Справа № 580/5669/21 Суддя (судді) першої інстанції: Валентина ТИМОШЕНКО
30 травня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Парінова А.Б.,
суддів: Беспалова О.О.
Грибан І.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Північного офісу Держаудитслужби на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2021 року по справі за адміністративним позовом Північного офісу Держаудитслужби до Комунального підприємства "Муніципальний спортивний клуб "Дніпро" Черкаської міської ради про зобов'язання вчинити дії, -
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся Північний офіс Держаудитслужби з позовною заявою до Комунального підприємства "Муніципальний спортивний клуб "Дніпро" Черкаської міської ради, в якій просить зобов'язати відповідача виконати пункти 1, 2 вимоги Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області про усунення виявлених порушень.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання пункту 4.2.1.2 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Північного офісу Держаудитслужби на ІІ квартал 2021 року проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства "Муніципальний спортивний клуб "Дніпро" Черкаської міської ради за період з 01 квітня 2017 року по 31 березня 2021 року, під час проведення якої встановлено ряд порушень законодавства, які задокументовані в акті ревізії від 03 червня 2021 року №03- 30/05. Керуючись пунктом 7 частини першої статті 10 Закону №2939, позивач листом від 03 червня 2021 року №262303-14/2567-2021 на адресу відповідача направив вимогу про усунення виявлених порушень. Однак, виявлені порушення відповідачем не усунуто, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2021 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, відповідно до змісту якої останній, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для вирішення справи, просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2021 року та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що предметом позову є зобов'язання вчинити дії з виконання вимоги відповідача. Оскільки відшкодування збитків в цьому випадку виступає як спосіб виконання дій (вимоги), проте, пункт 1 Вимоги не виконано.
Відповідачем відзив на апеляційну скаргу не подано.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що на виконання пункту 4.2.1.2 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Північного офісу Держаудитслужби на ІІ квартал 2021 року проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства "Муніципальний спортивний клуб "Дніпро" Черкаської міської ради за період з 01 квітня 2017 року по 31 березня 2021 року, під час проведення якої встановлено ряд порушень законодавства, які задокументовані в акті ревізії від 03 червня 2021 року №03- 30/05.
Оскільки під час ревізії зазначені порушення не були усунуті, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 8, п. 7 ст. 10, ч. 2 ст. 15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 № 2939 (далі - Закон № 2939) та п. 46, 49-50, 52 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550, підп. 7, п. 4, підп. 14 п. 6 Положення про Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області, затвердженого наказом Північного офісу Держаудитслужби від 20.10.2016 № 18, Підприємству направлено вимоги (лист від 03.06.2021 № 262303- 14/2567-2021) про усунення виявлених порушень, з встановленим терміном їх виконання - до 02.07.2021.
Зокрема, згідно п. 2 зазначеної вимоги, Підприємство зобов'язано забезпечити відшкодування відповідно до норм статей 130-136 Кодексу законів про працю України на користь Підприємства зайвих витрат коштів загального фонду міського бюджету на загальну суму 299409,27 грн та втрат коштів з власних надходжень на загальну суму 38936,03 грн, спричинених внаслідок перевищення встановленого розміру мінімальної заробітної плати.
Пунктом 3 вимог, Підприємство зобов'язано забезпечити відповідно до норм ч. 13 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" відшкодування зайво перерахованого ЄСВ на загальну суму 57523,67 гривень.
Листом від 25.06.2021 № 194 КП "МСК" Дніпро" повідомило Управління про те, що за порушення трудових обов'язків бухгалтер ОСОБА_1 та головний бухгалтер підприємства ОСОБА_2 були притягнені до дисциплінарної відповідальності, бухгалтера ОСОБА_1 зобов'язано відшкодувати матеріальну шкоду в розмірі її середньомісячного заробітку. До листа Підприємством додано завірені копії наказів: від 24.06.2021 № 68 "Про оголошення догани ОСОБА_1 ", від 24.06.2021 № 69 "Про оголошення догани ОСОБА_2 ", від 24.06.2021 № 70 "Про притягнення до матеріальної відповідальності ОСОБА_1 ", від 25.06.2021 №71 "Про відшкодування матеріальної шкоди", та квитанцію про перерахування коштів ОСОБА_1 в сумі 11073,80 грн.
Однак пункти 1, 2 вимоги залишились невиконані, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року №2939-ХІІ (надалі - Закон №2939-ХІІ).
Згідно з статтею 2 Закону № 2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі. Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірки закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 868 від 28 жовтня 2015 року створено Державну аудиторську службу України, як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43 (надалі - Положення № 43) Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
За приписами пункту 4 Положення № 43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль у: міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах, суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи); суб'єктах господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні та реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: інспектування (ревізії).
