Справа № 279/1013/22
Провадження 2/279/772/22
"31" травня 2022 р.
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі головуючого :
судді Коваленко В.П.,
секретаря Петрук О.І. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу , -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду до відповідача ОСОБА_2 із зазначеним позовом , в якому просить розірвати шлюб між ним та відповідачем. В підтвердження своїх вимог посилається на те, що подальше спільне життя і збереження шлюбу стало суперечити його інтересам, сім'я фактично розпалася, шлюбні відносини припинені , будь-яке примирення неможливе.
Ухвалою суду від 27 квітня 2022 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує. Відповідач в судове засідання не з'явилася, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином , про що свідчить розписка про отримання судової повістки .
За таких обставин суд вважає необхідним розглядати дану справу на підставі наявних матеріалів, визнавши причину неявки відповідача неповажною.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши всі докази та обставини по справі, суд задовольняє позовні вимоги, виходячи з таких підстав.
Як визначено ч.1 та ч.2 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків , передбачених законом.
Відповідно до ч.1ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
За змістом ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
В судовому засіданні встановлено, що сторони знаходяться в зареєстрованому шлюбі з 01 грудня 2006 року. Від шлюбу мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Між сторонами виникали сварки та непорозуміння, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення шлюбних стосунків. Сторони припинили спільне проживання, впродовж останнього часу проживають окремо . Спільного господарства не ведуть.
Сім'я фактично розпалася, існує вона тільки формально.
Відповідно до положень сімейного законодавства шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
За правилами ч.ч.3,4 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість.
Позивач ОСОБА_1 скористався наданим йому правом щодо звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу. Його право на припинення шлюбних відносин за жодних обставин не може бути обмежене.
Таким чином, суд приходить до висновку , що подальше збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя, а тому розриває його.
Неповнолітніх дітей суд залишає на подальше проживання з матір”ю, оскільки позивач проти цього не заперечує.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 263-268 Цивільно-процесуального Кодексу України, ст.ст.110, 112 Сімейного Кодексу України, суд
Позовні вимоги задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 01 грудня 2006 року виконкомом Щастинської міської ради Жовтневого району м. Луганська , актовий запис № 92 між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцем м.Усть-Каміногорськ, Республіка Казахстан, мешканець АДРЕСА_1 , РНКПП НОМЕР_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженкою м. Луганськ, мешканкою АДРЕСА_2 , РНКПП НОМЕР_2 - розірвати.
Неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на подальше проживання залишити при матері.
Шлюб вважається розірваним після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня отримання рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано .
Суддя В.П. Коваленко