30 травня 2022 рокуСправа №: 695/829/22
Номер провадження 3/695/778/22
30 травня 2022 рокум. Золотоноша
Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Ушакова К.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Золотоніського РВП ГУНП у Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 173 КУпАП,-
згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №356579 від 31.03.2022, ОСОБА_1 31.03.2022 близько 16.46 год. по АДРЕСА_2 висловлювався нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 та кидався в бійку.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що нецензурними словами на адресу ОСОБА_2 не виражався, в бійку не кидався. Приїхав побачити свою дитину, яка проживає в с. Антипівка.
Заслухавши порушника, дослідивши матеріали справи, вважаю, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання; посада, прізвище і ім'я по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу порушника; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення правопорушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушником заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до статей 251, 254 КУпАП обов'язок надання доказів покладено на осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення.
На підставі цих вимог закону, а також ст. 251, 252 КУпАП суддя у постанові повинен навести докази вини особи у вчиненні правопорушення та дати їм належну оцінку в їх сукупності.
Статтею 173 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок спокій громадян.
Об'єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими нормами та іншими соціальними (моральними) нормами система відносин, що складаються в громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ, організацій.
Громадське місце - частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під'їзди, а також підземні переходи, стадіони.
Нецензурна лайка - це одна з грубих форм неповаги до громадської моральності, непристойні висловлювання, один із найогидніших різновидів словесної брутальності. Чіпляння - це докучлива поведінка, пов'язана з діями щодо ображання, які зневажають честь і гідність людини та утискають чию-небудь волю, причому у грубій розв'язній манері. Це може бути: хапання за одяг, насильницьке утримання за руки, демонстративний зрив головного убору, навмисне загороджування виходу або проходу, вимога дати цигарку або пускання в обличчя диму від неї та інші подібні дії.
Способи вчинення хуліганських дій, що посягають на моральність різноманітні.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони адміністративного правопорушення є місце його вчинення, а саме громадське місце. Без встановлення цієї ознаки відсутній склад даного правопорушення.
Місцем вчинення адміністративного правопорушення у протоколі вказано АДРЕСА_2 , що не належить відповідно до норм законодавства до громадського місця.
До матеріалів справи, не долучено жодних належних та достатніх доказів, на основі яких у визначеному законом порядку, можливо встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність саме ОСОБА_1 в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, пояснень свідків, які були очевидцями події, інших свідків, відеоматеріалів моменту вчинення правопорушення, тощо.
У матеріалах справи, окрім, протоколу про адміністративне правопорушення, протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, готується та письмових пояснень ОСОБА_2 відсутні інші докази вчинення правопорушення. Вказаних вище доказів недостатньо для висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Згідно з вимогами ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Суддя враховує, що відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За положенням ст. 245 КУпАП завданнями провадження у зазначених справах є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Суддя, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з положеннями ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведення вини особи тлумачаться на її користь.
Суд наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі "Тейшейра де Кастор проти Португалії" від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі "Шабельник проти України" від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод. Також ЄСПЛ неодноразово наголошував, зокрема, в рішеннях у справах "Гурепка проти України (N2)" від 08 квітня 2010 року, "Лучанінов проти України" від 09 червня 2011 року на необхідність суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 34, ст. 173, 283, 284 КУпАП, суддя
провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 173 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: К.М. Ушакова