Справа № 950/2733/21
Провадження № 2/950/176/22
31 травня 2022 року м. Лебедин
Лебединський районний суд Сумської області у складі:
головуючого судді - Косолапа В.М.,
за участю секретаря судового засідання - Ткаченко Я.О.,
представника відповідача - Білокобильської Л.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про відвід судді по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до комунального закладу Сумської обласної ради «Лебединський педагогічний фаховий коледж імені А.С. Макаренка» про визнання незаконним та скасування наказу, допуск до роботи, виплату заробітної плати,
У провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа. Позивач просить визнати незаконним та скасувати наказ від 08.11.2021 № 188-к/тр, допустити її до роботи, виплатити заробітну плату за час незаконного відсторонення.
Ухвалою від 10.01.2022 судом відкрито провадження, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У судове засідання, призначене на 31.05.2022 позивач не з'явилась, просила провести його без її участі у зв'язку із станом здоров'я. При цьому 30.05.2022 позивачем до суду подана заява про відвід судді по даній справі. Заява обґрунтована тим, що головуючий суддя приймав незаконне рішення по іншій справі, у нього склалася невмотивована думка з цього питання, а тому позивач має сумніви у об'єктивності та неупередженості судді.
Представник відповідача стосовно заявленого відводу заперечувала, вважала, що суд у даному складі може продовжувати розгляд даної справи.
Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 40 ЦПК України якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Враховуючи те, що судове засідання по справі призначено на 31.05.2022, а заява про відвід надійшла 30.05.2022, тобто менше ніж за три дні до судового засідання, заява не передається на розгляд іншому судді.
Вирішуючи питання про обґрунтованість заяви про відвід, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (частина 2 ст. 36 ЦПК України).
Згідно з ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Суд звертає увагу на те, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості або об'єктивності.
Суд зазначає, що заява ОСОБА_1 від 30.05.2022 таких обставин не містить. Фактично позивач, як на підставу відводу, посилається на ту обставину, що головуючий суддя розглядав іншу справу в якій на її думку прийняв незаконне рішення, що дає підстави сумніватися у неупередженості та об'єктивності такого судді.
З цього приводу суд роз'яснює позивачу, що відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (№ 33949/02, § 49-52, від 09.11.2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що під час вирішення того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
В заяві про відвід позивач фактично не погоджується із процесуальним рішенням судді по іншій справі, що не є підставою для відводу судді згідно з положеннями ч. 4 ст. 36 ЦПК України.
За таких обставин, суд визнає заяву ОСОБА_1 про відвід судді необґрунтованою.
Крім того, заява позивача в частині передачі справи для розподілу іншому складу суду не підлягає задоволенню, оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
Керуючись ст. ст. 36-37, 39, 40, 260, 261 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Косолапа В.М. по цивільній справі № 950/2733/21 визнати необґрунтованою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду даної справи.
Суддя В.М.Косолап