Справа № 296/2674/22
1-кс/296/1138/22
Ухвала
Іменем України
27 травня 2022 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
підозрюваної ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12022060000000032 від 10.01.2022 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м.Житомир, з середньою спеціальною освітою, одруженої, на утриманні неповнолітня донька ІНФОРМАЦІЯ_2 , є особою з інвалідністю 3 групи, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 Кримінального кодексу України,
встановив:
Старший слідчий слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_4 звернулась до слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира із клопотанням, погодженим прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_3 , відповідно до змісту якого просить:
- застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту стосовно підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на два місяці;
- покласти на підозрювану ОСОБА_6 наступні процесуальні обов'язки: прибувати до слідчого та прокурора, слідчого судді та суду за кожною вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; не відлучатися з м.Житомира без дозволу слідчого, прокурора або суду.
В обґрунтування поданого клопотання слідчий зазначає, що у провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022060000000032 від 10.01.2022 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 22.12.2021 приблизно о 10 год 00 хв ОСОБА_7 прибув до поліклініки №2 КП «Лікарня №1» ЖМР, розташованої за адресою: буд.2, Польовий майдан, м.Житомир, з метою отримання необхідних консультацій для проходження процедури оформлення групи інвалідності та пройшов до службового кабінету № 23, в якому знаходилася медичний статист поліклініки ОСОБА_6 .
Під час розмови ОСОБА_6 , оглянувши документи ОСОБА_7 , повідомила про недостатність довідок та виписок для відправлення на лікарську-консультативну комісію поліклініки №2 КП «Лікарня №1» ЖМР.
У вказаний день, час та місці у ОСОБА_6 виник умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди.
Реалізуючи вказаний умисел, ОСОБА_6 зазначила, що може посприяти у виготовленні належним чином оформленої виписки про проходження лікування на денному стаціонарі за профілем захворювання та отриманні рішення про видачу направлення на проходження МСЕК ОСОБА_7 , зазначивши про необхідність надання за це неправомірної вигоди. При цьому ОСОБА_6 вказала та акцентувала увагу на тому, що у разі ненадання неправомірної вигоди, ОСОБА_7 не отримає направлення на проходження медико - соціально- експертної комісії для встановлення ступеню непрацездатності та присвоєння групи інвалідності.
Характер, зміст та місце проведення розмови, займана ОСОБА_6 посада створило в ОСОБА_7 уявлення про те, що отримати направлення на проходження МСЕК та подальшого встановлення групи інвалідності з проходженням усіх процедурних етапів її оформлення останній зможе виключно у випадку погодження з протиправними умовами (вимогами) ОСОБА_6 .
У подальшому, реалізуючи власний умисел, о 15 год. 53 хв. 01.02.2022 ОСОБА_6 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , одержала від ОСОБА_7 неправомірну вигоду, поєднану з вимаганням для себе в розмірі 3000 гривень за вплив на уповноважену особу поліклініки №2 КП «Лікарня №1» ЖМР щодо видачі ОСОБА_7 направлення до лікаря-консультанта КНП «Обласна клінічна лікарня ім.О.Ф.Гербачевського» ЖОР в галузі неврології.
Продовжуючи реалізовувати свій умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, діючи умисно, з корисливих мотивів, 11.02.2022 близько 14 год 53 хв, перебуваючи у приміщенні службового кабінету №23 поліклініки №2 КП «Лікарня №1» ЖМР, що за адресою: м.Житомир, Польовий майдан, будинок 2, ОСОБА_6 одержала від ОСОБА_7 неправомірну вигоду, поєднану з вимаганням, в розмірі 8400 гривень для себе за вплив на особу, уповноважену на виконання функцій держави, а саме лікаря-невропатолога поліклініки №2 КП «Лікарня №1» ЖМР та члена лікарсько-консультативної комісії ОСОБА_8 щодо встановлення діагнозу ОСОБА_7 та підготовку документів для направлення на розгляд лікарсько-консультативної комісії, які уповноважені на прийняття рішення щодо надання направлення ОСОБА_7 для проходження медико-соціально-експертної комісії.
