Справа № 279/1359/22
Провадження 2/279/859/22
31 травня 2022 року Коростенський міськрайонний суд
Житомирської області
в складі: головуючого-судді Коваленко В.П.,
за участю секретаря Петрук О.І.
розглянувши в м. Коростені цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про позбавлення права користування житловим приміщенням,-
Позивачі звернулись до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про позбавлення права користування житловим приміщенням. В обгрунтування своїх вимог посилаються на те, що згідно договору дарування 2/3 часток житлового будинку та 0,1678 га земельної ділянки від 14.11.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Коростенського міського нотаріального округу Житомирської області Добролежою Л.Г. та зареєстрованим в реєстрі за № 9921, вони являються власниками 2/3 часток житлового будинку АДРЕСА_1 . Кожному з них належить по 1/3 частці вищевказаного житлового будинку.
Зазначили, що в належній ним на праві власності частині житлового будинку з 20.02.2016 року є зареєстрованими відповідачі по справі ОСОБА_3 , а з 12.10.2018 року ОСОБА_5 . Відповідачі по справі є родичами позивача ОСОБА_1 .
Вказали, що відповідачі є зареєстровані в 2/3 частині належного їм житлового будинку, однак вони з моменту реєстрації по даний час в належній ним частині житлового будинку не проживали та не проживають. Їх особистих речей в будинку не має, їх місце проживання та перебування на даний час їм невідоме. Фактично реєстрація відповідачам була необхідна для отримання посвідки на постійне проживання в Україні. Відповідачі обіцяли, що після отримання посвідки винаймуть житло , працевлаштуються та знімуться з реєстрації. Однак своєї обіцянки не виконали. З 2019 року відповідачі на зв'язок не виходять, за місцем своєї реєстрації не з'являються.
Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Вивчивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що відповідно до договору дарування 2/3 часток житлового будинку та 0,1678 га земельної ділянки від 14.11.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Коростенського міського нотаріального округу Житомирської області Добролежою Л.Г. та зареєстрованим в реєстрі за № 9921 та витягу з Державного реєстру правочинів № 3157336 від 14.11.2006 року, Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від
03.04.2007 року позивачі є власниками 2/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1 . (а.с. 5-7 ).
В даній частині житлового будинку є зареєстрованими відповідачі по справі - ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , хоча фактично в будинку з моменту реєстрації, не проживають, що стверджується актом сусідів про не проживання особи за місцем реєстрації від 20.12.2021 року . ( а.с. 13).
Відповідно до змісту ст.16 ЦК України кожна особа має право, звернутися до суду за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про припинення дії, яка порушує це право.
Згідно зі ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Згідно зі ст.317, 319 ЦК України власнику належать права володіння, користування і розпорядження своїм майном; власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
У ч. 1 ст.321 ЦК України зазначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
За змістом ч. 1 ст.383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Отже, гарантуючи захист права власності, закон надає саме власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його прав.
На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Згідно зі ст. 7 Закону України « Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: заяви особи, або її представника, що подається до органу реєстрації, судового рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
З вищенаведеної норми Закону випливає, що рішення суду по справі про задоволення позову після набуття ним законної сили є підставою для скасування реєстрації відповідачів за вищевказаною адресою.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.141,247,263-265,268 Цивільно-процесуального Кодексу України, ст.ст. 321, 383, 405 Цивільного Кодексу України, суд,-
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тоуз Республіки Азербайжан та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Республіки Азербайжан , такими, що втратили право користування житловим приміщенням 2/3 частки житлового будинку АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 сплачений позивачами судовий збір при зверненні з позовом до суду в сумі по 992 гривні 40 копійок з кожного.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя: Коваленко В.П.