпровська міська рада про зобов'язання вчинити певні дії та визнання права власності.
Заочним рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 19 лютого 2014 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 . Визнано за ОСОБА_3 право власності без прийняття в експлуатацію на нежитлові приміщення, що розташовані за адресами: АДРЕСА_1 , загальною площею 49 кв.м., літ. В-1, загальною площею 49 кв.м.; АДРЕСА_2 , загальною площею 17,7 кв.м., літ. Г-1, загальною площею 17,7 кв.м.; АДРЕСА_2 , загальною площею 11,6 кв.м.; гараж за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 24,0 кв.м.; АДРЕСА_3 , гараж літ. Б-1, загальною площею 16,4 кв.м., гараж літ. Г-1, загальною площею 15,6 кв.м., майстерні літ. Д-1, загальною площею 4,7 кв.м., АДРЕСА_4 , загальною площею 53,6 кв.м., а також житловий будинок по АДРЕСА_5 , літ. А-1, загальною площею 17,4 кв.м., житловою площею 10,9 кв.м. В порядку розподілу судових витрат стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 3654 грн. судового збору.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , яка не є учасниками справи, не приймала участі у справі просить заочне рішення суду від 19 лютого 2014 року скасувати в частині визнання за ОСОБА_3 право власності без прийняття в експлуатацію на нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 49 кв.м., літ. В-1, загальною площею 49 кв.м. та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права.
В іншій частині рішення суду не оскаржується.
У поясненнях на апеляційну скаргу Дніпровська міська рада просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла та ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року до участі у справі у якості правонаступника апелянта ОСОБА_1 було залучено - ОСОБА_2 (т.3 а.с.76, 68).
Позивач ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 01 лютого 2022 року до участі у справі у якості правонаступника позивача ОСОБА_3 було залучено - ОСОБА_4 (т.3 а.с.173, 174).
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , правонаступником якої є ОСОБА_2 , колегія суддів вважає, що апеляційне провадження у справі слід закрити з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
У статті 18 ЦПК України зазначено, що обов"язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.
Відповідно до ч.1 ст.352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Правом на апеляційне оскарження судових рішень з перевірки законності і обґрунтованості рішень та ухвал суду першої інстанції, наділені, зокрема: особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки. Зазначені особи можуть подати апеляційну скаргу, якщо рішенням суду безпосередньо вирішено питання про їх права або про їх обов'язки. Отже, за загальним правилом, у цих осіб відсутні правові підстави для апеляційного оскарження ухвал суду (оскільки ухвалами не вирішуються питання про спірні права та обов'язки). Однак разом з цим, особи, які не брали участь у справі, можуть оскаржити ухвалу суду лише у випадках, якщо відповідно до неї їх зобов'язано вчинити певні дії або утриматися від них, і це порушує права або інтереси цієї особи. Тобто, особи, які не брали участі у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку лише ті судові рішення, які безпосередньо встановлюють, змінюють або припиняють права або обов'язки цих осіб.
Вказані норми процесуального закону встановлюють порядок та спосіб апеляційного оскарження судового рішення, який можливий у тому разі, коли суд вирішив питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
На стадії апеляційного провадження, під час якої вирішується питання про можливість прийняття апеляційної скарги особи, що не брала участі у справі, та яка вважає, що ухваленим рішенням порушені її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, суд апеляційної інстанції установлює, чи дійсно мало місце порушення таких прав, свобод, інтересів та обов'язків у зв'язку із ухваленим рішенням, та в залежності від установленого вчиняє відповідні процесуальні дії.
Заочним рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 19 лютого 2014 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 . Визнано за ОСОБА_3 право власності без прийняття в експлуатацію на нежитлові приміщення, що розташовані за адресами: АДРЕСА_1 , загальною площею 49 кв.м., літ. В-1, загальною площею 49 кв.м.; АДРЕСА_2 , загальною площею 17,7 кв.м., літ. Г-1, загальною площею 17,7 кв.м.; АДРЕСА_2 , загальною площею 11,6 кв.м.; гараж за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 24,0 кв.м.; АДРЕСА_3 , гараж літ. Б-1, загальною площею 16,4 кв.м., гараж літ. Г-1, загальною площею 15,6 кв.м., майстерні літ. Д-1, загальною площею 4,7 кв.м., АДРЕСА_4 , загальною площею 53,6 кв.м., а також житловий будинок по АДРЕСА_5 , літ. А-1, загальною площею 17,4 кв.м., житловою площею 10,9 кв.м. В порядку розподілу судових витрат стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 3654 грн. судового збору (т.1 а.с.206, 207).
ОСОБА_1 , яка не є учасником справи, не брала участі у справі, вважаючи, що суд при ухваленні оскаржуваного рішення вирішив питання про її права, інтереси, подала апеляційну скаргу на вказане рішення суду та просила рішення суду скасувати в частині визнання за ОСОБА_3 права власності без прийняття в експлуатацію на нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 49 кв.м., та літ. В-1, загальною площею 49 кв.м. (т.2 а.с.98-111).
Згідно наданого ОСОБА_1 свідоцтва про право власності на житло від 17 серпня 1993 року, ОСОБА_1 є власником 1/2 частини квартири АДРЕСА_6 (т.2 а.с. 119, 125, 126).