У подальшому, з метою доведення умислу, направленого на одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, діючи умисно, з корисливих мотивів, 16.02.2022 приблизно о 10 год 05 хв, перебуваючи у приміщенні службового кабінету №23 поліклініки №2 КП «Лікарня №1» ЖМР, що за адресою: м.Житомир, Польовий майдан, будинок 2, ОСОБА_6 одержала від ОСОБА_7 неправомірну вигоду в розмірі 3000 гривень, поєднану з вимаганням, для себе за вплив на особу, уповноважену на виконання функцій держави, а саме членів лікарсько-консультативної комісії поліклініки №2 КП «Лікарня №1» ЖМР за надання направлення ОСОБА_7 для проходження медико-соціально-експертної комісії для встановлення ступеню непрацездатності та присвоєння групи інвалідності.
У подальшому 02.03.2022 лікарською-консультативною комісією поліклініки №2 КП «Лікарня №1» ЖМР на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 видано направлення на медико-соціально-експертну комісію №143 з відповідним діагнозом та підставою для направлення на МСЕК: наявність ознак інвалідності.
25.05.2022 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України.
У клопотанні зазначено наступні підстави для обрання підозрюваній ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту:
- ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення;
- підозрювана ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення покарання, яке їй загрожує, враховуючи кваліфікацію вчиненого злочину, при цьому, враховуючи вік та стан здоров'я підозрюваної, остання може незаконно емігрувати до зарубіжних країн (п.1 ч.1 ст.177 КПК України);
- ОСОБА_6 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом, а саме шляхом неприбуття та несвоєчасного прибуття на виклики слідчого, прокурора та суду;
- підозрювана ОСОБА_6 може впливати на свідків, з метою виправдання своїх дій та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п.3, п.4 ч.1 ст.177 КПК України);
- ОСОБА_6 може вчинити нове кримінальне правопорушення, з метою приховання слідів та доказів своєї злочинної діяльності, а також продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у вчиненні якого вона підозрюється (п.5 ч.1 ст.177 КПК України).
Прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у клопотанні. Наголосили на існуванні ризиків, передбачених статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України, зокрема прокурор вказав також на наявність ризику знищення підозрюваною медичної документації.
Захисник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання та застосувати відносно підозрюваної запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.Вказав, що: ризик впливу на свідка у кримінальному провадженні відсутній, оскільки свідок несе індивідуальну відповідальність за показання; ризик знищення медичної документації відсутній, оскільки її вже вилучено органом досудового розслідування. Просив врахувати, що: підозрювана за місцем роботи характеризується позитивно; перебуває у тяжкому матеріальному становищі, оскільки вже відсторонена від посади, проживає в орендованому житлі, натомість самостійно утримує сім'ю за рахунок пенсії по інвалідності, а чоловік підозрюваної не працює; неповнолітня дитина підозрюваної потребує виховання матері.
Підозрювана ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримала позицію свого захисника.
Дослідивши матеріали клопотання, вислухавши учасників судового засідання, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ч.1 та ч.2 ст.181 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), домашній арешт, як запобіжний захід, полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити обставини, передбачені ч.1 ст.194 КПК України:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Щодо наявності обґрунтованої підозри, слідчий суддя зазначає наступне.
Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття "обґрунтованості підозри", а тому в оцінці цього питання слідчому судді належить керуватись практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права.
У своїх рішеннях, зокрема, "Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства", "Нечипорук та Йонкало проти України", Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати неупередженого спостерігача в тому, що відповідна особа можливо вчинила злочин. При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування "обґрунтована підозра" не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи. Обґрунтована підозра повинна бути заснована на об'єктивних фактах, наданих суду стороною обвинувачення.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що надані слідчим докази у їх сукупності переконали б неупередженого спостерігача, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , можливо, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.269-2 Кримінального кодексу України, що підтверджується, зокрема: протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 10 січня 2022 року; протоколами про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії: “аудіо, відеоконтроль особи щодо розмов цієї особи, звуків, рухів, дій, пов'язаних з її діяльністю, місць перебування у публічно доступних місцях” від 03 лютого 2022 року, від 12 травня 2022 року та від 13 травня 2022 року; протоколами за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії: “спостереження за особою в публічно доступних місцях шляхом візуального спостереження” від 03 лютого 2022 року та від 12 травня 2022 року; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_7 від 11 лютого 2022 року; скріншотами з переписки в мережі Viber; протоколом огляду предмету від 16 травня 2022 року; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії: "спостереження за особою в публічно доступних місцях шляхом візуального спостереження" від 12 травня 2022 року.
