Справа № 580/3993/21 Суддя (судді) першої інстанції: Паламар П.Г.
30 травня 2022 року м. Київ
Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Кузьменка В.В.,
суддів: Ганечко О.М., Василенка Я.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві справу за адміністративним позовом Виконавчого комітету Ватутінської міської ради Черкаської області до Управління Держпраці у Черкаській області, третя особа - головний державний інспектор відділу з питань додержання законодавства про працю Мирошниченко Микола Петрович про визнання протиправним та скасування припису, за апеляційною скаргою Управління Держпраці у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року,
Виконавчий комітет Ватутінської міської ради Черкаської області звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до управління Держпраці у Черкаській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю Мирошниченко Миколи Петровича при проведенні позапланового заходу нагляду (контролю) у виконавчому комітеті Ватутінської міської ради у період з 01.03.2021 по 02.03.2021;
- скасувати припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю від 22 березня 2021 року № ЧК123/449/АВ/П.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю від 22.03.2021 року № ЧК123/449/АВ/П.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29.11.2021 та відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Доводи апелянта мотивовані тим, що посадова особа відповідача при проведенні позапланового заходу нагляду з питань додержання законодавства про працю діяла у відповідності та в межах повноважень визначених Законом, а винесений припис прийнятий у відповідності до чинних правових актів.
Розгляд справи здійснено у порядку письмового провадження на підставі пункту 2 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п.13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7, відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.
Отже, оскільки відповідач у своїй апеляційній скарзі оскаржує судове рішення в частині задоволення позовних вимог, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що саме в цій частині перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 21.12.2020 розпорядженням міського голови Ватутінської міської ради № 263/04-01 «Про позбавлення ОСОБА_1 надбавки та премії» наказано позбавити ОСОБА_1 , головному спеціалісту відділу соціально-економічного розвитку виконавчого комітету міської ради, у грудні 2020 року надбавки до посадового окладу та премії в зв'язку з неякісною підготовкою матеріалів на розгляд виконавчого комітету.
25.01.2021 розпорядженням міського голови Ватутінської міської ради № 13/04-01 «Про надбавку та премію ОСОБА_1 » наказано не нараховувати ОСОБА_1 , головному спеціалісту відділу соціально-економічного розвитку виконавчого комітету міської ради, у січні 2021 року надбавку до посадового окладу та премію в зв'язку з невиконанням у повному обсязі завдань, передбачених посадовою інструкцією.
Згідно розпоряджень міського голови Ватутінської міської ради від 23.12.2020 № 265/04-01 та від 25.01.2021 № 14/04-01 про встановлення доплат працівникам в грудні 2020 січні 2021 року, встановлено головному спеціалісту відділу соціально-економічного розвитку виконавчого комітету міської ради ОСОБА_1 надбавку за інтенсивність праці та премію « 0».
15.02.2021 до управління Держпраці у Черкаській області від ОСОБА_1 надійшла скарга зокрема щодо виплати заробітної плати за грудень 2020 та січень 2021 року у меншому розмірі.
Наказом управління Держпраці у Черкаській області від 26.02.2021 № 131-Н «Про проведення позапланового заходу (контролю) Виконавчого комітету Ватутінської міської ради Черкаської області» призначено інспекційне відвідування Виконавчого комітету Ватутінської міської ради Черкаської області на підставі звернення ОСОБА_1 з питань додержання законодавства про працю щодо нього та оформлено направлення від 26.02.2021 № 128 у зв'язку з отриманням погодження Держпраці (лист № 1252/3.1/13-21 від 25.02.2021).
За результатами інспекційного відвідування складено акт від 02.03.2021 № ЧК123/449/АВ, згідно якого встановлено порушення п. 3.1.5 Колективного договору, п. 2.5 Положення про преміювання, пп. 1, 2 п. 2 ПКМУ № 268 від 09.03.2006, ст. 98 КЗпП України внаслідок невиплати надбавки і премії та винесений спірний припис від 22.03.2021 року № ЧК123/449/АВ/П.
Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся до суду.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в частині, суд першої інстанції виходив з того, що в межах спірних правовідносин Виконавчим комітетом Ватутінської міської ради Черкаської області не порушено трудові права ОСОБА_1 , а отже наявні підстави для визнання протиправним та скасування припису про усунення виявлених порушень законодавства про працю від 22.03.2021 № ЧК123/449/АВ/П.
Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з підпунктом 6 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
Пунктом 7 цього Положення передбачено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі також - Порядок № 823).
Зазначений Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 08.09.2004 № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 08.09.2004 № 1986-IV, та Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
За змістом пункту 3 Порядку № 823 інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі - органи контролю), посадовими обов'язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження) та які пройшли перевірку знань у порядку, визначеному Мінекономіки. Контрольні повноваження інспектора праці підтверджуються службовим посвідченням встановленої Мінекономіки форми, що видається Держпраці та її територіальними органами.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 823 підставами для здійснення інспекційних відвідувань є, поміж іншого: 1) звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 3) рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту; 4) рішення суду; 5) повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознаки порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин.
Пунктом 10 Порядку № 823 визначені права інспекторів праці, які за наявності службового посвідчення безперешкодно має право:
1) під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;
2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або витяги;
3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об'єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;
4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;
5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;
6) фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;
7) отримувати від органів державної влади, об'єктів відвідування інформацію та/або документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування.
Так, відповідно до змісту п. 3.1.5 колективного договору Виконавчого комітету Ватутінської міської ради Черкаської області, який підписаний між адміністрацією та профспілковим комітетом, ухваленим на загальних зборах трудового колективу 23.12.2011 та зареєстрованим рішенням виконкому № 27 від 02.02.2012, розмір надбавок за інтенсивність праці встановлюється розпорядженням міського голови та переглядається в міру необхідності.
27.07.2017 рішенням Ватутінської міської ради № 35-8/VII, затверджено положення про преміювання працівників апарату, виконавчого комітету та інших структурних підрозділів Ватутінської міської ради.
Пунктом 2.1 Положення визначено, що преміювання працівникам виконавчих органів ради здійснюється після підписання відповідних розпорядчих документів щодо її виплати.
Згідно п. 2.2 Положення, основними критеріями для преміювання працівників є зокрема зразкове виконання посадових обов'язків, вирішення питань, які входять до компетенції підрозділу, своєчасне і точне виконання доручених завдань, виконання рішень міської виконавчого комітету, розпоряджень міського голови, доручень керівництва, якісна підготовка матеріалів, які вносяться на розгляд міської ради і виконавчого комітету, міського голови.
Підставою для преміювання працівників виконавчого комітету - розпорядження міського голови (п. 2.3 Положення).
Згідно п. 2.5 Положення, зменшення відсотку преміювання працівників або позбавлення їх премії здійснюється у разі несвоєчасного або неякісного виконання своїх посадових обов'язків, неякісного виконання розпоряджень та доручень керівництва, порушення строку розгляду документів, недобросовісного виконання посадових обов'язків завдань, порушення правил внутрішнього трудового розпорядку. Встановлення розміру преміювання здійснюється за наявності підстав ти вмотивованим клопотанням безпосереднього керівника відділу виконкому або керівника структурного підрозділу міської ради, першого заступника, заступника міського голови, секретаря міської ради, керуючого справами виконавчого комітету - які координують діяльність відповідного підрозділу згідно з розподілом обов'язків, або за особистим рішенням міського голови (п. 2.7 Положення).
Отже, колективним договором та відповідно положенням про преміювання чітко визначено підстави для нарахування та виплати відповідних сум.
Згідно розпоряджень міського голови Ватутінської міської ради від 23.12.2020 №265/04-01 та від 25.01.2021 №14/04-01 про встановлення доплат працівникам в грудні 2020 січні 2021 року, встановлено головному спеціалісту відділу соціально-економічного розвитку виконавчого комітету міської ради ОСОБА_1 надбавку за інтенсивність праці та премію « 0».
В свою чергу, за приписами п. 3.1.5 колективного договору та п. 2.3 Положення про преміювання, підставою для нарахування надбавки за інтенсивність праці та премії є розпорядження міського голови.
Суд першої інстанції вірно вказав, що виплати ОСОБА_1 не здійснювалися за вмотивованими розпорядженнями міського голови від 21.12.2020 № 263/04-01 та 25.01.2021 № 13/04-01 внаслідок невиконанням у повному обсязі завдань, передбачених посадовою інструкцією, а також неякісною підготовкою матеріалів, поданих на розгляд виконавчого комітету.