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла та ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року до участі у справі у якості правонаступника апелянта ОСОБА_1 було залучено - ОСОБА_2 , який, відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 30 липня 2021 року, є власником 1/2 частини квартири АДРЕСА_6 після смерті матері ОСОБА_1 (т.3 а.с.115).
ОСОБА_1 в апеляційній скарзі зазначала, що нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 49 кв.м., та літ. В-1, загальною площею 49 кв.м., на які оскаржуваним рішенням суду було визнано право власності за за ОСОБА_3 , є сараями - спільною власністю всіх мешканців будинку, оскільки ці приміщення є допоміжними приміщеннями та їх призначенням є обслуговування будинку та власників квартир.
ОСОБА_1 було надано апеляційному суду копію Акту від 22 жовтня 2020 року, складеного фізичною особою підприємцем ОСОБА_6 , в якому зазначено, що останнім було проведено 22 жовтня 2020 року технічну інвентаризацію будівель по АДРЕСА_7 . В акті вказано, що до складу квартир входять будівлі, які використовуються як сараї. Згідно рішення Дніпропетровської міської ради "Про зняття з обліку ж.к.п.", житловий комплекс передано на баланс "Жилсервіс 5". Відповідно до технічної інвентаризації та схеми земельної ділянки, до житлового будинку входять нежитлові споруди, які є господарськими будівлями з залитими фундаментами та підлогами, які використовуються як допоміжні приміщення приміщення для зберігання майна - поквартирно (ст.186 ЦКУ) (т.2 а.с.127).
Згідно технічного паспорту на будівлі та споруди від 18 вересня 2013 року, розташовані по АДРЕСА_7 наявна нежитлова будівля літ. Б-1 (фундамент - бетон, стіни- цегла, покрівля - шифер, перекриття - дерево, підлога - цемент), загальною площею 49 кв.м., та нежитлова будівля літ. В-1 (фундамент - бетон, стіни- цегла, покрівля - шифер, перекриття - дерево, підлога - цемент) загальною площею 49 кв.м. Рік побудови не визначено (т.1 а.с.48-54).
Відповідно до технічних висновків та технічного стану нежитлових будівель літ. Б-1 49 кв.м., літ. В-1 49 кв.м. від 2013 року, складених спеціалістами ТОВ "Дніпропетровський проектно-конструкторський технологічний інститут", нежитлові будівлі розташовані по АДРЕСА_7 - одноповерхові приміщення, окремо розташовані (т.1 а.с.131-143).
Конституційним судом у рішенні по справі № 4-рп/2004 від 02 березня 2004 року надано роз'яснення щодо порядку передачі допоміжних приміщень у власність. Допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т. ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ним квартир або кімнат у квартирах. Власники неприватизованих квартир є співвласниками цих допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир. Жодних документів права власності на допоміжні приміщення не потрібно робити.
Слід зазначити, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження того, що одноповерхові окремо розташовані нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 49 кв.м., та літ. В-1, загальною площею 49 кв.м. дійсно є - сараями, та ці будівлі використовуються співвласниками квартир будинку АДРЕСА_7 .
Будь-які правовстановлюючі документи на вказане в апеляційній скарзі нерухоме майно в матеріалах взагалі справи відсутні.
Суду не надано належних доказів на підтвердження того, що вказані одноповерхові окремо розташовані нежитлові приміщення дійсно є допоміжними приміщеннями та вони були передані безоплатно у спільну власність громадян - співвласників квартир будинку АДРЕСА_7 .
Копія Акту від 22 жовтня 2020 року, складеного фізичною особою підприємцем ОСОБА_6 , на який в апеляційній скарзі посилається апелянт, не є належним доказом на підтвердження того, що нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 49 кв.м., та літ. В-1, загальною площею 49 кв.м. є допоміжними приміщеннями - сараями, оскільки у вказаному акті взагалі не вказано кількості нежитлових будівель, не вказано їх площі, не вказано рік побудови приміщень, не зазначено віддаленості розташування будівель від житлового будинку. Також в акті не зазначено, яка саме документація на будинок АДРЕСА_7 використовувалася при його складанні.
Таким чином, посилання в апеляційній скарзі на те, що оскаржуваним рішенням суду порушуються права апелянта, є необґрунтованими, оскільки апелянтом не доведено належними доказами факт того, що при ухваленні рішення суд вирішив питання щодо прав чи інтересів апелянта на спірне нерухоме майно.
Суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи невирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції та подала апеляційну скаргу після спливу річного строку з дня складання повного тексту судового рішення. При цьому, якщо обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердились, апеляційне провадження підлягає закриттю.
Подібні правові висновки викладені в постанові об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 лютого 2020 року у справі №668/17285/13-ц (провадження № 61-41547сво18).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , правонаступником якої є ОСОБА_2 , на заочне рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 19 лютого 2014 року слід закрити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 362, 368 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , правонаступником якої є ОСОБА_2 , на заочне рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 19 лютого 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 , правонаступником якого є ОСОБА_4 , до ОСОБА_5 , третя особа Дніпровська міська рада про зобов'язання вчинити певні дії та визнання права власності - - закрити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя І.А.Єлізаренко
Судді Т.П.Красвітна
О.В.Свистунова