Щодо наявності ризиків та можливості обрання більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя зазначає наступне.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії.
Зокрема, існує ризик того, що ОСОБА_6 буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, яке їй загрожує.
Так, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.
Тяжкість покарання, характер та обставини вчинення злочину дають слідчому судді достатні підстави вважати, що підозрювана, перебуваючи на волі, може, з метою уникнення покарання, переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
У справі "Ілійков проти Болгарії" (заява №33977/96) від 26 липня 2001 року Європейський суд з прав людини вказав, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".
Слідчий суддя відзначає, що тяжкість покарання збільшує ймовірність ризику переховування підозрюваної.
Крім того, слідчий суддя, враховуючи обставини кримінального провадження №12022060000000032 та інкримінованого правопорушення, матеріальне становище ОСОБА_6 , (отримує, як слідує із пояснень, тільки пенсію, є єдиним утримувачем сім'ї) не виключає ризиків впливу підозрюваною на свідка, а також вчинення нею нового кримінального правопорушення.
Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, на думку слідчого судді, є недостатньо доведеними.
Оскільки за обставин даного кримінального провадження підозрюваній інкримінується вчинення тяжкого злочину, з огляду на встановлені в рамках даного кримінального провадження ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, враховуючи особу підозрюваної, а також завдання даного кримінального провадження, які зводяться в тому числі до притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності, - більш м'який запобіжний захід, ніж цілодобовий домашній арешт, на думку слідчого судді, не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваної та не буде сприяти забезпеченню досягнення завдань даного кримінального провадження на початковій стадії досудового розслідування.
Слідчий суддя бере до уваги, що згідно довідки до акту огляду медико - соціальною експертною комісією серії 12ААГ №089611, ОСОБА_6 має третю групу інвалідності, встановлену з 20.04.2022 по 20.04.2024.
Разом з тим, необхідно зауважити, що обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту не перешкоджатиме можливості отримання медичної допомоги підозрюваною ОСОБА_6 внаслідок наявного у неї захворювання.
З огляду на ст.2 КПК України, завданням кримінального провадження є, в тому числі, забезпечення балансу між правами і інтересами окремої особи (підозрюваного) та суспільними інтересами (захист особи суспільства і держави), а також застосування належної правової процедури.
При цьому, необхідно також враховувати, що метою застосування запобіжного заходу є, в тому числі, забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Наведені вище обставини у своїй сукупності, на думку слідчого судді, дають підстави вважати, що застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту наразі буде співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваної і зможе забезпечити належне виконання останньою процесуальних обов'язків, покладених слідчим суддею.
Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням на неї процесуальних обов'язків, передбачених ст.194 КПК України, слід задовольнити.
Керуючись статтями 176-179, 181, 193-194, 196 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя Корольовського районного суду м.Житомира,
постановив:
Клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12022060000000032 від 10.01.2022 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_6 , - задовольнити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 , строком до 25.07.2022 включно.
Покласти на підозрювану ОСОБА_6 наступні обов'язки:
- цілодобово не відлучатися з місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, в провадженні якого перебувають матеріали досудового розслідування, прокурора або суду;
- прибувати до слідчого, у провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора або до суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Строк дії ухвали та обов'язків - до 25.07.2022 включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на орган Національної поліції за місцем проживання підозрюваної.
Орган Національної поліції за місцем проживання підозрюваної повинен негайно поставити на облік ОСОБА_6 і невідкладно повідомити про це старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_4 .
Згідно ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_6 , що у разі невиконання покладених на неї обов'язків можливе застосування більш жорсткого запобіжного заходу та накладення грошового стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст ухвали складено 31 травня 2022 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1