Справа №591/1897/22
Провадження № 4-с/591/42/22
31 травня 2022 року Зарічний районний суд м. Суми у складі судді Северинової А.С., розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 на дії державних виконавців Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Матюка Василя Васильовича та ОСОБА_2 , стягувач: Головне управління ДФС у Сумській області, -
27 травня 2022 року ОСОБА_3 звернулась до суду зі скаргою, у якій просить:
- визнати виконавче провадження № 65956795 неправомірним і таким, що не підлягає виконанню;
- визнати неправомірними та скасувати постанови державних виконавців Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Матюка В.В. та Вербенко В.М. про відкриття виконавчого провадження, про арешт коштів боржника, про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження;
- винести ВП №65956795 з ЄРБ в АСВП;
- притягнути до відповідальності державних виконавців Матюка В.В. та Вербенко В.М.
Скарга мотивована тим, що ОСОБА_3 є боржником у виконавчому провадженні № 65956795 з виконання вимоги № Ф-2420-54У, виданої 05 листопада 2019 року Головним управлінням ДПС у Сумській області про стягнення з ФОП ОСОБА_3 на користь держави боргу в сумі 8262 грн 54 коп. Вважає оскаржувані постанови неправомірними і такими, що підлягають скасуванню, оскільки виконавче провадження відкрито з пропуском строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Крім того, виконавче провадження було закінчене на підставі постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, тому не може бути розпочате знову. Також посилається на ознаки службового підроблення в діях державного виконавця, на невідповідність вимогам заяви про примусове виконання та на порушення строків винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Проте, вказана скарга не може бути прийнята судом до розгляду, виходячи з наступного.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено перелік виконавчих документів, на підставі яких рішення підлягають примусовому виконанню. Серед них є виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках, зокрема, на підставі судових рішень, а також рішення (постанови) суб'єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень (пункти 1 і 9 зазначеної частини).
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби на час звернення зі скаргою до суду урегульований у статті 74 Закону № 1404-VIII.
Відповідно до частини першої та другої статті 74 вказаного Закону рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Тобто, юрисдикція спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби залежить від типу виконавчого документа, на підставі якого було відкрите виконавче провадження, а також суб'єктів їх видання.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, вчинених під час виконання судового рішення, ухваленого у цивільній справі, визначений у розділі VII Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно з частиною першої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Отже, за правилами адміністративного судочинства оскаржуються рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, вчинені під час виконання ухвалених в адміністративній справі судових рішень, а також виконавчих документів, виданих іншими, ніж суд, органами та посадовими особами, оскільки закон не встановлює для такого оскарження іншого порядку судового оскарження.
Як вбачається з матеріалів скарги, в провадженні старшого державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Матюка В.В. перебуває виконавче провадження № 65956795 з примусового виконання вимоги № Ф-2420-54У, виданої 05 листопада 2019 року Головним управлінням ДПС у Сумській області про стягнення з ФОП ОСОБА_3 на користь держави боргу в сумі 8262 грн 54 коп.
Отже, скаржник у цій справі оскаржує рішення, дії та бездіяльність державного виконавця щодо виконання не судового рішення у цивільній справі, а виконавчого документа, виданого Головним управлінням ДПС у Сумській області.
З огляду на те, що скаржник подала скаргу на дії державного виконавця з виконання виконавчого документа, виданого іншою посадовою особою, а не судом, суд дійшов висновку, що дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, так як належить до юрисдикції адміністративного суду.
Аналогічних висновків дійшла також Велика Палата Верховного Суду у постановах від 14 березня 2018 року у справі № 213/2012/16-ц, від 16 січня 2019 року у справі № 826/7941/17 та від 02 жовтня 2019 року у справі № 346/79/17.
Крім того, предметом скарги є визнання неправомірною та скасування постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі №759/15553/14-ц (провадження №14-579цс19) Верховний Суд дійшов висновку, що «юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі №127/9870/16-ц (провадження №14-166цс18), від 06 червня 2018 року у справі №921/16/14-г/15 (провадження №12-93гс18), від 20 вересня 2018 року у справі №821/872/17 (провадження №11-734апп18), від 17 жовтня 2018 року у справі №826/5195/17 (провадження №11-801апп18), від 16 січня 2019 року у справі №279/3458/17-ц (провадження №14-543цс18), від 09 жовтня 2019 року у справі 758/201/17 (провадження №14-468цс19), і підстав для відступлення від неї не вбачається».
За таких обставин, суд дійшов висновку, що подана скарга ОСОБА_1 на постанови державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження в межах виконавчого провадження № 65956795 не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, так як повинна розглядатися адміністративним судом.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За таких обставин, вважаю необхідним відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України відмовити у відкритті провадження у справі, оскільки дана скарга не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст. ст. 186, 260, 447 ЦПК України,
Відмовити у відкритті провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державних виконавців Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Матюка Василя Васильовича та ОСОБА_2 , стягувач: Головне управління ДФС у Сумській області.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з моменту складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повне судове рішення складено 31 травня 2022 року.
Суддя А.С. Северинова