Відповідно до пункту 6 Положення № 43 Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку.
Згідно з пунктом 7 Положення № 43, Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
За приписами підпункту 9 пункту 4 Положення № 43 Держаудитслужба вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог.
Зазначені норми також кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону № 2939-ХІІ, згідно з якими органу державного фінансового контролю надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Згідно із пунктом 13 статті 10 Закону № 2939-XII органу державного фінансового контролю надається право при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.
Згідно з частиною другою статті 15 Закону № 2939-XII законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.
Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06 квітня 2016 року № 266 «Про утворення міжрегіональних органів Державної аудиторської служби» до складу органів Державної аудиторської служби України входять Держаудитслужба та такі міжрегіональні територіальні органи: Північний офіс Держаудитслужби, Північно-східний офіс Держаудитслужби; Західний офіс Держаудитслужби та Східний офіс Держаудитслужби, які також наділені вищевказаними повноваженнями щодо вжиття в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб.
Процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб'єктів господарювання визначає Порядок проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550 (надалі - Порядок № 550).
Згідно з пунктом 2 Порядку № 550 визначено, що інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.
Відповідно до пункту 16 Порядку № 550 ревізія проводиться шляхом: документальної перевірки, що передбачає контроль за установчими, фінансовими, бухгалтерськими (первинними і зведеними) документами, статистичною, фінансовою та бюджетною звітністю, господарськими договорами, розпорядчими та іншими документами об'єкта контролю, пов'язаними з плануванням і провадженням фінансово-господарської діяльності, веденням бухгалтерського обліку, складенням фінансової звітності.
Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом державного фінансового контролю у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування. Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об'єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний орган державного фінансового контролю з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень. (пункт 46 Порядку № 550).
Органи державного фінансового контролю здійснюють контроль за усуненням об'єктами контролю порушень законодавства за результатами аналізу їх зворотного інформування про вжиті заходи, а також під час наступних ревізій цих об'єктів контролю, систематично вивчають матеріали ревізій і на підставі їх узагальнення вносять відповідним органам державної влади та органам місцевого самоврядування пропозиції щодо перегляду нормативно-правових актів, усунення причин і умов, що сприяли порушенням законодавства (пункт 52 Порядку № 550).
Предметом судового контролю у цій справі є зобов'язання відповідача виконати вимоги, викладені у листі - вимозі від 03.06.2021 №262303-14/2567-2021.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутись до суду в інтересах держави, якщо підконтрольним об'єктом не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на коригування роботи підконтрольного об'єкта та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання.
Щодо твердження апелянта про те, що відповідачем не виконано пункт 1 Вимоги, колегія суддів не погоджується, оскільки, в спірній вимозі зазначено про притягнення винних осіб до відповідальності, що і було зроблено відповідачем, шляхом притягнення до дисциплінарної відповідальності бухгалтера ОСОБА_1 та головного бухгалтера підприємства ОСОБА_2 .
Отже, в даному випадку відповідачем виконано Вимогу позивача.
Щодо відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються в добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
Тобто, в органу державного фінансового контролю є право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних об'єктів, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.
У справі, що розглядається, заявлено, зокрема, вимогу усунути виявлені ревізією порушення вимагалось до 02.07.2021, з одночасним інформуванням про вжиті заходи, з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушення.
Тобто, відповідачем у цій вимозі вказано на факт заподіяння збитків, зазначено їх розмір та зобов'язано вчинити дії, спрямовані на усунення відповідного порушення згідно з вимогами законодавства.
У той же час, враховуючи те, що збитки у випадку відсутності факту їх добровільного відшкодування стягуються примусово в судовому порядку з особи, яка їх заподіяла, виходячи з того, що правильність обчислення збитків має перевірятись судом, який розглядає позов про їх стягнення, заявлена позивачем у розглядуваному адміністративному позові вимога про зобов'язання відповідача виконати вимоги, викладені у листі - вимозі від 03.06.2021 №262303-14/2567-2021 є передчасною.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20 березня 2020 року по справі № 818/13/17, від 26 травня 2020 року по справі № 816/2395/16, від 25.03.2021 року по справі №120/3325/19-а.
Колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач звертався до суду про стягнення з винної особи відповідача збитки, а отже підстав для задоволення позовних вимог не вбачається.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга апелянта не підлягає задоволенню, оскільки рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального права, а скарга відповідача є необґрунтованою.
Судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.
Судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 240, 242-244, 250, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Північного офісу Держаудитслужби - залишити без задоволення
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді: О.О. Беспалов
І.О. Грибан