Колегія суддів звертає увагу на те, що згадані розпорядження не були скасовані ані під час розгляду справи в суді першої інстанції, ані під час апеляційного розгляду.
Згідно з ст. 94 КЗпП України, ст. 2 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу; структурно заробітна плата складається із основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Верховний Суд України у постанові від 15.05.2017 року в справі № 6-2790цс16 сформував правову позицію, зазначивши зокрема, що ч. 4 ст. 97 КЗпП України, забороняє власникові приймати одностороннє рішення з питань оплати праці, що погіршує умови, встановлені у відповідному порядку, не стосується випадків, коли власник застосовує встановлені на підприємстві відповідно до законодавства умови оплати праці. Прийняття керівником підприємства на основі положення про преміювання і в межах своєї компетенції рішення про зменшення розміру премій, позбавлення працівників премій повністю або частково, не можна кваліфікувати як погіршення умов оплати праці, про яке працівник повинен бути заздалегідь попереджений.
Відповідно до п. 14 Коментаря ст. 97 КЗпП України, правове регулювання преміювання належить до кола повноважень підприємства, тому законодавець залишає на розсуд сторін колективного договору (а якщо він не укладався - на розсуд власника та виборного органу первинної профспілкової організації чи іншого уповноваженого трудовим колективом на представництво органу) вирішення питання про ступінь докладності правового регулювання преміювання. Локальне положення про преміювання може детально і жорстко врегулювати порядок преміювання, встановити юридичні обов'язки та суб'єктивні права власника і працівника, не залишаючи вільного місця для дій на розсуд власника, який виконує тільки формальні функції щодо правозастосування. З іншого боку, локальне положення про преміювання може надавати власникові можливість вирішувати не лише питання про збільшення або зменшення розмірів премій, про розмір позбавлення премії за виробничі недогляди, але й питання про саму виплату премій. З точки зору законодавства про працю, виплата премій на розсуд власника на основі положення про преміювання, яке лише в загальному регулює ці питання, або взагалі при відсутності такого положення, цілком допустима. Частина третя ст. 97 КЗпП тільки зобов'язує власника встановлювати конкретні розміри премій з урахуванням вимог колективного договору, зміст якого повинен відповідати законодавству і угодам.
Законодавство не вимагає, щоб власник реалізував свої повноваження збільшувати, зменшувати розміри премій, які виплачуються конкретним працівникам, повноваження позбавляти конкретного працівника премій повністю або частково обов'язково за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації. Власник вправі самостійно вирішувати ці питання.
За правилами статті 2 Закону України «Про оплату плаці» основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Таким чином, колегія суддів погоджується з тим, що положення ст.ст. 94, 97 КЗпП України, ст. 2 Закону України «Про оплату працю» в яких визначено, що надбавка та премія не є складовою частиною основної заробітної плати та її нарахування, виплата конкретному працівнику, повноваження позбавляти конкретного працівника премій повністю або частково здійснюється власником підприємства без погодження з профспілковими організаціями, а відтак відсутні підстави стверджувати про порушення трудових прав чи інтересів ОСОБА_1 в межах спірних правовідносин.
Враховуючи викладене вище, судова колегія вважає правомірним висновок суду першої інстанції, який частково задовольнив позовні вимоги, скасувавши припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю від 22.03.2021 року № ЧК123/449/АВ/П.
Колегія суддів відхиляє доводи апелянта стосовно незначних процедурних порушень відповідачем та неналежного обґрунтування рішення судом першої інстанції, позаяк зазначені твердження не стосуються предмету спору та висловлені узагальнено, без посилань на конкретні обставини справи у взаємозв'язку з чинними нормами законодавства.
Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновки суду першої інстанцій. Належних обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга відповідача не містить.
Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,
Апеляційну скаргу Управління Держпраці у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом Виконавчого комітету Ватутінської міської ради Черкаської області до Управління Держпраці у Черкаській області, третя особа - головний державний інспектор відділу з питань додержання законодавства про працю Мирошниченко Микола Петрович про визнання протиправним та скасування припису - залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
О. М. Ганечко